Висновки

У заключній частині роботи (приблизний обсяг – 3–4 сторінки машинопису) необхідно зробити підсумки проведених спостережень, досліджень, теоретичних узагальнень.

У ВИСНОВКАХ викладаються найважливіші результати, отримані під час дослідження. Загальні «Висновки» становлять реферативний, стислий виклад найбільш важливих результатів, одержаних під час самостійного дослідження.

За змістом висновки мають бути пов’язані зі структурою роботи й відповідати завданням дослідження. Висновки повинні повною мірою відображати матеріал, викладений у дипломній роботі. У висновках не повторюють зміст вступу, основної частини, висновки до розділів!

Важлива вимога до загальних висновків – їх стислість, чіткість, ґрунтовність.

Пишуть висновки за допомогою таких мовних кліше: узагальнено результати проведеного дослідження; відзначено, що…; з’ясовано, що…; дослідження показало…; зіставний аналіз… уможливлює…; отже, можна зробити висновок, що…; узагальнюючи сказане; зважаючи на викладене вище, підсумовуючи, є підстави твердити, що…

Висновки можна оформити як суцільний текст або як пронумерований перелік найголовніших результатів дослідження. Висновки не повинні суперечити основній частині або містити інформацію, якої не було в роботі.

Висновки співвідносяться зі вступом роботи, тому повинні чітко відповідати всім параметрам, заявленим у Вступі. Положень висновків не може бути менше, ніж поставлених у роботі завдань.

У Висновках формулюють рекомендації щодо наукового і практичного використання результатів, увиразнюють прикладне значення роботи.

Список використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Завершується кваліфікаційна робота списком використаних джерел, сформованим в алфавітному порядку. Авторів з однаковими прізвищами подають в алфавітному порядку їх ініціалів, праці одного автора – за алфавітом перших літер назв його праць, праці одного автора з однаковою назвою – за хронологією. Спочатку наводять літературу, видану кирилицею, а далі – латиною.

Основна вимога до використаних джерел – дотримання вимог до оформлення бібліографічного опису видань (за вимогами Бюлетеня ВАК. – 2008. – № 3). Бібліотечний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи (Додаток 10).

Інтернет-матеріали подаються в загальному списку за прізвищем автора статті, вказується повна адреса інтернет-сторінки. Неопубліковані джерела подаються окремою підгрупою. Кожна позиція списку літератури містить прізвище та ініціали автора, назву статті, книги, місто видання, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок (статті – від якої до якої сторінки).

Список використаних джерел як суттєва частина дипломної роботи відбиває рівень дослідження, самостійної творчої роботи студента-дослідника, його обізнаності, компетентності з даної проблеми, обсяг опрацьованих автором наукових джерел, рівень вивчення ним досліджуваної теми та навички роботи з літературознавчою / мовознавчою літературою.

Список використаних джерел містить тільки ту літературу, яка автором була використана й на яку наявне посилання в тексті кваліфікаційної роботи. Якісний склад списку використаних джерел має обов’язково включати навчальну літературу з дисципліни та наукову літературу: монографії, статті тощо; довідники та ін. Мінімальна кількість джерел визначається через зіставлення їх з обсягом дипломної роботи, умовний розрахунок – одне джерело на кожну сторінку.