Пояснення

Вищі рослини – багатоклітинні живі організми, здатні до фотосинтезу. Їхнє тіло побудоване на складнішому рівні, ніж у водоростей, – з органів. Основні органи вищих рослин - пагін та корінь.

Пагін – типово надземний орган, що спеціалізується на виконанні таких функцій рослинного організму, як фотосинтез, позакореневе живлення, накопичення і перерозподіл продуктів, утворених в результаті обміну речовин, ріст і галуження, розвиток органів генеративного розмноження. Пагони звичайно здатні до необмеженого росту в довжину, в меншій мірі – в товщину, а також до галуження.

До частин пагона належать стебло, листки і бруньки.

Корінь – типово підземний орган, спеціалізований на наступних функціях: грунтове мінеральне живлення, закріплення тіла рослини у грунті, відкладання вторинних продуктів обміну речовин в якості запасних речовин.

Пагонам і кореням також властиві загальні життєві процеси, такі, як дихання, вегетативне розмноження, ріст і галуження.

Органи генеративного розмноження, такі, як спороносні колоски, шишки, квітки, суцвіття, виникли, як прийнято вважати, з пагонів.

Бульби, цибулини, кореневища та коренеплоди, колючки та повзучі столони – «вуса», присоски та повітряні корені – похідні пагона або кореня, що в ході еволюції рослин виникли у зв’язку з виконанням ними особливої функції.

Рослинний організм в дорослому стані представляє собою систему пагонів і коренів, звичайної будови або більш-менш видозмінених.

Спільними рисами усіх рослин (вищих рослин), що відрізняють їх від інших організмів, є:

• Здатність до автотрофного живлення шляхом фотосинтезу;

• Відносно нерухомий спосіб життя;

• Здатність до необмеженого росту і галуження;

• Спільність у будові клітин, а саме: клітинна стінка, побудована з целюлози, органели, відповідальні за фотосинтез, – пластиди, велика вакуоля у зрілій клітині, включення крохмалю;

• Основний запасаючий продукт обміну речовин – крохмаль.

Водорості також є фотосинтетичними організмами. Спільні риси усіх рослин (вищих рослин), на відміну від водоростей:

• наявність багатоклітинних вегетативних органів – стебел, листків, бруньок, коренів;

• багатоклітинні органи статевого розмноження, в яких утворюються яйцеклітини та чоловічі статеві клітини;

• наявність провідної системи;

• наявність лише 2 видів хлорофілу – хлорофілу a та хлорофілу b – у складі головних пігментів фотосинтезу.

Стебло – осьовий орган, що несе на собі інші органи рослини – листки, бруньки, квітки, іноді корені. У молодому віці воно складається з повторюваних ділянок – вузлів та міжвузлів. У вузлах у чітко визначеному порядку розвиваються основні органи пагона – листки, бруньки. Міжвузля частіше не несуть інших органів. Проте, в деяких рослин на міжвузлях з’являються корені, бруньки, квітки, і такі органи називають додатковими.

Крім функції осі, важливою функцією стебла є рух речовин вгору та вниз по рослині. Від кореня в напрямку листків рухаються вода та мінеральні речовини, від листків до усіх інших органів – утворені продукти обміну (цукри, білки), потрібні для живлення кожної клітини. У багатьох рослин у стеблі можуть відкладатися продукти про запас, переважно у вигляді крохмалю.

У рослинному організмі відбуваються загальні для усіх рослин процеси життєдіяльності:

Фотосинтез – утворення органічних речовин, потрібних для живлення, росту і розвитку, з неорганічних з використанням сонячної енергії. Основними органами фотосинтезу листки, а одним з основних продуктів – цукри (прості вуглеводи), проте, на більш пізніх етапах обміну речовин також утворюються необхідні білки, жири та складні вуглеводи.

Дихання – постачання тканин і клітин киснем, необхідним у більшості клітинних процесів. Дихання відбувається постійно з більшою чи меншою інтенсивністю в усіх органах рослини. Найнижчі показники дихання спостерігаються у рослин у стані спокою – у пагонах взимку, у сухому насінні.

Транспірація – випаровування води рослиною, необхідне для нормального протікання багатьох інших процесів. Рослина випаровує більшу частину води через продихи на листках, однак випаровування усією поверхнею тіла також може набувати великих значень.

Ріст. Пагони можуть наростати у довжину завдяки твірним тканинам у верхівці або у вузлах, а в товщину – за рахунок бічних твірних тканин. Верхівкова зона, у якій клітини регулярно діляться і завдяки якій пагони більшості рослин наростають, називається конусом наростання. Конус наростання – дуже важлива частина тіла рослини, вона звичайно схована у бруньках або листках і високо чутлива до дії шкідливих факторів. Цю властивість іноді використовують в оцінці якості середовища за рослинами. По швидкості наростання в довжину та товщині кілець річного приросту (останнє – у дерев) судять про сприятливість умов середовища для даного виду рослин.

Галуження – розвиток системи пагонів або коренів. Рослини галузяться для збільшення площі поверхні свого тіла. Галуження відбувається за рахунок появи додаткової точки регулярного поділу клітин і виникнення в подальшому одного чи кількох нових конусів наростання.

Мінеральне живлення – надходження у рослинний організм деяких важливих мінеральних речовин для забезпечення фотосинтезу або, в меншій мірі, деяких інших процесів. Найважливішими мінеральними речовинами є вода, вуглекислий газ, розчинені у воді солі, що містять біогенні елементи – азот, фосфор, калій, а також інші елементи – магній, кальцій, натрій, сірку та ін. Вуглекислий газ рослина отримує з повітря, вбираючи його через продихи на листках. Решта мінеральних речовин надходять з грунту через систему коренів. З цього простого набору рослина синтезує собі необхідні вуглеводи, білки, жири, фітогормони та інші органічні речовини.

Транспорт речовин. У рослинному організмі постійно рухаються у розчиненому стані неорганічні та органічні речовини, і це – завдяки досконало організованій провідній системі. Система включає багато тканин, якими пронизані корені, стебла, листки та інші органи. По одних тканинах рухаються лише вода і мінеральні солі від коренів вище, по інших – лише розчинені органічні речовини від листків до інших органів. У коренях та стеблах провідна система особливо розвинена, має вигляд циліндра і може займати більшу внутрішню частину органу.

Розмноження. У рослин розмноження відбувається за рахунок особливих органів розмноження. До останніх належать: спори, статеві органи та статеві клітини – гамети, а також шишки, квітки, насіння, плоди. Органами вегетативного розмноження є цибулини, бульби, кореневища, повзучі столони – «вуса», виводкові бруньки, додаткові пагони на коренях.