- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
Система критеріїв оцінювання безпеки промислового виробництва локального рівня орієнтована на оцінювання безпеки окремих промислових об’єктів тобто окремо розміщений майданчик підприємства або групу підприємств, які розглядають як єдине площинне джерело техногенної дії.
Оцінювання безпеки підприємства здійснюється на основі технічної , екологічної, фінансової документації;відомостей про район розташування.
Основні характеристики ризику об’єктів і територій записують у паспортах ризику.
Паспорт ризику – документ у якому наведенно перелік потенційно небезпечних обєктів на території міста, види можливих надзвичайних ситуацій, прогноз можливих втрат та збитків.
Введення паспортів ризику дає змогу врахувати всі джерела виникнення НС , оцінювати можливі втрати та збитки у разі НС.
Паспорт ризику відбиває поточний ступінь небезпеки об’єкта .
Його основна мета – підготовка всіх необхідних данних для складання ефективних превентивних планів.
6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
Небезпечна хімічна речовина – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель , гостре чи хронічне захворювання або отруєння і завдати шкоди довкіллю.
Для кількісної характеристики токсичності хімічних сполук використовують поняття токсичної дози.
Токсична доза – добуток концентрації парів на експозицію:
Гранично допустима – дає симптоми отруєння
Середня порогова викливає отруєння у 50%
Середня вивідна – втрата працездатності у 50%
Смертельна – загибель 50%.
Для адміністративно-територіальних одиниць ступінь небезпеки від хімічно-небезпечного об’єкта оцінюється частиною території, що потрапляє у зону можливого хімічного забруднення під час аварії на об’єкті.
7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій. У справі запобігання НС важлива роль відведена загально державним, відомчим, територіальним заходам організаційно - економічного характеру. застосовуючи адміністративні санкції( штрафи), стимулюючи роботу щодо зниження ризику НС, управління ними і пільгового кредитування перерозподіляти ризик страхуванням і перестрахуванням.
До таких заходів у техногенній сфері можуть належати: декларування промислової безпеки об'єктів ліцензування діяльності страхування відповідальності. Одним з основних завдань декларування є запобігання НС та готовності до локалізації та ліквідації наслідків, покладання на підприємця обов’язків щодо комплексу робіт з оцінювання небезпеки експлуатованих ним об’єктів з урахуванням запроваджених заходів щодо запобігання виникнення і розвитку аварій. Основи декларування промислової безпеки небезпечних виробництв визначає Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та . природного характеру", а також нормативно-правові акти Кабінету Міністрів Украйні, розроблення декларацій промислової безпекипередбачає оцінювання ризику аварій, аналіз заходів щодо запобігання забезпечення готовності до експлуатації небезпечного виробничого об'єкта декларації, розробляють у складі проектної документації на будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, консервацію і ліквідацію небезпечного виробництва.
Ліцензування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки Ліцензія - це спеціальний дозвіл на здійснення конкретного виду діяльності з обов'язковим додержанням ліцензійних вимог та умов.Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, що мають намір розпочати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки мають отримати відповідний дозвіл у місцевих органах влади надавши їм: декларація безпеки: договір обов'язкового страхування відповідальності шкоди: план локалізації і ліквідації аварій на об'єкті підвищеної небезпеки; висновки громадських експертиз.
Страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяноаваріями на об'єктах підвищеної небезпекиздійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України 3.08.1998 року "Проєдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".Для обов'язкового страхування передусім визначають: об’єкти, які підлягають обов’язковому страхуванню, ризики від яких вони мають бути застрахованими, мінімальні розміри сум.
Визначено ризики, за яких мають бути застрахованими небезпечні виробничі об'єкти. До них належать:аварії, які супроводжуються руйнуванням споруд або технічних пристроїв, що застосовуються на небезпечному виробничому об'єкті, неконтрольовані вибухи/викиди небезпечних речовин. На сьогодні рівень страхового захисту і споруд є недостатнім. Відшкодування збитків від НС значною мірою здійснюється за кошти державного бюджету.
