- •Лекція 1. Теоретичні основи економічного аналізу
- •Лекція 2 Метод, методичні прийоми та інформаційна база еа
- •Темп росту :
- •Темп приросту:
- •Лекція 3 Аналіз виробництва і реалізації продукції, робіт та послуг
- •Виконання плану виробництва і асортименту
- •Лекція 5 Аналіз використання основних засобів підприємства
- •Лекція 6 Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання
- •Лекція 7 Аналіз витрат на виробництво, собівартості і реалізації продукції
- •Лекція 8-9 Аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства
Лекція 6 Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання
1. Завдання і напрямки аналізу. Матеріально-технічне постачання.
2. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.
3. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
1. Нормальне функціонування виробництва вимагає повноцінного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
Згідно з П(С)БО № 9, п. 6 матеріальними ресурсами треба вважати запаси предметів праці, які включають сировину, матеріали, комплектуючі вироби, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб, і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства.
Враховуючи, що в більшості галузей матеріального виробництва матеріальні ресурси займають найбільшу частку у витратах на виробництво, їх необхідно постійно поповнювати.
Основним завданням матеріально-технічного постачання (МТП) є безперебійне і комплексне забезпечення підприємства матеріальними ресурсами для виконання виробничої програми з мінімальними витратами. В ході аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів слід розглядати:
відповідність плану постачання вимогам виробництва;
організаційні форми і види постачання;
виконання плану поставок матеріальних ресурсів (джерела, терміни, види тощо);
забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами;
вплив забезпеченості ресурсами на виконання виробничої програми;
вплив факторів на матеріалоємність продукції;
ефективність використання матеріальних ресурсів;
використання відходів виробництва;
стан і динаміка виробничих запасів;
резерви зниження матеріалоємності продукції за рахунок покращення використання матеріалів;
прямі зв'язки підприємства з постачальниками і питому вагу матеріальних ресурсів, які надходять по прямих поставках, до загального обсягу їх надходження.
Вивчають своєчасність укладання договорів на поставку матеріальних ресурсів з уточненням умов поставок.
Джерелами інформації для аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів є дані статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів, плани матеріально-технічного постачання, матеріали бухгалтерського обліку і оперативної інформації цехів, відділу постачання, нормативно-довідкові дані тощо.
2. Рівень забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами визначають за порівнянням фактичної кількості закупленої сировини з плановою їх потребою. Необхідно також перевіряти фактичне виконання договорів на постачання матеріальних ресурсів.
Також перевіряють якість отриманих матеріалів від постачальників, відповідність їх стандартам, технічним умовам та умовам договору і у разі порушення їх висувають претензії постачальникам.
Великого значення надають виконанню плану за термінами поставки матеріалів (ритмічності). Порушення термінів поставки веде до невиконання плану виробництва і реалізації продукції.
Особливу увагу приділяють стану складських запасів сировини і матеріалів.
Наявний запас матеріалів визначається у днях; розрахунок ведеться для всього асортименту виробничих запасів:
Нз = Зз / Вд;
Зз – запаси матеріалів на складах;
Вд - величина середньоденних витрат у днях.
Нормативний запас матеріалів на складі визначається за формулою:
З зн. = Вд*Др
З зн – нормативний запас матеріалів на складі;
Вд – величина середньоденних витрат матеріалів на виробництво;
Др. – кількість робочих днів, на які повинен зберігатися запас.
Шляхом зіставлення фактичного запасу матеріалів на складі і нормативного запасу визначається індекс виконання норм запасу:
Із = Зз : Ззн.
Різниця між фактичним запасом і нормативним запасом характеризує величину надлишку (+) або дефіциту (-). Наявність понаднормативних залишків негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Ефективне управління запасами дає змогу прискорити оборотність капіталу і підвищити його дохідність, зменшити поточні витрати на зберігання.
Для оптимізації поточних запасів у зарубіжних країнах використовують ряд моделей, серед яких найпоширеніша «Модель економічно обґрунтованого замовлення» (EOQ - модель). Механізм її оснований на мінімізації сукупних витрат на закупку і збереження запасів на підприємстві. Модель дає змогу оптимізувати пропорції між двома групами витрат таким чином, щоб загальна сума витрат була мінімальною.
АВС-аналіз у системі контролю за рухом запасів передбачає поділ усіх запасів на 3 групи: категорія А – найдорожчі і найцінніші види запасів, що потребують щоденного контролю за рухом; категорія В – ТМЦ, які мають меншу значимість у забезпеченні безперебійного операційного процесу і контролюються раз на місяць; категорія С – ТМЦ з низькою вартістю, що не відіграють значної ролі у формуванні кінцевих результатів, контроль проводиться 1 раз на квартал.
ХУZ – аналіз передбачає поділ матеріалів відповідно структури їх споживання. Тобто до групи Х належать матеріали, споживання яких має постійний характер, У – сезонний характер до групи Z – нерегулярний характер. Така класифікація запасів дає змогу підвищити ефективність прийняття рішень у сфері закупівлі і складування.
3. Аналіз використання матеріалів здійснюється за наступними узагальнюючими показниками як матеріаловіддача, матеріалоємність, між якими існує зворотний зв'язок, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.
Матеріалоємність визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:
Мє = М/О,
де М –матеріальні витрати, О – обсяг виготовленої продукції.
Матеріаловіддача – визначається як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат:
Мв = О/М
Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріалів у грошовому вимірі припадає на 1 грн виготовленої продукції, то матеріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн матеріальних ресурсів.
Питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції:
Dм = М/Св
М - матеріальні витрати, Св – повна собівартість виготовленої продукції.
Співвідношення темпів росту продукції і матеріальних витрат визначається як співвідношення індексів зазначених показників:
К = Iq / Im,
де Iq – індекс обсягу продукції, Im – індекс матеріальних затрат.
Оборотність матеріальних запасів визначається як відношення повної собівартості реалізованої продукції до середніх залишків матеріальних запасів.
Ко = Ср / З сер,
де Ср – повна собівартість реалізованої продукції,
Зсер – середні залишки матеріальних запасів.
