- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
10.а Організація навчання з ЦЗ
Планування цивільного захисту суб’єкта – розроблення сукупності документів у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з метою забезпечення захисту населення, виробництва.
Ці документи розроблені з урахуванням реальних можливостей і умов об’єкта. Є настановою для організованих дій як з метою підготовки об’єкта до захисту в надзвичайних умовах, так і з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
План дій органів і сил ЦЗ із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій розробляється в 3 етапи:
1)підготовчий
2)практично розробка, оформлення документів
3)узгодження розроблених планів
Розробляється на підставі документів: законодавчих, директивних, нормативних.
Призначений для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівництва ОГД, оперативності їх реагування на загрозу і виникнення НС, мінімізація матеріальних збитків і втрат, відвернення або зниження можливості загибелі людей.
У план дій включаються заходи щодо захисту робітників і службовців, підтримування виробничої діяльності та інші з урахування обстановки після виникнення НС, передбачається необхідна кількість і сил і засобів для ліквідації наслідків НС.
Основні дані при розробці даних:
Рішення та вказівки вищого штабу ЦЗ, розпорядження начальника ЦЗ об’єкта
Документи, що характеризують об’єкт
Дані прогнозування за можливими НС та ін.
Коригується щорічно, станом на 1 січня.
10.а Організація навчання з ЦЗ
ЗУ «Про цивільну оборону України» передбачено: підготовка і перепідготовка керівного складу ЦЗ, органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального плану.
Для вирішення цього завдання існує система підготовки категорій: керівний склад ЦЗ, командно-начальницький і рядовий склад невоєнізованих формувань, робітники і службовці, учні та студенти.
Завдання з підготовки різних категорій визначаються в «Організаційно-методичних вказівках» начальника ЦЗ на новий навчальний рік, щорічно.
Кожна категорія вивчає способи захисту від стихійного лиха, аварій, катастроф.
11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
В Україні є понад 1500 великих вибухо та пожежонебезпечних об’єктів на яких знаходиться понад 13,6 млн. т. вибухо та пожежонебезпечних речовин.
За певних умов, у процесі виробництва стають небезпечними і легко спалахують деревинний, вугільний, борошняний, зерновий, торф’яний пил.
Вибухи та пожежі трапляються на об’єктах, які виробляють або зберігають вибухонебезпечні або хімічні речовини в системах і агрегатах під великим тиском (100 атм), а також на газо- та нафтопроводах.
Причиною загоряння, вибухів та руйнувань і пожеж може бути наявність парів легкозаймистих рідин або газів і джерела запалення.
Більш небезпечні рідини з низькою точкою загоряння – тому що їхні пари можуть спалахувати при температурі навколишнього повітря.