33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.

Гідродинамічна аварія-це аварія на гідротехнічній споруді коли вода поширюється з великою швидкістю що створює загрозу виникнення НС. Такими аваріями є прориви гребель з утворенням хвиль прориву катастрофічних затоплень. На території України можливі катастрофічні затоплення при руйнуванні гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах річок Дніпро,Дністер,Сіверський Донець.Площа затоплення може сягнути 8294 км.кв. У зону затоплення потрапляють 536 населених пунктів та 470 у разі руйнування гідроспоруд, характерним для катастрофічного затоплення є велика швидкість хвилі прориву поширення 3-25 км за год висота 10-20м та ударна сила 5-10 т см2 При руйнуванні гребель гідроспоруд Дніпровського каскаду територія катастрофічного затоплення становитиме 700 тис. га з населенням майже 1,5 млн. чол.. У такій надзвичайній ситуації може бути виведено з ладу 270 промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач, мережі та споруди водного та газового постачання багатьох населених пунктів.

34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

Затоплення,повінь - це тимчасове затоплення значних територій внаслідок зливи,повеней великих річок,швидкого танення снігу(льоду в горах), руйнування греблі,дамби,великих морських припливів. При затопленні, повені гинуть посіви можлива загибель людей,тварин,матеріальних цінностей,пошкодження будинків і виробничих споруд.

Головна причина підтоплення-це незадовільний стан дренажних систем водовідведення. Проблема контролю за затопленнями, повенями потребує прогнозу на роки. Захисні заходи від затоплення повені залежать від соціальних умов,відповідальності й активності населення. Затоплення,повінь можна передбачити,прагнути регулювати їх вплив,але запобігти їм не можна. Сьогодні затоплення,повені при безпосередній загрозі затоплення рішенням начальника цивільного захисту району(об’єкта)приводиться в готовність пункт управління,на якому організовують чергування відповідальних посадових осіб,уточнюють завдання штабу,служб і формувань цивільного захисту. Із виникненням загрози в зоні затоплення потрібно організувати термінову евакуацію населення с-г тварин і матеріальних цінностей,повідомляють місця розгортання евакуаційних пунктів, строки прибуття на пункти, маршрути евакуації пішки. Одне з найважливіших завдань- термінова організація пошуку людей на затопленій території потрібно залучити всі плавзасоби,формування ЦЗ і при можливості запросити військові підрозділи,потерпілим потрібно виявляти витримку, не допускати переповнення рятувальних засобів. Після того,як вода спала населення повертається до місця постійного проживання і приступає до ліквідації наслідків затоплення,повені потрібно залучити населення рятувальні формування до відведення води із затоплених місць та їх осушення, завалювання і прибирання напівзруйнованих споруд,не відновлюються відкачування води із підвальних приміщень,ремонт доріг,електромережі,мостів тощо.

35-36. Порядок розрахунку збитків за типами НС. Розрахунок загального обсягу збитків. Методи оцінки від наслідків НС за основними його видами.

Збитки від НС можуть бути пов’язані з утратою життя та здоров’я людей, руйнуванням і знищенням основних фондів, майна, втратою продукції внаслідок припинення виробництва, зі шкодою від забруднення поверхні землі, ґрунтів, води, атмосфери тощо.

Склад збитків залежить від типу і виду НС, її територіального поширення.

Оцінювання економічних збитків від упливу НС проводять на основі фактичних втрат або за прогнозом, залежно від очікуваних ступеня руйнування міста (об’єктів) і втрат населення (виробничого персоналу).

Надзвичайні ситуації будь-якого типу та виду на об’єктовому рівні завжди мають такі складові збитків:

1) збитки від втрат життя та здоров’я населення (Нр);

2) збитки від шкідливого впливу на матеріальні об’єкти – руйнування основних фондів, утрати готової продукції, сировини та іншого майна (Мр);

3) збитки від недовироблення продукції внаслідок порушення виробництва (Мп).

Загальний обсяг збитків визначають сумою складових за формулою

З = Нр + Мр + Мп.

1. Розрахунок збитків від утрат життя та здоров’я населення (Нр). Розмір збитків від утрат життя і здоров’я населення визначають за формулою

Нр = ТР +ДП +ВГ,

де ТР – сума втрат у разі вибуття трудових ресурсів з виробництва; ДП – сума виплат допомоги на поховання; ВГ – сума виплат пенсій у разі втрати годувальника.

2. Розрахунок збитків від шкідливого впливу на матеріальні об’єкти (Мр). Загальні збитки від шкідливого впливу на матеріальні об’єкти розраховують як суму локальних збитків за формулою

Мр = Фв + Фн + Пп.п + Сн + Мг,

де Фв – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення, грн; Фн – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, грн; Пп.п – збитки від утрат готової промислової продукції, грн; Сн – збитки від утрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції, грн; Мг – збитки від утрат інших видів майна громадян та організацій, грн.

3. Збитки від недовироблення продукції внаслідок порушення виробництва (Мп) визначають експертним шляхом за цінами періоду зупинки виробництва.