- •1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •4. Територіальний моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цз.
- •5. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
- •6. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.
- •7. Структурно-функціональна модель протидії нс (попереджувальна, компенсаційна, комплексна)
- •8. Методика планування заходів із фізичного, функціонального та комбінованого захисту на основі прогнозу варіантів та ресурсів третіх сторін.
- •9. Нормативно—методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •10. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ог до дій у нс.
- •11. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •12. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •13. Противибуховий та протипожежнийзахист ог.
- •14. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.
- •15. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •17. Розвязуваня завдання з противибухового та протипожежного захисту
- •19. Характеристика зон радіоактивного ураження.
- •20. Характеристика осередку хімічного ураження.
- •22. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними та небезпечними хім. Речовинами під час аварійного прогнозування можливої обстановки.
- •23. У випадку аварії на аес або зруйнування її у воєнний час.
- •24. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні.
- •25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хім. Забруднення на картографічну схему (план, карту).
- •26. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хім обстановки.
- •27..Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ог та ато.
- •28. Розрахунок сил і засобів з: укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнта їхнього захисту від проникної радіації.
- •29. Організація санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки: обмеження зони хімічного забруднення.
- •31. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах нс, спричинених природними чинниками фізичного походження.
- •33.Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховища.
- •34. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків,які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •37. Інформування населення про наявність загрози, або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •38. Завдання психологічного захисту.
- •39.Виявлення та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •40. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних проблем.
- •Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів
- •42. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку
- •43. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •44. Оцінка життєво важливих потреб населення у нс. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у нс.
- •45. Гуманітарна допомога у випадках нс. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.
- •48. Формування нового мислення, цілісного знання, практичного вміння, необхідного для прийняття обґрунтованих рішень у сфері цивільного захисту.
- •49. Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань) на управління безпекою у нс
- •51. Методики визначення показників інтелекту, стилю керівництва, комунікабельності, ступеню готовності до ризику.
- •52. Методики аналізу і врахування людського фактору. Аналіз надійності роботи персоналу за допомогою побудови дерева помилок.
1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є: надзвичайне техногенне навантаження території; значним моральний та фізичний знос основних виробничих фондів; незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів; ігнорування економічних факторів, вимог стандартів; відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами; дефіцит кваліфікованих кадрів, низька професійна підготовка персоналу до дії в екстремальних умовах; низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологічних технологій.
До характерних умов виникнення надзвичайних ситуацій відносяться: наявність джерела небезпечних та шкідливих чинників ( виробничі системи, які використовують вибухові, легкозаймисті, хімічно агресивні речовини, радіоактивні, біологічні, токсичні матеріали, гідротехнічні споруди, трубопроводи), дія чинників ризику ( звільнення енергії різних видів, а також токсичних речовин у дозах, що загрожують життю і здоровю людей та забрудненню середовища)
Щоб визначити і спрямувати заходи щодо попередження прояву небезпек і зниження розміру негативних наслідків, складають номенклатуру і таксономію небезпек. Таксономія небезпек – класифікація та систематизування небезпек за окремими ознаками за походженням (природні. Антропогенні), за сферою виявлення (техногенні, соціальні, екологічні, побутові, виробничі, спортивні, дорожньо-транспортні), за типом дії на людину ( механічні, енергетичні, хімічні, біологічні, психологічні, активні, пасивні), за наслідками дії на людину (захворювання, травми, загибель), за структурою чинників ( прості, складні, похідні), за часом проявлення (імпульсивні, кумулятивні), за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера), за шкодою (соціальна, технічна, екологічна).
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки по суті є процедурою виявлення цих об’єктів серед потенційно небезпечних об’єктів.
Квантифікація небезпек – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Бактеріологічна – наявність небезпечних мікроорганізмів. Біологічна – наявність небезпечних мікроорганізмів. Вибухонебезпечна – наявність здатних вибухати і горіти за певних умов речовин. Гідродинамічна – наявність гідротехнічних споруд. Пожежа – наявність матеріалів які здатні підтримувати горіння. Радіаційна – наявність радіоактивних речовин матеріалів. Фізична – наявність джерел електромагнітних, світлових, акустичних чинників. Хімічна – наявність токсичних, шкідливих, сильних отруйних речовин. Екологічна – можливість несприятливого впливу на довкілля.
За видом небезпеки бувають: потенційні, перманентні, тотальні.
Небезпека – це наслідок дії окремих чинників на людину. Розрізняють: уражальні, небезпечні, шкідливі чинники. За структурою негативні чинники поділяють на прості, складні та похідні. За походженням негативні чинники поділяють на активні, пасивно-активні, пасивні. За характером та природою дії всі небезпечні чинники поділяють на фізичні, хімічні, біологічні, психо-фізіологічні.