- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
Статистика свідчить, що у місцях, де збирається дуже багато людей, наприклад у школі, кінотеатрі, на стадіоні і т.д., некеровані панічні дії можуть викликати навіть людські жертви.
Щоб не загинути у натовпі, краще правило - не потрапляти в нього або обминути його. Якщо це неможливо, ні в якому разі не йти проти натовпу.
Люди в паніці не помічають тих, хто перебуває поряд. Кожен думає про особистий порятунок. Люди пориваються вперед, до виходу. Найбільша тиснява буває в дверях, перед сценою, біля арени і т.д.
Тому, входячи в будь-яке приміщення треба звернути увагу на запасні і аварійні виходи, знати, як до них добратися.
Не наближайтеся до вітрин, стін, скляних дверей, до яких тебе можуть притиснути і роздушити. Якщо натовп захопив тебе - не чини йому опору. Глибоко вдихни, зігни руки в ліктях, підніми їх, щоб захистити грудну клітину. Не тримай руки в кишенях, не чіпляйся ні за що руками, - їх можуть зламати. Якщо є можливість, застебни одяг. Високі каблуки можуть коштувати тобі життя, так само, як і розв’язаний шнурок. Викинь сумку, парасольку і т.д. Якщо у тебе щось впало, ні в якому разі не намагайся підняти, - життя дорожче.
Головне завдання в натовпі - не впасти. Якщо тебе збили з ніг і ти впав на землю, спробуй згорнутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи потилицю. При будь-якій можливості треба спробувати встати.
З метою запобігання надзвичайним ситуаціям під час проведення масових заходів рекомендується створення так званих «груп порятунку».
Основне їхнє завдання - своєчасне і оперативне реагування на раптові запити присутніх і недопущення панічних настроїв.
42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
Послуги, що спрямовані на посилення ефективності соціальної роботи для задоволення нагальних потреб дітей та людей похилого віку включають:
Соціальну адаптацію - освітні , психологічні та соціальні заходи для зазначених осіб.
Соціальну підтримку - медичні , психологічні та соціальні заходи , спрямовані на надання допомоги дітям та людям похилого віку.
Соціальний патронаж - догляд за людьми похилого віку , дітьми , інвалідами та хворими на хронічні чи гострі захворювання.
А також соціальну допомогу та консультації
З метою матеріальної підтримки дітей та людей похилого віку організовуються благодійні акції. Кошти від проведення такої діяльності будуть спрямовані на надання соціальної допомоги та реабілітаційних послуг незахищеним верствам населення в регіоні, а саме: інвалідам, покинутим дітям, особам, які вийшли з місць позбавлення волі, а також на створення механізмів самодопомоги серед вразливих груп населення, проведення освітніх та інформаційних кампаній.
43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
Постраждалі внаслідок НС (далі - постраждалі) - особи, здоров'ю яких була заподіяна шкода внаслідок НС.
Під психологічною допомогою розуміють систему короткострокових заходів, що надаються людям, які постраждали у зоні надзвичайної ситуації або найближчим часом після травматичної події.
Психологічна допомога спрямована на:
надання допомоги одній людині, групі людей або великій кількості постраждалих після екстремальної або надзвичайної ситуації;
регуляцію актуального психічного, психофізіологічного стану і негативних емоційних переживань, пов'язаних з екстремальною або надзвичайною ситуацією, за допомогою професійних методів, які відповідають вимогам конкретної ситуації.
Основна мета екстреної допомоги – запобігання особистісній патологічній еволюції людини, яка волею долі залучена до надзвичайної ситуації.
Психологічна допомога націлена на підтримку особистості постраждалого, його родичів та рятувальників в осередку надзвичайної ситуації, зменшення їх душевних страждань та зниження впливу на них стрес-факторів підвищеної інтенсивності.
Надання психологічної допомоги здійснюється на таких засадах:
Принцип захисту інтересів клієнта.
Принцип «не нашкодь».
Принцип добровільності. У звичайних умовах фахівець часто займає пасивну позицію (чекає поки клієнт звернеться сам по допомогу). Цей принцип в умовах психологічної допомоги трансформується в особливу поведінку — фахівець-психолог виступає ініціатором такої допомоги; він діє активно, але ненав'язливо.
Принцип конфіденційності. При наданні психологічної допомоги цей принцип зберігає свою актуальність, однак конфіденційність може бути порушена у випадку одержання психологом інформації про те, що дії клієнта можуть бути небезпечні для самого клієнта, або для оточуючих.
Принцип професійної мотивації.
Принцип професійної компетентності передбачає, що фахівець, який надає допомогу, повинен бути досить кваліфікованим, мати відповідну освіту і спеціальну підготовку для роботи в надзвичайних ситуаціях.
Проте, слід зауважити, що психологічна допомога може бути надана тільки лише в тому випадку, коли реакції постраждалої людини можна описати як нормальні реакції на ненормальну ситуацію. Тобто психологічна допомога не може бути надана тим людям, чиї реакції не виходять за межі психічної норми.