- •Курсова робота
- •Завдання
- •Розділ 1. Диференційна оцінка територій
- •Оцінка морфологічної основи ландшафтів
- •Оцінка промислово-урбаністичнх територій
- •Розділ 2. Характеристика виробництва та інформація про продукцію
- •Помол цементу:
- •Збереження й упакування продукції:
- •Одеська філія здійснює такі функції:
- •Севастопольська філія здійснює такі функції:
- •Розділ 3. Планування природоохоронної діяльності
- •Водні ресурси
- •Охорона атмосферного повітря
- •Проектування полігону для твердих відходів
- •Розділ 4. Організація природоохоронної діяльності
- •4.1. Інформаційне забезпечення
- •Вибір типу організації
- •4.3. Поділ праці
- •Розділ 5. Мотивація виконання прийнятих рішень
- •5.1. Мотивація виконання природо - охоронних рішень на рівні підприємства
- •5.2. Мотивація роботи природоохоронного відділу підприємства
- •Розділ 6. Контроль виконання планів робіт
- •6.1. Нормативи часу
- •6.1.1. Перевірка з питань дотримання водоохоронного законодавства
- •6.1.2. Перевірка з питань дотримання повітроохоронного законодавства
- •6.1.3. Перевірка з питань утворення, транспортування, розміщення та знешкодження відходів.
- •6.2. Дотримання заходів з охорони водних ресурсів
- •6.3. Перевірка дотримання заходів з охорони атмосферного повітря
- •6.4. Перевірка дотримання законодавства з питань утворення, транспортування, розміщення та знешкодження відходів
- •6.5. Звіт з проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Охорона атмосферного повітря
Збільшення масштабів забруднення атмосфери вимагають швидких і ефективних способів захисту її від забруднення, а також способів попередження шкідливої дії забруднювачів повітря. Атмосфера може містити певну кількість забруднювача без прояву шкідливої дії, оскільки відбувається природний процес її очищення.
Першим кроком у встановленні шкідливої дії, пов'язаної із забрудненням повітря, є розробка критерію якості повітря, а також стандартів якості.
Стандарти якості визначають рівні якості повітря і гранично допустимі викиди (ПДВ), які необхідно витримувати для забезпечення безпеки життя.
Контролюючі органи зобов'язані здійснювати кількісний і якісний контроль.
Іншим підходом до поліпшення стану атмосфери є вимога вживання передових технологічних процесів, заміна шкідливих матеріалів нешкідливими, вживання мокрих способів обробки сировини замість сухих.
Як правило, на промислових підприємствах використовуються процеси або пристрої для газо-очистки і пиловловлювання, щоб зменшити або запобігти величині викиду. Процеси газо-очистки можуть також поруйнувати або міняти його хімічні або фізичні властивості так, що він стає менш небезпечним
В деяких випадках використовують метод розсіювання в атмосфері. Димарі повинні бути достатньо високими (300-350 метрів), для забезпечення хорошого розбавлення домішок шляхом обтікання повітря навкруги будівель в зоні аеродинамічних тіней. Крім того, необхідно враховувати температуру викидів і місце розташування труб. Підприємства будують з підвітряної сторони по відношенню до житлових районів. На ряду підприємств факельні гази використовують для опалювання будівель, а їх надлишок прямує на теплоцентраль.
Викиди з даного підприємства містять аерозолі, сполуки фтору, оксид вуглецю, діоксид вуглецю. Середній питомий обсяг викидів — 30—40 кг/т цегли.
Процес виробництва цементу включає видобуток, дроблення і змішання вихідних матеріалів, випал і дроблення клінкера, охолодження готової продукції. Сировиною для виробництва цементу є суміш вапняку, глини або глинистих сланців з добавками доменних або казанових шлаків.
В атмосферу викидаються пил і продукти згоряння, що містять NОХ і SО2 у кількостях, що залежать від виду використовуваного палива й особливостей процесу випалу.
Санітарно-захисна зона починається безпосередньо від джерела виділення шкідливих речовин: труби, шахти і т. д. Для встановлення її розмірів залежно від характеру і масштабу виробничої діяльності введена санітарна класифікація промислових підприємств:
I клас-санітарно-захисна зона 1000 м (виробництво алюмінію методом електролізу, виплавка кольорових металів, виробництво по випалюючи коксу і т. д.);
II клас-санітарно-захисна зона 500 м (виробництво магнію, підприємства по вторинній переробці кольорових металів від 2000 до 3000т/год, виробництво цинку, міді, нікелю, кобальту електролізом);
III клас-санітарно-захисна зона 300 м (підприємства зі збагачення руд кольорових металів, підприємства з видобутку нафти, підприємства з видобутку гірських порід VI-VII категорій, виробництво брикетів з дрібного торфу та вугілля);
IV клас-санітарно-захисна зона 100 м (підприємства з видобутку кам'яної солі, виробництво металевих електродів, виробництво машин і приладів електротехнічної промисловості);
V клас-санітарно-захисна зона 50 м (, виробництво лужних акумуляторів, друкарні, виробництво виробів з деревностружкових, деревоволокнистих плит, виробництво виробів зі шкіри).
Розрахунок санітарно-захисних зон для підприємств, що викидають шкідливі речовини і пил, виконують за методикою, викладеною в «Керівництві з проектування санітарно-захисних зон промислових підприємств».
При проектуванні санітарно-захисних зон підприємства враховують екологічну обстановку в регіоні (фонові забруднення), природно-кліматичні умови, рельєф місцевості, напрям вітру, характеристики джерел забруднення, встановлене значення гранично допустимих викидів, види шкідливих речовин у викидах та їх гранично допустимі концентрації в атмосферному повітрі населених пунктів. Розмір санітарно-захисної зони визначають розрахунком розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, а також шляхом визначення відстані, на якій досягається рівень допустимої приземної концентрації шкідливих речовин від джерел викиду. На території санітарно-захисної зони можуть бути розміщені окремі споруди, підприємства меншого класу шкідливості.
Виробництво клінкеру неминуче спричинює викиди в атмосферу пилу та інших газоподібних забруднюючих речовин, основними компонентами яких є оксиди сірки та азоту (NOx і SOx). Основні викиди печей постійно вимірюються.
NOx
На заводі ЮГцемент в 2012 році порівняно з 2011 у нас були більш високі викиди NOx внаслідок використання різних видів сировини, а також вугілля більш низького класу.
Згідно з новим дозволом на викиди в атмосферу, отриманим в 2011 році обома українськими заводами відповідно до директив ЄС, фактичні дані для печей з мокрим способом виробництва мають ліміт, що становить приблизно 1232-1243 мг/м3. Наші вимірювання для обох компаній показують максимум 860 мг/м3, що на третину нижче ліміту. 8
SO2
Кількість викидів SO2 залежить від вмісту сірки в сировині. Дуже низький рівень, майже близько нуля, сірки в паливі та в сировині для печей з мокрим способом виробництва дає в результаті низькі значення викидів. У 2010 і 2011 завод Волинь-Цемент розробляв родовище сировини з трохи вищим вмістом сірки.
Пил
Для того, щоб зменшити вплив на навколишнє середовище, особливо щодо викидів пилу, Фільтр Волинь-Цемент реалізував інвестиційний проект зниження викидів. У 2012 році новий рукавний фільтр був встановлений для заміни старих циклонів холодильника печі № 6. Експлуатація фільтру розпочалась в грудні 2012 року. Крім того, електростатичні фільтри (ЕСФ) двох печей № 4 та № 5 будуть модернізовані до 2017 року, як і старі циклони холодильника печі № 5.
На ЮГцемент ми реалізували такий інвестиційний проект, як модернізація ЕСФ печі № 2 для зниження впливу на навколишнє середовище. Збільшення викидів пилу з 2011 по 2012 рік в основному пов'язано з:
- більшою тривалістю робочого часу печі № 2, яка має електрофільтр з нижчими характеристиками в порівнянні з електрофільтром фірми FLSmidth печі № 1.
- достатньо низькими характеристиками газоочисного обладнання холодильників печей № 1 і № 2.
Рис 3.1 Вигляд ВАТ «ЮГцимент» з повітря
На рис 3.1 червоним кольором виділено смог який утворюється при видобутку цименту.
