- •1.1 Поняття дипломатичного протоколу та ділового етикету
- •Дипломатичний протокол лежить в основі протокольних норм, прийнятих в таких міжнародних організаціях, як оон, юнеско, обсє, моп, магате, єс, сот та багатьох інших.
- •Загалом дипломатичний протокол складається з двох частин: міжнародного права (режим перебування за кордоном, пільги, недоторканність іноземця в тій чи іншій країні) та ділового етикету.
- •У діловому етикеті немає дрібниць. У певній ситуації якась дрібна деталь може стати вирішальною, оскільки саме вона може значною мірою сформувати певну конкретну думку.
- •Коли йдеться про чесність, дотримання слова, то зарубіжний колега чекає від свого ділового партнера:
- •1.2 Етичні кодекси, їх значення у формуванні етичної поведінки ділової людини
- •Етичні кодекси покликані виконувати наступні функції:
- •1.3 Професійна культура бізнесової діяльності
- •Існують п'ять способів економії часу:
- •Відповідно спланувати свою відпустку;
- •У західному світі існують п'ять основних чинників, які вважаються необхідними на шляху до вершин бізнесу:
- •1.4 Основні ознаки успішної ділової поведінки
- •2.1 Організація ділового листування
- •2.2 Ділові плани і пропозиції, вимоги до їх оформлення
- •2.3 Короткі листи і замітки, оформлення візиток
- •3.1 Організація ділових зустрічей. Ділова ієрархія
- •3.2 Програма і звіт ділових зустрічей
- •3.3 Етика телефонних розмов. Телефонні конференції
- •4.1 Суть переговорів, основні категорії та принципи їх організації
- •4.2 Стиль переговорів, основні його види
- •4.3 Інструменти переговорів
- •2) Рівень допоміжних аргументів, якими підкріплюються основні, і які повторюються один або декілька разів;
- •4.4.2 Тактика переговорів
- •4.4.4 Психологічні аспекти ведення ділових переговорів
- •4.4.5 Особливості міжнародних переговорів
- •4.5 Контракти, основний зміст та вимоги до оформлення
- •5.1 Розташування співрозмовників під час ділових контактів
- •1) Співпраця 2) змагання 3) розмова 4) відсутність 5) незалежна
- •5.3 Голос, промови і доповіді
- •5.4 Інші аспекти спілкування
2) Рівень допоміжних аргументів, якими підкріплюються основні, і які повторюються один або декілька разів;
З) рівень фактів, за допомогою яких доводяться допоміжні, а через них і основні положення, і які використовуються тільки один раз.
Нейтралізація зауважень партнера здійснюється, залежно від обставин, до або відразу після того, як зауваження висловлене, пізніше або ніколи. Основними завданнями даної фази є:
розмежування окремих заперечень по суб'єктах, об'єктах, наслідках, місцях та в часі;
прийняття пояснення висловлених і невисловлених заперечень, зауважень, сумнівів;
нейтралізація зауважень партнера або, якщо це можливо, спростування заперечень.
Необхідними та достатніми умовами переходу до завершальної фази переговорів є:
якщо за допомогою відповідних інформаційних та контрольних питань переговори скеровані до очікуваної мети;
приведені аргументи дієві для партнера;
якщо на поставлені під час переговорів питання партнер отримав задовольняючі його відповіді;
успішно відрегульовані зауваження та заперечення;
встановлено очікуваний діловий контакт з партнерами та створена сприятлива психологічна атмосфера для закінчення переговорів.
Наведені вище умови визначають завдання завершального етапу: досягнення основної або, хоча б, альтернативної мети; забезпечення доброзичливої атмосфери в кінці переговорів; підтримання подальших контактів з партнером та його колегами; складання резюме переговорів з чіткими висновками.
Незалежно від того були переговори успішними чи безрезультатними, їхні підсумки повинні бути обговорені: чого дійсно досягнуто в переговорах і чого не досягли в порівнянні з поставленими завданнями; у чому полягають основні причини досягнення на переговорах даних результатів; які висновки можна з цього зробити для ведення переговорів в майбутньому і т.д. Отже, аналіз результатів переговорів є обов'язковим елементом, оскільки він дозволяє відкрити позитивні та негативні сторони обох партнерів. Процес такого аналізу включає чотири стадії:
початкова стадія: вжиті заходи для налагодження стосунків; висловлення зацікавлення результатами; з'ясування аспектів згоди і спільних інтересів; пропозиція порядку денного та (або) основних правил взаємин; обговорення пропозицій щодо процедури переговорів;
стадія відкриття (з'ясування позицій): чітке і стисле вираження позиції чи пропозиції; міцне і переконливе підкріплення позиції; уважне вислуховування партнерів; питання для перевірки позицій інших партнерів; домовленості про аспекти домовленості і незгоди;
стадія досліджень (пошук альтернатив): відсутність критики; заохочення до дискусії; формування запитань про потреби і пріоритети інших; обмін інформацією між партнерами; дослідження альтернативних цінностей для досягнення взаємної згоди;
завершальна стадія (досягнення домовленості): вироблення раціональних, прийнятних пропозицій; пропозиція цінних альтернатив для взаємного і остаточного зближення; підсумовування домовленостей; формування взаємовідносин на перспективу.
У характері, в манерах, в стилі - у всьому найбільш прекрасною є простота.
Г. Лонгфелло
