5.1. Мотивація виконання природо - охоронних рішень на рівні підприємства

  Мотивація може проявлятись у двох видах:

1) мотивація прийняття рішення щодо впровадження екологічного заходу керівництвом підприємства;

2) мотивація персоналу підприємства стосовно виконання рішення.

Матеріальне і моральне стимулювання також мають аналогічні види.

Моральне стимулювання виражається у покращенні іміджу підприємства, яке проводить відповідні екологічні заходи і наданні відповідних негрошових заохочень працівникам (різноманітні грамоти і подяки, гнучкі робочі графіки, програми підвищення якості праці, просування по службі, участь у прийнятті рішень на більш високому рівні).

Матеріальне стимулювання екологізації підприємств, на існуючому етапі розвитку економіки,  виражається через такі економічні методи: платежі за ресурси та забруднення, наданні пільг в оподаткуванні підприємств, наданні позичок на природоохоронні цілі, звільненні від оподаткування фондів охорони довкілля, передачі частини коштів позабюджетних фондів на договірних умовах підприємствам для вжиття заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв, інвестиції на охорону природи, створення регіональних та державних екологічних фондів.

Матеріальне стимулювання колективів підприємств за активну участь у екологізації повинне базуватись на економічних (прямих і непрямих) методах мотивації результативності діяльності.

Економічні (прямі) методи: відрядна оплата, погодинна оплата, премії за раціоналізацію, участь у прибутках, оплата навчання, виплати за максимальне використання робочого часу (немає невиходів на роботу).

Економічні (непрямі) методи: пільгове харчування, доплати за стаж, пільгове користування житлом, транспортом та інше.

Методи стимулювання підрозділяються на адміністративно-правові, економічні і соціально-психологічні.

Адміністративно-правові методи передбачають нормативи якості елементів оточуючого середовища, дотримання яких є обов’язковим для кожного підприємства. Стимулююча дія цих методів заснована на застосуванні санкцій і штрафів за порушення встановлених нормативів, а також на адміністративній і правовій відповідальності робітників підприємств, які порушують природоохоронне законодавство.

Економічні методи передбачають економічні стимули і санкції, направлені на дотримання правових норм охорони оточуючого середовища. До них відносяться: плата за використання природних ресурсів, диференційовані ціни на природні ресурси при нормативному і понаднормативному їх споживанні; введення плати за забруднення навколишнього середовища пропорційно нанесеному збитку і ін.

До соціально-психологічних і моральних стимулів відносять: організацію оглядів-конкурсів та виставок з охорони природи, пропаганду природоохоронної діяльності у засобах масової інформації .

Для розв’язання даної проблеми необхідно негайно прийняти міри щодо поліпшення екологічної ситуації шляхом впровадження наступних заходів:

1.     зменшення податків з підприємств-забруднювачів;

2.     державне фінансування придбання очисного обладнання і впровадження екологічних технологій на підприємствах;

3.     розвиток системи матеріального заохочення і соціальних пільг працівників, які внесли значний вклад у визначену проблему;

4.     співробітництво і переймання досвіду закордонних підприємств, які мають аналогічну діяльність і високий рівень екологізації;

5.     державне фінансування наукових розробок, випробування і впровадження мало- і безвідходних технологій, ресурсозберігаючих технологій і очисного обладнання;

6.     розповсюдження системи екологічного кредитування з низькими відсотками за кредити;

7.     організація контролю за цільовим використанням коштів і заохочення інвестицій направлених на екологізацію;

8.     поєднання засобів стимулювання і відповідальності за порушення екологічного законодавства.