Логіко-структурні схеми

1. Складіть логіко-структурну схему, яка відображає групування страхових термінів за наступними класифікаційними ознаками: учасники страхування, формування страхового фонду страховика та його використання.

2. Складіть логіко-структурну схему, яка відображає класифікацію страхування за його об’єктами

3. Складіть логіко-структурну схему, яка відображає види обов’язкового та добровільного страхування.

Творчі та аналітичні завдання

1. Використовуючи дані Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг в Україні та Державного комітету статистики, проаналізуйте структуру та динаміку страхових премій, які формуються за рахунок обов’язкових та добровільних видів страхування.

2. Використовуючи дані Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг в Україні, проаналізуйте динаміку страхових премій та страхових виплат, які здійснюються у галузях майнового, особистого страхування та страхування відповідальності.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Особливості розвитку страхування життя в Україні».

Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання

Глосарій: ризик, збиток, спекулятивний ризик, чистий ризик, страховий ризик, не страховий ризик, індивідуальний ризик, універсальний ризик, управління ризиком, оцінка ризику, кумуляція ризику, методи управління ризиком, метод індивідуальних оцінок, метод середній величин, метод процентів, просторовий розподіл ризику, територіальний розподіл ризику.

Питання для усного опитування

1. Яке місце займає ризик у страхуванні?

2. У чому відмінність страхового ризику від страхової події?

3. Назвіть ознаки, за якими класифікуються ризики.

4. Які існують сфери виникнення ризиків.

5. Назвіть та охарактеризуйте вимоги, яким повинен відповідати страховий ризик.

6. Дайте визначення кумуляції ризику та назвіть її причини.

7. Що являє собою управління ризиком та які його основні етапи?

8. У чому полягає метод індивідуальної оцінки ризику?

9. Охарактеризуйте метод середніх величин при управлінні ризиками.

10. Охарактеризуйте метод процентів при управлінні ризиками.

Теоретичні тести

1. Певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання – це:

а) страховий ризик;

б) страховий випадок;

в) страхова подія;

г) страховий збиток.

2. Страхування, як метод управління ризиком, полягає:

1. щоб уникнути матеріальних втрат;

2. в обмеженні матеріальних втрат;

3. у відшкодуванні (компенсації) матеріальних втрат;

4. у запобіганні матеріальних втрат.

3. Реалізація ризику означає в страхуванні:

1. аналіз інформації про істотні ризикові обставини;

2. настання страхового випадку;

3. стан об'єкта страхового захисту;

4. відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

4. Поняття "ризик" і поняття "збиток":

1. відрізняються, оскільки мають суттєві відмінності в джерелах небезпеки;

2. пов'язані між собою, оскільки збитки реалізується через ризик, купуючи конкретно вимірні і реальні обриси;

3. в цілому ідентичні і означають одне і теж, будучи синонімами;

4. пов'язані між собою, оскільки ризик реалізується через збитки, набуваючи конкретно вимірні і реальні обриси.

5. Цілеспрямовані дії людини щодо обмеження або мінімізації ризику в системі економічних відносин носять назву:

1. оцінка ризику;

2. управління ризиком;

3. страховий маркетинг;

4. страховий менеджмент.

6. За способом оцінки ризики класифікуються на:

а) прямі та непрямі;

б) страхові та нестрахові;

в) матеріальні та нематеріальні;

г) малі, середні та великі.

7. Залежно від можливого результату (наслідки) реалізації ризику прийнято розрізняти:

1. страхові та не страхові ризики;

2. чисті і спекулятивні ризики;

3. фінансові та політичні ризики;

4. природні і викликані діями людини.

8. В залежності від обсягу відповідальності страховика виділяють наступні ризики:

а) індивідуальні та загальні;

б) страхові та нестрахові;

в) універсальні та індивідуальні;

г) прямі та непрямі.

9. В залежності від джерел небезпеки розрізняють наступні ризики:

а) ті, які пов’язані зі стихійними силами природи та цілеспрямованою діяльністю людини;

б) страхові та нестрахові;

в) універсальні та індивідуальні;

г) прямі та непрямі.

10. Ризик, який дає можливість отримання від’ємного або нульового економічного результату – це визначення:

а) спекулятивного ризику;

б) індивідуального ризику;

в) універсального ризику;

г) чистого ризику.

11. Ризик, який дає можливість отримати від’ємний, нульовий або позитивний економічний результат – це визначення:

а) спекулятивного ризику;

б) індивідуального ризику;

в) універсального ризику;

г) чистого ризику.

12. Ризик, який включається в об’єм відповідальності страховика в більшості договорів майнового страхування – це визначення

а) спекулятивного ризику;

б) індивідуального ризику;

в) універсального ризику;

г) чистого ризику.

13. У яких межах повинна знаходитися вірогідність настання страхової події, щоб її можна було застрахувати?

а) бути рівною 0;

б) бути рівною 1;

в) бути більше 0, але менше 1;

г) бути більше 1.

14. Для оцінки страхових ризиків використовують наступні методи:

а) балансовий, нормативний та метод експертних оцінок;

б) метод індивідуальних оцінок, метод середніх величин та метод відсотків;

в) економіко-математичні методи та метод факторного аналізу;

г) усі відповіді вірні.

15. До вимог, яким повинен відповідати страховий ризик, не відноситься:

а) настання ризику повинно мати об’єктивний характер;

б) ризик повинен мати випадковий характер;

в) розмір збитків за конкретним ризиком має біти невеликим;

г) вірогідність настання ризику повинна бути можливою для виміру та оцінки.

16. Стан страхового портфелю, при якому велика кількість застрахованих об’єктів із значними страховими сумами можуть може постраждати від одного страхового випадку, що призведе до здійснення великих сум страхових виплат страховиками – це визначення:

а) кумуляції ризику;

б) оцінки ризику;

в) управління ризиком;

г) мінімізації ризику.

17. Цілеспрямована дія по обмеженню або мінімізації ризику у системі економічних відносин – це визначення:

а) кумуляції ризику;

б) оцінки ризику;

в) управління ризиком;

г) мінімізації ризику.

18. Управління ризиків складається з наступних етапів:

а) аналіз, оцінка та моніторинг;

б) підготовчий та вибір конкретних методів;

в) планування, організація та контроль;

г) немає правильної відповіді.

19. Оцінка ризику – це:

а) натурально-речовий або вартісний аналіз усіх ризикових обставин, що характеризують параметри ризику;

б) процес нагляду та обліку ризикових обставин з боку страховика з метою виявлення загальних закономірностей їх прояву;

в) характеристики ризику як випадкової події;

г) усі ризикові обставини, що мають єдине походження, взаємодію, визначають природний стан об’єкту страхування й середовище, у якому він знаходиться.