45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.

гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації". Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогоюздійснюється Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України у кожному конкретному випадку з урахуванням таких особливостей. До товарів гуманітарної допомоги Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України також можуть бути віднесені: аудіо- та відеотехніка; шоколад з начинкою та без неї, інші шоколадні вироби, що входять до новорічних і різдвяних подарунків, отриманих у термін за два місяці до відповідних свят;

меблі, що передаються виключно для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров'я та навчальним закладам, громадським організаціям інвалідів, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, релігійним організаціям, що зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації"

медико-соціальне обладнання та оснащення, що передається виключно реабілітаційним установам для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на надання реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності, за обов'язкової умови заборони його подальшого продажу.

46. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об’єктах, які становлять національне культурне надбання.

Планування і реалізація заходів щодо запобігання тамінімізації втрат національної культурної спадщини у разівиникнення надзвичайних ситуацій.Методичне забезпечення аварійно/пошуково/-рятувальних робітна об'єктах, які становлять національне культурне надбання.Організація підготовки та перепідготовки відповідних фахівціві забезпечення готовності персоналу підпорядкованих об'єктів додій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Здійснення державного контролю за вивезенням з України таввезенням в Україну культурних цінностей у разі виникненнянадзвичайних ситуацій.

Управління створенням і діяльністю функціональної підсистемиєдиної державної системи "захист національної культурної спадщинивід надзвичайних ситуацій" (разом з МНС).

47. Культура безпеки, як структурна компонента базової культури особистості і невід’ємна складова професійної культури кожного майбутнього фахівця.

Культура цивільного захисту та безпеки життєдіяльності виступає структурним компонентом базової культури особистості і є невід’ємною складовою професійної культури, який не успадковується, а формується, усвідомлюється в процесі професійної підготовки майбутнього фахівця. Ефективність формування культури безпеки життєдіяльності студентів вузу можлива за певних педагогічних умов, дане питання стає предметом досліджень подальших наукових пошуків у даній проблематиці.

Процес формування культури цивільного захисту передбачає поетапність [1] своєї реалізації:

 діагностичний етап – проектує,

 конструктивний – реалізує,

 рефлексивно-корекційний – забезпечує оцінку й коректування змісту, форм і методів набуття культури безпеки життєдіяльності як інтегральної якості особистості, що визначає її спрямованість на розвиток потреби в безпеці на основі сукупності професійних і специфічних знань (що відбивають аспект безпеки професії), постійне вдосконалення умінь і навичок безпечної реалізації виробничої і соціальної діяльності.

Ознаками формування культури цивільного захисту і безпеки життєдіяльності в умовах вищого навчального закладу можна вважати:

 процес спеціально організованого творчого міжособистісного спілкування студентів з викладачем, що є носієм культури цивільного захисту і безпеки життєдіяльності;

 відтворення у діяльності й особистості студентів культури цивільного захисту і безпеки життєдіяльності, розвиток їх творчих сил і здібностей до профілактики ризиків, попередження та зменшення шкоди (заподіяної шкідливими і небезпечними чинниками життєдіяльності) ним особисто, шкоди іншим людям і суспільству в цілому;

 створення сприятливих умов освоєння знань, умінь і навичок, звичаїв, норм, цінностей, удосконалення світоглядної, інтелектуальної, етичної та психологічної готовності студентів до безпечної життєдіяльності;