Висновок

Дане підприємство розташоване на території м. Миколаїв, Миколаївської області. Місто як адміністративно-територіальна одиниця утворений у березні 1923 року. Межує з Очаківським і Березанським районами, а по акваторії річки Південний Буг та Бузькому лиману — з Новоодеським, Жовтневим районами та містом Миколаєвом. Відстань від Миколаєва — по шосейних дорогах — 2 км, залізницею — 15 км.

Територія району — 1429,9 км². Населення на 1 червня 2007 року — 32,4 тис. чоловік. Адміністративний центр — місто Миколаїв, як місто обласного підпорядкування адміністративно до складу району не входить.

На території району розміщені 52 населених пункти, які підпорядковані одній селищній та сімнадцяти сільським радам. 39 населених пунктів повністю газифіковано.

Рельєф району переважно рівнинний. Клімат помірно-континентальний, сухий, ґрунт — причорноморський суглинистий чорнозем. Корисні копалини представлені, головним чином, нерудними родовищами — піску, глини, цегельної сировини, цементної сировини, пиляного вапняку.

Водні ресурси (р. Південний Буг, ставки) — 4841,65 га. Лісові масиви (полезахисні смуги, гаї та інше) — 4112,34 га. Природні та кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства. Загальна площа сільгоспугідь — 106,09 тис. га.

Планування перш за все передбачає: конкретизацію цілей управління в системі показників соціально-господарської діяльності підприємства; розробку стратегії і тактики діяльності; розробку змісту та послідовності дій для досягнення цілей по видах діяльності.

Види планування: довгострокове (більше 5 років); середньострокове (від 1 до 5 років); короткострокове (до 1 року); оперативне (на квартал, декаду). За масштабами планування поділяється: загальне планування (організації); планування в галузях діяльності.

Запланувати частоту перевірок, яка залежить від екологічної обстановки в районі розташування об’єкта а також ступеня і характеру його впливу на навколишнє середовище.

Промислові об’єкти підлягають перевірці не менше як 2 рази на рік. Перевірка решти об’єктів може здійснюватися раз в два –три роки. За обсягів висвітлюваних питань в ході перевірок вони діляться на повні, цільові, оперативні.

Усяка водойма або водне джерело пов'язане з його навколишнім середовищем. На нього впливають умови формування поверхневого або підземного водного стоку, різноманітні природні явища, індустрія, промислове й комунальне будівництво, транспорт, господарська й побутова діяльність людини. Наслідком цих впливів є перенесення у водне середовище нових, невластивих йому речовин - забруднювачів, що погіршують якість води. Забруднення, що надходять у водне середовище, класифікують по різному, залежно від підходів, критеріїв і завдань. Так, звичайно виділяють хімічне, фізичне й біологічне забруднення. Хімічне забруднення являє собою зміну природних хімічних властивостей води за рахунок збільшення вмісту в ній шкідливих домішок як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частинки), так і органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево-активні речовини, пестициди).

Збільшення масштабів забруднення атмосфери вимагають швидких і ефективних способів захисту її від забруднення, а також способів попередження шкідливої дії забруднювачів повітря. Атмосфера може містити певну кількість забруднювача без прояву шкідливої дії, оскільки відбувається природний процес її очищення.

Першим кроком у встановленні шкідливої дії, пов'язаної із забрудненням повітря, є розробка критерію якості повітря, а також стандартів якості.

Стандарти якості визначають рівні якості повітря і гранично допустимі викиди (ПДВ), які необхідно витримувати для забезпечення безпеки життя.

Контролюючі органи зобов'язані здійснювати кількісний і якісний контроль.

Іншим підходом до поліпшення стану атмосфери є вимога вживання передових технологічних процесів, заміна шкідливих матеріалів нешкідливими, вживання мокрих способів обробки сировини замість сухих.

Природоохоронною є будь-яка діяльність, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери. До неї належить як великомасштабна, здійснювана на загальнодержавному рівні, діяльність щодо збереження еталонних взірців незайманої природи та збереження різноманітності видів на Землі, з організації наукових досліджень, підготовки фахівців-екологів та виховання населення, так і діяльність окремих підприємств з очищення від шкідливих речовин стічних вод і газів, що викидаються в атмосферу, зниження норм використання природних ресурсів тощо. Така діяльність здійснюється переважно інженерними методами.

Існує два напрямки природоохоронної діяльності підприємств. Перший — очищення шкідливих викидів. Однак цей шлях недостатньо ефективний, оскільки за його допомогою не завжди вдається повністю припинити надходження шкідливих речовин в біосферу. До того ж скорочення рівня забруднення одного компонента навколишнього середовища призводить до посилення забруднення другого. Наприклад, встановлення вологих фільтрів для газоочищення дозволяє скоротити забруднення повітря, але призводить до збільшення ступеня забрудення води. Вловлені з газів та стічних вод речовини отруюють значні площі землі.

Загальний час перевірки на підприємстві буде становити 77,66 години тобто 10 восьми годинних робочих днів.