МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СТРАХУВАННЯ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ЇХ ВИКОНАННЯ
для студентів економічних спеціальностей
В
інниця
– 2015
УДК 368.1
ББК У273.1р30
Автори: Беспалова А.Г., Сосновська О.О.
Рецензенти: к.е.н., доцент Панченко І.В., к.е.н., доцент Анісімова Г.В.
Рекомендовано до друку Вченою радою
Економічного факультету
(протокол № 5 від 26 лютого 2015 року)
Страхування: Навчально-методичний посібник. Завдання модульного контролю та методичні вказівки для їх виконання для студентів економічних спеціальностей / А.Г. Беспалова, О.О. Сосновська. – Вінниця: ДонНУ, 2015 – 82 с.
У навчально-методичному посібнику представлені завдання модульного контролю знань студентів з теоретичних основ страхування, функціонування страхового ринку та державного регулювання діяльності страхових компаній, принципових основ організації їх фінансів та впровадження видів страхування. Визначені методичні підходи щодо виконання завдань та критерії їх оцінювання.
Посібник призначений для студентів економічного профілю за рівнем підготовки «Бакалавр».
УДК 368.1
ББК У273.1р30
А.Г. Беспалова, О.О. Сосновська, 2015
Вступ
Формування сучасних ринкових відносин є об’єктивною передумовою створення та ефективного функціонування страхового ринку як засобу захисту майнових та особистих інтересів фізичних та юридичних осіб, перерозподілу ризиків, а також отримання економічних вигід.
Стрімкий розвиток страхового ринку України та зростання попиту на страхові послуги висуває нові вимоги до інформаційного рівня населення, професійного рівня фахівців, що працюють у сфері страхування, а також до освітнього рівня спеціалістів будь-якої економічної професії. Тому найважливішим завданням вищої школи є створення ефективної системи підготовки фахівців з економічних спеціальностей.
Дисципліна «Страхування» є базовою для підготовки бакалаврів за спеціальностями «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Прикладна статистика», «Економічна теорія», «Економіка підприємств», «Міжнародна економіка», «Маркетинг», «Менеджмент» та ін. Дисципліна вивчається на базі дисциплін: «Економічна теорія», «Гроші і кредит», «Фінанси», «Статистика».
Основною метою вивчення даної дисципліни є ознайомлення студентів з теоретичними основами страхової справи, економічною сутністю і функціями страхування, місцем і роллю страхування у фінансовій системі держави, сферою його застосування в процесі суспільного виробництва.
У процесі вивчення дисципліни «Страхування» реалізуються наступні завдання:
виявлення об’єктивної необхідності, сутності та ролі страхування в умовах переходу до ринкових відносин;
вивчення організації, напрямків розвитку страхового ринку та державного регулювання страхової діяльності;
розгляд методології актуарних розрахунків та особливостей фінансової діяльності страховика;
розкриття особливостей здійснення особистого, майнового страхування, а також страхування відповідальності;
вивчення процесів перестрахування.
Отже, вивчення курсу «Страхування» надає студентові змогу уяснити зміст основних страхових категорій та понять, отримати базові знання нормативно-правового забезпечення страхової діяльності в Україні, оцінити характер змін та тенденцій розвитку страхового ринку, розкрити механізм забезпечення платоспроможності і фінансовою стійкості страхових організацій, проаналізувати фінансовий стан та ефективність функціонування страхової організації.
Структура навчального посібника відповідає програмі професійної підготовки бакалаврів з економіки. Теоретичні та практичні тести, задачі побудовані на основі чинного страхового законодавства, правил та норм регулювання страхової діяльності. Вирішення практичних завдань дозволяє студентові набути навичок, які необхідні фахівцю з питань страхування, а також при прийнятті рішень щодо страхового захисту власних майнових інтересів.
У посібнику наведені питання для усного опитування, завдання для розвитку аналітичних здібностей та творчого осмислення сучасних проблем розвитку страхування та обґрунтування шляхів їх вирішення.
Навчально-методичний посібник також містить перелік нормативно-інструктивної та навчально-методичної літератури, вивчення якої сприятиме успішному розв’язанню задач, наведених у посібнику.
Розділ 1. Методичні вказівки по виконанню завдань модульного контролю знань студентів розділ 2. Зміст завдань модульного контролю
Тема 1. Сутність, принципи та роль страхування
Глосарій: страховий захист, страхування, страховий фонд, централізовані страхові фонди, фонд самострахування, страховий фонд страховика, функції страхування, принципи страхування, суб’єкт страхування, об’єкт страхування, страховик, страхувальник, вигодонабувач.
Питання для усного опитування
1. У чому полягає необхідність страхового захисту?
2. Назвіть та охарактеризуйте основні види страхових фондів та джерела їх формування.
3. У чому полягає сутність страхування як економічної категорії?
4. Яку роль відіграє страхування у ринкових умовах?
5. Охарактеризуйте ознаки, які притаманні страховим відносинам.
6. Які функції виконує страхування як економічна категорія?
7. Назвіть та охарактеризуйте принципи страхування.
8. Які виділяють суб’єкти та об’єкти страхування?
9. Що являє собою система страхування?
10. Назвіть та охарактеризуйте основні системи страхування.
Теоретичні тести:
Якими аспектами зумовлено необхідність страхового захисту (дайте найбільш повну відповідь)?
кліматичним, геополітичним, юридичним, соціальним, правовим;
природним, економічним, соціальним, юридичним та міжнародним;
природним, економічним, соціальним, кліматичним;
соціальним, юридичним, міжнародним, політичним.
2. Що з наведеного далі охоплюється поняттям «страховий захист»?
а) здійснення заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику;
б) фінансування витрат на боротьбу із страховою подією;
в) відшкодування збитків, нанесених стихійним лихом;
г) збільшення запасів товарів з огляду на сезонність їх виробництва.
3. Вкажіть ознаки, що характеризують страхування як економічну категорію:
страхові відносини виникають на всіх стадіях відтворювального процесу, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності;
випадковість ризику, незвичайність заподіяної шкоди, можливість вираження шкоди в натуральній або грошовій формі, необхідність попередження, подолання наслідків небажаної події та відшкодування завданих нею збитків;
цільова спрямованість засобів; утворення централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів; розподіл страхових платежів між всіма учасниками страхових відносин;
розподільний і перерозподільний характер; розподіл страхового фонду між дієздатними громадянами.
4. Страховий інтерес страхувальника зводиться, в основному:
до бажання покрити можливі збитки;
до сплати страхового внеску;
до локалізації ризику;
до мінімізації ризику.
5. Страхування, як економічна категорія, визначається наступним чином:
це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу;
сукупність перерозподільних відносин, які виникають між страховиком і страхувальником – з приводу формування грошових фондів за рахунок сплати останнім страхових внесків з метою захисту майнових інтересів у разі настання страхових випадків та поповнення цих фондів у процесі ефективного розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;
система перерозподільних відносин між юридичними та фізичними особами, а також між окремими економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу страхового фонду;
це система економічних відносин, пов'язаних з передаванням страховиком частини відповідальності за прийняті до страхування ризики на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфеля, забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій.
6. Перші комерційні страховики виникли у формах:
а) товариства взаємного страхування;
б) державні страхові організації;
в) акціонерні товариства;
г) страхові товариства з повною відповідальністю.
7. Вкажіть специфічні функції страхування:
контрольна, фіскальна, накопичувальна, ризикована, превентивна;
регулююча, розподільча, контрольна, превентивна, соціальна;
контрольна, фіскальна, накопичувальна, ризикована, соціальна;
г) ризикована, створення і використання страхових резервів, заощадження коштів, інвестиційна, превентивна.
8. Функція страхування, яка полягає в перекладанні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором – це:
а) функція створення та використання страхових резервів;
б) інвестиційна функція;
в) ризикова функція;
г) контрольна функція.
9. Превентивна функція страхування полягає у наступному:
а) укладення договору страхування, який запобігає виникненню збитків;
б) проведення заходів щодо захисту майна;
в) фінансування заходів за рахунок засобів страхової компанії, спрямованих на запобігання збитків;
г) скорочення збитків за рахунок виплат за договором страхування.
10. Замкнутий характер страхових відносин проявляється в тому, що:
за допомогою страхування відбувається формування централізованих страхових фондів;
за допомогою страхування відбувається тимчасовий і просторовий перерозподіл збитку;
на виплату страхового відшкодування або забезпечення можуть претендувати тільки ті економічні суб'єкти, які раніше брали участь у створенні страхового фонду;
сформовані за рахунок частини страхових внесків страхові резерви в кінцевому підсумку будуть витрачені на страхові виплати за фактом настання несприятливої події.
11. Страховий фонд утворюється з метою:
а) сплати податків;
б) відшкодування збитків;
в) кредитування юридичних та фізичних осіб;
г) забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання.
12. Державні страхові фонди формуються за рахунок:
доходів від тимчасового інвестування вільних державних коштів;
державного бюджету;
обов’язкових платежів громадян та юридичних осіб;
за рахунок вільних коштів громадян та юридичних осіб.
13. Страховий фонд страховика створюється:
у грошовій формі за рахунок страхових внесків юридичних і фізичних осіб;
децентралізовано в натуральній та грошовій формах за рахунок коштів господарюючих суб'єктів;
децентралізовано в грошовій формі за рахунок страхових внесків юридичних і фізичних осіб;
централізовано у грошовій формі за рахунок страхових внесків юридичних осіб.
14. Процеси формування і використання страхового фонду страховика:
а) спочатку страховик збирає внески, а потім виплачує страхові відшкодування;
б) відбуваються постійно, одночасно страховик і збирає внески, та виплачує страхові відшкодування;
в) розділені за часом, по звітних періодах;
г) залежать, в першу чергу від фінансового стану страховика.
15. Причиною використання коштів страхового фонду є:
а) наявність витрат на ведення справи страховика;
б) необхідність інвестування страхових резервів;
в) в першу чергу, необхідність виплати відшкодувань страхувальникам;
г) необхідність сплати дивідендів акціонерам страховика.
16. Система перестрахування, застосовувана страховиком:
а) є елементом фінансової стійкості і служить необхідною умовою, що дозволяє розподілити ризик;
б) не позначається на фінансовій стійкості страховика, впливає тільки на використання страхового фонду страховика в короткостроковій перспективі;
в) впливаючи в довгостроковій перспективі на витрачання коштів страхового фонду, не позначається на фінансовій стійкості страхових операцій;
г) є джерелом додаткового, але незначного отримання прибутку, тому не позначається на фінансовій стійкості страховика.
17. Ознака поворотності страхових платежів (внесків) зближує категорію страхування з категорією:
кредиту;
фінансів;
податків;
грошей.
18. Принцип зворотності при інвестуванні тимчасово вільних коштів страховика передбачає:
а) найбільш ефективне розміщення активів, що забезпечує їх повернення у більшому обсязі;
б) максимально надійне розміщення активів, що забезпечує їх повернення у повному обсязі;
в) стабільне, регулярне розміщення активів та їх повернення;
г) отримання прибутку від розміщення активів.
19. Юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування – це:
а) застраховані особи;
б) страхувальники;
в) страховики;
г) перестрахувальники.
20. Юридичні та фізичні особи, яким за умовами договору страхування надано право на отримання страхового відшкодування або страхової суми, є:
а) страхувальниками;
б) застрахованими особами;
в) вигодонабувачами;
г) страховиками.