- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
Параметри зон забруднення радіоактивними (РР) та небезпечними хімічними речовинами (НХР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки визначаються за відповідними таблицями класу стійкості атмосфери, напряму розповсюдження хмари, потужності рівня радіації, доз опромінення людей, приведеної величини часу початку і тривалості опромінення, довжини та ширини зон забруднення (для РР) та площі зони, глибини, часу підходу хмари забрудненого повітря до ОГ (для НХР), тривалості дії ураження РР, НХР.
Також розраховуються масштаби хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинній хмарі, та зони проведення загальної та часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії.
Забезпечується нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту).
Розраховуються сили і засоби з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації:
організації спостережень та дозиметричного контролю; проведення робіт з дезактивації ОГ та АТО; організації санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення створенням рідинних завіс; розведення розливу водою; локалізації розливу твердими сипучими матеріалами.
23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіовійно-небезпечних об’єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.
Види аварій: внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО; внаслідок вибухової ядерної реакції.
Для х-стики забруднення застосовують ступінь (щільність) забруднення, який х-зується поверхневою щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю радіонукліда на одиницю площі.
За щільністю забруднення місцевість після радіаційної аварії поділяють зони: відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого (добровільного) відселення, підвищеного радіоактивного контролю.
Дія радіації оцінюється за дозою випромінювання.
Доза випромінювання – к-сть енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища. Вона дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.
Розрізняють:
Експозиційна доза – визначається лише для повітря при гама рентгенівському випромінюванні.
Поглинута доза – визначається для речовин.
Еквівалентна доза – дозиметрична величина оцінки шкоди, нанесеної здоров’ю.
За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони: надзвичайно небезпечного забруднення (Г); небезпечного забруднення (В); сильного забруднення (Б); помірного забруднення (А); радіоактивної небезпеки (М).
При ліквідації наслідків:
В зоні «А» - переміщення людей в бронетехніці.
У зонах Б, В, Г в мирний час ніякі роботи не проводять.
В зоні «М» та інших повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей, деактивація одягу, техніки.
Визначення проводиться з метою визначення впливу радіоактивного забруднення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності.
Основними завданнями оцінки оптимальних режимів його діяльності: контроль викидання радіоактивних з реактора;контроль поширення радіоактивних речових, швидкість і масштаб їх перенесення; контроль забруднення радіонуклідами с/г і лісових угідь та водойм; контроль вмісту радіоактивних речовин в урожаї, продуктах харчування, кормах, воді; індивідуальній дозиметричний контроль населення й особового складу формувань ЦЗ.
Для наочності й оперативності використання даних радіаційної обстановки при розв’язанні типових завдань передбачається відображення на картах (схемах) фактичних або прогнозованих зон радіоактивного забруднення місцевості.
Параметри зони забруднення радіоактивними речовинами можна визначити користуючись окремими даними та таблицями.
