5.Назвіть відомих Вам богів давньослов"янського пантеону:

Перун, Сварог, Дажбог, Ярило, Лада, Стрибог

ІІІ рівень

1.Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства

Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр. Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд.

Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.

У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На території міста археологи знайшли близько тридцяти кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.[3]

На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Крилос) до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи.

2) Охарактеризуйте друкарську діяльність Івана Федорова

Друкарська спадщина Івана Федорова є дуже великою, адже він був не лише

талановитою людиною а й упорядником текстів, а також автором і

редактором видань. Уважне вивчення всіх доступних примірників першодрукованих російських

книжок дало підставу книгознавцям дійти висновку, що Іван Федоров освоїв

основи друкарської техніки від майстрів Анонімної друкарні, що саме у

цій друкарні він, найбільш ймовірно, поступово вдосконалив свою

майстерність. Водночас не слід ігнорувати і джерела, які дають змогу

зробити висновок про знайомство Івана Федорова з досягненнями іноземних

друкарів і митців. Відкидаючи властиву буржуазній науці "теорію

впливів", сучасні дослідники наголошують на потребі об’єктивного

вивчення культурних і мистецьких зв’язків. У післямові Апостола 1564р.

прямо сказано, що при заснуванні у Москві друкарні планувалося "какобы

изложитипечатние книги, якоже в Греках й Венеции”, в цитованому

"Сказаний" йдеться про рішення "тако...вцарствующемградеМоскве

учинити, якоже в Греках й в немецких землях, в Венеции й воФриги й в

БелойРуси, ЛитовскойЗемли й причихтамошнихстранах".

Варіант 19

1 рівень

1. Гуманізм в перекладі з латини означає

людський, людяний

2. Верховним богом давніх слов’ян був

Перун

3. У котрому році з’явилася праця П.Скарги (шось там про церкву)

1577

4.Єдиний в Україні комплекс оборонних споруд ІХ-Х ст. це

5.Основоположником постійного книгодрукування в Україні є:

Іван Федоров

2 рівень

1.М.Грушевський називає її "першою українською академією наук". Про який навчальнийзаклад йдеться? Назвіть студентів та викладачів цього закладу.

Києво-могилянська академія

2. Вкажіть автора «Повісті минулих літ» та рік її закінчення :

Нестор Літописець 1113р.

3. Для якого народу характерний звіриний стиль? наведіть приклади

скіфи

4. Назвіть архітектурні ансамблі Львова доби Ренесансу:

Успенської церкви, Площі Ринок, каплиці Боїмів та Кампіанів

5. Де, коли і ким вперше знайдено поселення «трипільської культури»

Трипілля-Київщина—1896р.—Вікентій Хвойка

3 рівень

1.Походження та зміст поняття «культура»

Вперше поняття «культура» у значенні «розумова, духовна діяльність» ужив Цицерон в 45 р е. Назвав філософію культурою душі, тобто, виховуючи свій розум, обробляючи його як селянин землю, людина розвиває свої розумові здібності, удосконалює духовну діяльність.

У сучасному розумінні під культурою мають на увазі:

- Властивість людини у сфері соціальної поведінки (культурний – хамський);

- Ототожнення культури з освіченістю (культурний – неосвічений);

- Культура як спосіб життя (культурний – сільський);

- Культура як хвороба людства (христиансько-православний погляд);

1648 – Пуфендорф вживає термін культури для означення духовного світу особи,що відрізняється від тваринного світу.

Культура в перекладі означає оброблений, доглянутий – сукупність матеріальних та духовних цінностей створених людством протягом історії, а також сам процес створення і розподілу матеріальних цінностей та благ.

Сам термін культура має походження від латинського слова "culture" - що в перекладі означає "обробіток землі, догляд". Цей термін точно виражає сутність поняття культури, під яким розуміють всі види перетворювальної діяльності суспільства і людини разом з її результатами. В даний час слово "культура" часто вживається як міра рівня освіченості та освіченості і вихованості людини.

Французькі просвітителі XVIII століття розуміли зміст культурно-історичного процесу як розвиток людського розуму. Мета цього процесу, на їхню думку, зробити всіх людей щасливими, що живуть у злагоді з запитами і потребами своєї "природної" природи. Проте вже в той час зародилося філософський напрямок "критики культури". Послідовники цього напряму засуджували не тільки культурну еволюцію, а й саму людську цивілізацію. Сприйнявши критику культури, як проблему загальнотеоретичного осмислення протиріч буржуазної цивілізації, представники німецької класичної філософії стали шукати вихід в усвідомленні культури як сфери "духу". Кант розглядав культуру перш за все з позицій моральної свідомості (його знаменитий категоричний імператив). Шиллер як сукупність естетичних форм свідомості, а Гегельвбачав у розвитку культури еволюцію філософського свідомості людини. З цієї точки зору, культура постає як галузь духовної свободи людини.