Розділ і. Теорія і методологія питання дослідження

1.1. Історія розвитку залізниць

Залізничний транспорт — вид транспорту, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів в колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Залізничний транспорт є частиною логістичних ланцюгів, які сприяють міжнародній торгівлі і економічному зростанню. Залізниця є зручним засобом сполучення для транспортування будь-яких категорій туристів, починаючи від туристів-індивідуалів, великих і малих туристських груп на рейсових регулярних лініях і чартерних поїздах і закінчуючи організацією спеціальних поїздів місцевого та дальнього сполучення.

Залізниці беруть історично активну участь у розбудові туристського руху. Але все ж таки досить серйозну конкуренцію залізничним перевезень на короткі відстані, а також на екскурсійних маршрутах складають автомобільні перевезення.

В даний час багато компаній, що володіють залізничними лініями («Вагон Лі», «Аккор» тощо), прикладають великі зусилля для збереження та збільшення туристського пасажиропотоку. Основними напрямками в цьому плані можна назвати:

• прокладку високошвидкісних магістралей;

• обслуговування у вагонах за формулою «Євро-Найт» (поліпшення комфортабельності до готельного рівня);

• організацію спеціальних туристичних поїздів, у тому числі і «ретро-паровози» (спеціальні тематичні поїздки на залізничному транспорті).

Під час промислової революції рейковий транспорт став розвиватися істотно раніше безрейкового. Залізниці були створені і побудовані майже на п'ятдесят років раніше автомобіля.

Перший паровоз для залізниць винайшов англієць Джордж Стефенсон в 1814 р, причому вдруге - після Ріхарда Тревитика, який створив такий апарат в 1803 р. і успішно експлуатував його на вугільній шахті в Уельсі. Саме розробки Стефенсона були прийняті за основу при будівництві першої російської залізниці. У 1833 р. російський умілець Юхим Черепанов самостійно знайшов технічні рішення по будівництву паровоза і навіть побудував два екземпляри, які успішно використовувалися на шахті для перевезення руди. 

Перший у світі паровозобудівний завод у Ньюкаслі був організований Дж. Стефенсоном в 1823 р. Для своїх локомотивів він будував і перші залізні дороги Стоктон - Дарлінгтон, Манчестер - Ліверпуль, і ввів єдину ширину колії шляху- 1435 мм. 

У 1940 р. у Великобританії була створена вже ціла мережа залізниць, і саме вони зробили революцію в туризмі. Якщо в 1740 р. для того, щоб дістатися з Лондона в Единбург, мандрівникові необхідно було витратити 10 днів, то на таку ж подорож в 1885 р. було потрібно всього 14 годин. 

Власне туризм почався з того як Томас Кук в 1841 р. організував подорож 570 чоловік по залізниці з Лестера в Лафборо (Великобританія) на вихідні дні. Ніякими іншими наземними засобами здійснити швидке транспортування великої кількості людей на короткий термін не виявлялося можливим.

На інших континентах в ті часи також інтенсивно розвивалися залізні дороги. У США перша залізниця була відкрита в 1827 р. Перший паровоз тут був побудований інженером Пітером Купером в 1830 р. і отримав назву «Tom Thumb». Він замінив кінну тягу на дорозі Балтимор - Огайо. У 1831 р. був побудований унікальний локомотив The Best Friend of Charleston, який відкрив епоху регулярних залізничних сполучень.

Перша залізниця в Росії була споруджена між Санкт-Петербургом і Царським Селом. Проектування Царськосельської залізниці здійснював Франц Герстнер. Перші поїзди мали вагони 4-х класів. Проїзд був досить дорогим, але тим не менше, популярність дороги була фантастична. Щодня курсувало 5 поїздів, а у вихідні вводилися додаткові рейси. А перша залізниця в Україні була прокладена у 1861 році між Перемишлем та Львовом [1].