29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.

Санітарну обробку людей і знезараження одягу, взуття і засобів захисту виконують частково або в повному обсязі і відповідно поділяють на часткову і повну.

Часткову санітарну обробку проводять, зазвичай, особисто в ОУ (зараження) або відразу ж після виходу з них.

У разі зараження радіоактивним пилом часткову санітарну обробку проводять таким чином: верхній одяг отрушують, чистять, взуття змивають водою або протирають вологою ганчіркою. Взимку для цього можна використати незаражений сніг (рис. 9.8).

Знезараження одягу і взуття проводять у протигазі або респіраторі і рукавицях. Потім очищають від пилу торбу протигаза, а фільтропоглинальну коробку і маску обтирають вологою ганчіркою. Лице, шию і руки змивають незараженою водою з милом або розчином з індивідуального протихімічного пакета.

У разі зараження крапельно-рідкими отруйними речовинами часткову санітарну обробку проводять негайно після їх попадання на одяг або шкіряні покриви. Для цього використовують дегазатор з індивідуального протихімічнго пакета. Сильно змоченим тампоном ретельно протирають відкриті ділянки шиї, рук і ніг, край коміра і манжета, а також лицьову частину протигаза.

Обробку проводять в одному напрямку згори вниз, кожний раз перегортаючи тампон або замінюючи його новим. За першої можливості оброблені місця потрібно змити водою із милом і протерти чистим рушником (шматком тканини).

Повна санітарна обробка полягає в ретельному обмиванні всього тіла теплою водою з милом і мочалкою на пунктах спеціальної обробки (ПуСО), розгорнутих підрозділами частин ЦЗ; на стаціонарних обмивальних пунктах (СОП), що створюються на базі лазні, санпропускників, душових павільйонів; на обмивальних майданчиках, розміщених у польових умовах, за допомогою дезінфекційно-душових апаратів (ДДА) (рис. 9.9). Водночас із санітарною обробкою людей проводять і знезараження білизни, одягу, взуття, індивідуальних засобів захисту. Сильно заражені радіоактивними або отруйними речовинами предмети одягу і взуття замінюють чистими.

Для знезараження і попередження ураження людей і тварин, виникнення епідемії проводять дезактивацію – видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь до допустимих норм зараження; дегазацію – знешкоджування отруйних речовин або вилучення їх із заражених об’єктів; дезінфекцію – знищення або вилучення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів; дезінсекцію – знищення переносників інфекційних захворювань (комах і кліщів); дератизацію – знищення гризунів.

Для дезінфекції застосовують спеціальні дезінфікуючі речовини: фенол, крезол, лізол, нафталізол, а також розчини, що дегазують, суспензії і кашиці хлорного вапна. Для знищення токсинів можна використовувати 10 %-ві розчини у воді їдкого натрію і сірчастого натрію.

Технічні засоби знезараження. Для знезараження території, споруд і промислового обладнання використовують спеціальні машини і прилади, а також різноманітну техніку комунального господарства: поливочно-миючі і підметально-збиральні машини, піскорозкидувачі, снігозбиральні та інші машини; сільськогосподарську техніку: оприскувачі, розкидувачі добрив тощо; шляхобудівельні машини: бульдозери, грейдери та ін.

30. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ.

Виділяють наступні геологічно небезпечні явища. Землетруси – це сильні коливання земної кори. Оцінюються землетруси за шкалою Ріхтера з діапазоном від 0 до 9.Ознаками землетрусу є: запах газу, занепокоєння птахів і домашніх тварин, спалахи у вигляді розсіяного світла блискавок. Правила безпеки під час землетрусу: 1. зберігати спокій за перших поштовхів (20 с); 2. слід вити на вулицю і зайняти безпечне місце – отвори капітальних внутрішніх стін, кути, утворені ними; 3. Слід спокійно оцінити становище, у випадку завалу слід надати допомогу; 4. В машині – слід зупинитися подалі від високих будівель. Зсуви – зміщення донизу по схилу 10% великих ґрунтових мас – 80% . Зсуви бувають повільні (швидкість яких становить декілька десятків см на рік), середні (декілька метрів за годину або добу), швидкі (десятки кілометрів за годину, можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами)Селеві потоки – паводки з великою кількістю домішок (до 75% об’єму). Вони виникають в басейнах невеликих гірських річок. Боротьба з ними: будівництво гребель, каскаду, запруд, нарізання терас. Поведінка в зоні дії – залишити приміщення і виводити людей з потоку до краю.Карст – карстові процеси виникають в гірських породах через їх розчинення водою з утворенням провалів, печер, тунелів, рік, озер. Спостерігаються на 60% території України. Заходи уникнення даних геологічних явищ – заборона будівництва техногенно небезпечних об’єктів, цементація порожнин. Обвал – відрив снігових (льодяних) брил або мас гірських порід від схилу чи укосу гір та їхнє вільне падіння під дією сил тяжіння. Осип – нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів. Абразія - процес руйнування хвилями берегів морів, озер та водосховищ.