1.2. Подорожі залізницею

До інтенсивного розвитку автомобільного та повітряного транспорту з середини XIX і у першій половині XX століття залізниця була одним з основних засобів переміщення подорожуючих від їх основного місця проживання в іншу місцевість або країну. З часу інтенсифікації технічного прогресу автомобільний транспорт і повітряні перевізники взяли значну частку перевезень. Проте створення швидкісних залізничних магістралей повернуло залізниці конкурентоспроможність. У межах основних європейських країн – Італії, Франції, Іспанії, Німеччини, Великобританії - подорож між великими столицями та туристичними центрами сьогодні навіть зручніше вчиняти на поїзді, ніж на автобусі чи літаку. Поїздка з Мілана до Риму займає всього трохи більше 2 годин при проходженні поїзда зі швидкістю понад 200 км / год.

Поїзд пересувається по досить прямій трасі, яка завжди коротше будь автомобільної дороги, що з'єднує два населених пункти, до того ж швидкість на автобанах обмежена (100 -120, в окремих випадках 150 км / год).

Сучасні технічні рішення в конструкціях колісних підвісок пасажирських вагонів швидкісних поїздів забезпечують безшумне і м'який рух. Вагони мають підвищену комфортабельність, забезпечені м'якими сидіннями, кондиціонерами, панорамними вікнами для кращого огляду місцевості. Тому інформативність подорожі набагато вище, ніж на автобусі, оскільки швидкісні автомагістралі часто відгороджені парканами і щитами, що захищають місцевих жителів від шуму автостради, але заважають огляду [2].

Крім вихідного свого призначення – перевезення – залізниця активно використовується в розважальних цілях. Неспішні «поїздки під паром» на старовинних ретро-поїздах з унікальними локомотивами по національним паркам стали відмінною розвагою для туристів, розпещених супершвидкісних магістралями. У всьому світі організувалися клуби любителів залізних доріг, знайшлися завзяті колекціонери старих паровозів і навіть власники приватних невеликих залізних доріг, укомплектованих рухомим складом минулого століття. У всьому світі організовуються прогулянкові поїздки на особливих поїздах з ресторанним обслуговуванням і хорошим оглядомландшафтів. Організуються і спеціальні туристично-екскурсійні поїзди.

Найбільша в світі американська компанія «Вагон-Лі» («Vagon-Lits») є піонером залізничного туризму. Залізниці з кінця XIX ст. стали пропонувати заможним пасажирам вишукане обслуговування. З цією метою брати Пульман в 1872 р. заснували в США «Міжнародну компанію« Вагон-Лі». У 1884 р. була заснована «Міжнародна компанія Вагон-Лі і Великий європейський експрес» для організації сполучення між столицями європейських країн. На початку XX ст. ця компанія побудувала та ввела в експлуатацію практично всі класичні іменні маршрути, значна частина яких існує і в наш час, - «Східний експрес» («Orient Express», 1883), «Блакитний поїзд» («Train Blue», 1922), « Золота стріла »(« Golden Arrow », 1926),« Транссибірський експрес »(« Transsiberian », 1898). Це був золотий вік для «Вагон-Лі». Маршрути поїздів з'єднали Париж зі Стамбулом, Москву з Владивостоком і т.д. У 1918 р. в Росії було націоналізовано понад 160 висококласних вагонів, належали цій компанії.

Після другої світової війни ця компанія реорганізувалася і стала називатися «Міжнародна компанія« Вагон-Лі і туризм »». Вона знову відновила колишні маршрути і стала створювати свою туристську індустрію, пов'язану із залізничними маршрутами [3].