2.Охарактеризуйте діяльність церковних братств як центрів духовного та культурного життя українців доби Відродження.

Братства створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві середньовічним цехам, гільдіям та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути, щорічні вибори службовців, обов'язкові щомісячні збори, общинні суди.и Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик .

Братства дбали про свої патрональні церкви, справляли спільні культові відправи, подавали матеріальну допомогу своїм членам, брали участь у похоронах братчиків, утримували шпиталі. Братства також захищали соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти дискримінації та утисків русинів. Діяльність братств мала переважно світський характер. З кінця 16 — початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і пащопальпо-культурпогозначсппя. В числі провідних діячів братств були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: Юрій Рогатинець, І. Красовсышй, Стефан Зизаній, Іов Борецький, ПамвоБеринда та ін.

У 1580-х роках широку діяльність розгорнуло Львівське Успенське Ставропігійне братство. Воно придбало друкарню, відкрило Львівську братську школу. Наприкінці 16 — на початку 17 ст. братства виникли в Рогатині, Красноставі, Городку, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Дрогобичі та інших містах. Так, 1589 року організаційно оформилися братства в Рогатині, Могильові та Красноставі, 1591 року —у Бересті та Городку, 1592 року — у Комарні та Мінську. 1594 року братства засновані у Більську й у Любліні, де була невелика громада українців.

Близько 1615 року було засновано Київське братство, до якого вступило багато міщан, православних шляхтичів, а також, у 1620 році, запорізьке військо на чолі

гетьманом Петром Сагайдачним.[1] У 1617 році було створено Луцьке братство. В другій половині 17 — 18 ст. братства діяли в більшості міст і в деяких селах Галичини, Волині, в багатьох містах Наддніпрянщини.

Варіант 15

I.рівень складності

1. Вперше поселення Трипільсьеої культури було знайдене археологом В.Хвойкою в:

1896р.

2. Як свідчить літопис, перші школи на Русі заснував князь:

Володимир Великий.

3. Шедевр середньовічної архітектури Софіївський собор був збудований у:

1-пол. XIст.

4. Місто Львів вперше згадується у:

Галицько-Волинському літописі

5. Ректором Болонського університету у 1481-1482рр. був видатний діяч українського Передвідродження:

Юрій Котермак-Дрогобич

II. рівень складності

1. У чому суть етноформуючої функції культури? Етноформуюча та етнозахисна функції творять неповторний та самобутній образ нації, який визначається такими чинниками, як мова, історія, традиції, пісні тощо. Ці функції забезпечують цілісність та самобутність нації, оберігають її від руйнівного впливу чужих елементів.

2. Кому із названих авторів належать твори (вказати стрілками):

А)"Слово про закон і благодать"--------------— 4. Іларіон;

Б)"Повчання дітям"---------------------------— 3. Володимир Мономах;

В)"Слово о полку Ігоревім"-------------------— 2. Невідомий автор;

Г)"Житіє Бориса і Гліба"---------------------— 1. Нестор.

3. До якого художнього стилю можна віднести Львівський кафедральний собор (XIVст.)?

Готика

4. Назвіть українські міста в яких Іван Федоров друкував свої книги:

Львів, Остріг.

5. Ставропігі́я (від грец. «ставрос» і «пігіон» — поставлення хреста) —

автономна православна церковна одиниця (церква,монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові і користується спеціальними правами (догляд над духовенством, іноді навіть над ієрархами).