1. Люмінесцентні лампи низького тиску. Будова, принцип дії, структура позначень, переваги та недоліки.

Люмінесце́нтна ла́мпа — газорозрядне джерело світла, світловий потік якого визначається в основному світіннямлюмінофорів під впливом ультрафіолетового випромінювання розряду: широко застосовується для загальногоосвітлення, оскільки світлова віддача і термін служби в кілька разів більший, ніж у ламп з ниткою розжарювання того ж призначення.

Натрієві лампи низького використовуються для освітлення широкої площі, доріг,автомагістралей,площ,скверів,промислове освітлення,освітлення складських приміщень,залізничних товарних станцій.Натрієві лампи низького тиску мають дещо великий розмір,монохроматичний світловий потік,що значно звужує сферу використання цього типу ламп.

Переваги: -Надійність; -термін служби (10 000 – 15 000 годин); -лампи можна експлуатувати при температурі навколишнього середовища від -40 до +40°С; -стабільність світлового потоку; -високий рівень світловіддачі (100 – 200 Лм/ват); -енергетична ефективність; -мала ймовірність відмови лампи у перші 5000 годин світіння;

Недоліки: -монохроматичне жовте світло; -термін виходу лампи на робочий режим становить 8 – 16 хвилин після увімкнення; -низький індекс кольоропередачі; -примхливі до навколишнього середовища,попадання атмосферних опадів на колбу лампи; -стрибки напруги у мережі скорочують термін служби лампи; -лампи в кінці терміну служби потребують обов’язкової утилізації,як такі які містять ртуть.

При роботі люмінесцентної лампи між двома електродами, що розташовані на протилежних кінцях лампи виникає електричний розряд. У лампі, яка заповнена парами ртуті, змінний струм приводить до появи УФ-випромінювання. Це випромінювання невидиме для людського ока, тому його перетворять у видиме світло за допомогою явища люмінесценції Внутрішні стінки лампи покриті спеціальною речовиною — люмінофором, що поглинає УФ-випромінювання і виділяє видиме світло. Змінюючи склад люмінофора, можна змінювати відтінокодержаного світла.

2 Прилади для вимірювання оптичного випромінювання.

Приймачі світла — пристрої, зміна стану яких під дією потоку оптичного випромінювання служить для виявлення цього випромінювання, його вимірювання, а також для фіксування й аналізу оптичних зображень випромінюючих об'єктів. У приймачі світла енергія оптичного випромінювання перетворюється на інші види енергії. Важливою характеристикою приймачів світла є порогова чутливість — мінімальний потік випромінювання, який можна ще виявити на фоні власних шумів пристрою. Приймачі називають селективними, коли на кривій залежності чутливості приймача від довжини хвилі світла λ є чітко виражені максимуми або (і) мінімуми, а неселективними, якщо їхню чутливість у широкому діапазоні довжин хвиль можна вважати однаковою.

Розрізняють теплові, фотоелектричні, механічні та фото-хімічні приймачі світла. До теплових приймачів світла належать прилади, дія яких ґрунтується на виникненні термоелектрорушійної сили (термоелементи,болометри, радіометри), а також оптико-акустичні приймачі світла, в яких реєструється збільшення об'єму газу, нагрітого поглинутим випромінюванням. Теплові приймачі світла, як правили, неселективні і придатні для вимірювань у широкій області спектра (λ = 200 нм — 20 мкм, інколи до 1000 мкм). До фотоелектричних приймачів світла належать приймачі, дія яких ґрунтується на зовнішньому і внутрішньому фотоефекті (фотоелементи, фоторезистори, фотодіоди), а також квантові підсилювачі оптичного діапазону. Такі приймачі світла є селективними, їхня чутливість залежить від величини енергії окремих фотонів, що ними поглинаються. Спектральна чутливість приймачів світла з зовнішнім фотоефектом має характерну довгохвильову («червону») границю в області λ = 0,6—1,2 мкм, яка визначається природою речовини приймача світла. Цієї вади не мають приймачі світла з фото електромагнітним ефектом, що працюють в далекій інфрачервоній області спектра (10—3О мкм). Механічні приймачі світла виготовляють у вигляді крутильних терезів, які реагують на тиск світла. Такі прилади неселективні, їх застосовують порівняно рідко через чутливість до вібрацій та різних теплових процесів. До фотохімічних приймачів світла належать фотоплівки, фотопластинки тощо

Варіант № 14