- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
Межі зони зараження визначаються: пороговими токсичними дозами ОР або СДЯР, які спричиняють початкові симптоми ураження, і залежать від розмірів району застосування ОР чи розливу СДЯР метеорологічних умов, рельєфу місцевості, щільності забудови, наявності та характеристики лісових насаджень. Всю територію осередку хім. ураження можна поділити на 2 зони: зону безпосереднього потрапляння в навколишнє середовище отруйних речовин, токсинів, фіто токсикантів чи СДЯР і зону поширення парів і аерозолів цих речовин. У зоні безпосереднього потрапляння небезпечних речовин виділяються пари та аерозолі, утв. первинну хмару зараженого повітря. Поширюючись у напрямку вітру, вона здатна уражати все живе на території в декілька разів більшій, ніж безпосередньо уражена хім. речовиною. Прогнозування масштабів зараження – це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження. Прогнозування обстановки може бути:
Довгострокове (оперативне) проводиться завчасно для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів для ліквідації наслідків аварії, розробки заходів. Необхідні такі дані: кількість небезпечних хім. речовин на об’єктах; метеоумови: заповнення ємності приймається за 70%; середня щільність н-ня в цій місцевості;
Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого хім. зараження. Необх. дані: заг. кіл-ть хім. речовини; хар-р розливу хім. речовини («вільно» або «у піддон»); висота обвалування; наявність населених пунктів, лісових і садових насаджень; реальні метеоумови; середня густота н-ня.
Прогноз здійснюється не більше ніж на 4 год,після чого він має бути уточнений.
25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
Визначення зон радіоактивного забруднення та нанесення значення потужності доз випромінювання на зовн межах зон радіоактивного забруднення після аварії на АЕС. Вихідні дані: інформація про АЕС, час аварії АЕС, доба, дані радіаційної розвідки: виміряні значення потужності дози випромінювання.
1. Визначити приведене значення часу вимірювання потужності дози випромінення.
2. Знайти значення потужності дози випромінювання на зовн межах зон забруднення для часу.
3. Нанести зони радіоактивного забруднення місцевості зі значенням потужності доз випромінювання на зовн межах зон для часу випромінювання.
4. Порівняти виміряне значення потужності дози із нанесеними на карту (схему) граничними значеннями і визначити положення точки вимірювання в межах зон забруднення.
Порядок нанесення зон зараження СДЯР на карти і схеми:
при швидкості вітру за прогнозом 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. При швидкості вітру меншій за 1 м/с зараження має вигляд кола. При швидкості вітру за прогнозом від 1 до 2 м/с зона зараження має вигляд сектора.