44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.

Життєзабезпечення населення - створення умов щодо задоволення фізіологічних, матеріальних і духовних потреб населення для його життєдіяльності в суспільстві.

Види життєзабезпечення населення - згруповані по функціональному призначенню і подібним властивостям послуги та відповідні матеріально-технічні засоби для задоволення фізіологічних, матеріальних і духовних потреб населення.

Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях  - сукупність взаємопов'язаних за часом, ресурсами і місцем проведення силами і засобами Єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій (РСЧС) заходів, спрямованих на створення і підтримку умов, мінімально необхідних для збереження життя і підтримки здоров'я людей в зонах надзвичайної ситуації, на маршрутах їх евакуації і в місцях розміщення евакуйованих за нормами і нормативами для умов НС, розробленим і затвердженим у встановленому порядку.

До видів життєзабезпечення населення відносяться медичне забезпечення, забезпечення водою, продуктами харчування, житлом, комунально-побутовими послугами, предметами першої необхідності,транспортне та інформаційне забезпечення.

Першочергові потреби населення в надзвичайних ситуаціях - набір та обсяги життєво важливих матеріальних засобів і послуг, мінімально необхідних для збереження життя та підтримання здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

Резерв матеріальних ресурсів для життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях - запаси матеріальних засобів, завчасно накопичуються для життєзабезпечення населення в надзвичайній ситуації.

Основним об'єктом першочергового життєзабезпечення в НС єособистість з її правом на безпечні умови життєдіяльності

Під час проведення заходів із організації постачання населення доцільно керуватися такими вимогами:

запаси ресурсів життєзабезпечення створювати обсягом, необхідні задоволення потреб постраждалого населення за нормам НС з урахуванням природних та інших умов у зоні гаданих лих;

в створюваних ресурсах продовольства передбачати запаси як сухого пайка з тривалими термінами зберігання, котрі мають особливий статус;

зберігання ресурсів життєзабезпечення здійснювати у місцях, предотвращающих псування, затоплення, зараження і розкрадання;

задля розподілення ресурсів передбачити мережу торгівлі, і комунального харчування з пропускною здатністю, які забезпечують дотримання і нормативів НС.

При визначенні обсягів необхідні постраждалого населення продуктів слід виходити із необхідності організації дворазовим гарячого харчування і одноразового на добу харчування консервними продуктами чи збірними пайками. Забезпечення продуктами харчування передбачає постачання населення такими видами продуктів: хліб, і хлібобулочні вироби, крупа, борошно і макаронні вироби, цукор і печиво, м'ясо і м'ясопродукти, риба і рибопродукти, молоко і молокопродукти, картопля й овочі, сіль і чай. Перші три доби до організації гарячого харчування добовий раціон щодо різноманітних категорій (рятувальників, інших категорій учасників ліквідацію наслідків аварії, і навітьеваконаселения) складається з консервованих продуктів чи сухих пайків, розрахованих з наведеної норми (див. таблицю 2.6.1) із маркування на упаковці чи тарі цих продуктів (пайків).

Потреби в часі житло, у наметах, збірних юртах, збірних будиночках оцінюється за кількістю населення, що залишився без притулку, що надійшли до збірний евакопункт за дефіциту житла населених пунктах, у яких концентрується постраждале населення. Норма забезпечення житловий площею 2-2,5 кв. м на людини в розміщенні у збережених будинках, а наметах – з їхньої нормативної місткості.

Потреби в медичному забезпеченні населення оцінюються окремо для ураженої його частину і решти постраждалого населення.

Особливу увагу має приділятися забезпечення повною мірою медичних бригад на етапі надання першої медичної допомоги які мають механічних травми (антибіотики,противошоковие препарати, кров'ю ікровезаменителями тощо.).

До товарів першої необхідності також відносять: білизну і білизняний трикотаж, верхній одяг, взуття, посуд, ковдру й постіль, галантерея, парфумерія (мило і зубна паста), тютюнові вироби, сірники, гас.

Мінімальна фізіологічна норма забезпечення рятувальників питної води за дефіциту води у зоні НС становить 31 л на людину, їх для пиття 4,5 л на добу (ГОСТ22.3.006-87в). У час за нормальної температури близько +30 °С норма води для пиття збільшується вдвічі. При температурі +>35°С – в 3,5 разу, при +40 °С – вп'ятеро.

Для умови роботи, що вимагає щоденної санітарної обробки чипомивке рятувальників необхідно 45 л води та 20 р мила на 1 людину. Норми забезпечення населення водою представлені у таблиці 2.6.3.