Трансфузії.

60. В плазмі відсутні аглютиногени, які містяться в еритроцитах, тому при переливанні плазми треба виконувати тільки біологічну пробу.

61. Альбумін є білком плазми і не містить в собі аглютиногенів. Тому при переливанні альбуміну треба виконувати біологічну пробу, при якій визначається сумісність білків плазми.

62. Виникла панаглютинація. Треба провести повторне визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток іншої серії.

63. Шоковий індекс Альговера дорівнює 1,38. Це відповідає обсягу крововтрати 30% від нормального ОЦК. Рівень гемоглобіну 53 г/л відповідає крововтраті до 1,5 л. Така крововтрата відноситься до великої і потребує інфузійної терапії, яка включає в себе як кристалоїдні препарати, так і колоїдні. Компонентів крові переливати не треба.

64.Крововтрата більше 40% від нормального ОЦК потребує переливання носіїв кисню. При наявності в лікарні препаратів групи перфторвуглеводів ( перфторан, оксиджент ) можна застосувати їх. При відсутності цих препаратів, зважаючи на надзвичайні умови, треба перелити, у вигляді виключення, донорські еритроцити І групи крові, але не більше 500 мл, а решту крововтрати поповнити за рахунок кровозамінників у співвідношенні до крові 3:1.

65. В плазмі крові реципієнта повний склад антитіл, а в еритроцитах донора – повний склад антигенів. Переливання крові донора групи АВ(ІV) реципієнту групи О(І) приведе до розвитку гемолітичного шоку і, можливо, смерті реципієнта. Такий варіант переливання категорично заборонений.

66. В даному випадку переливання резус-позитивних донорських еритроцитів категорично заборонено, тому що жінка перенесла під час вагітностей резус-конфлікт і в плазмі її крові високий титр антирезус-антитіл. Переливання резус-позитивних еритроцитів приведе до розвитку гемолітичного шоку і, можливо, смерті пацієнтки.

67. Проба на індивідуальну чутливість негативна, а проба на резус-сумісність– позитивна. Якщо хоч одна з проб на сумісність крові донора і реципієнта дала позитивний результат, то переливання компонентів крові категорично заборонено.

68. Відбулася хибна аглютинація. В сироватці О(І) повний склад антитіл і, якщо аглютинація відбулася з сироватками А(ІІ) і В(ІІІ), то з сироваткою О(І) вона тим більше мала відбутися. Треба додати в кожну краплю сироватки по великій краплі ізотонічного розчину. Якщо при цьому аглютинація не зникне, треба провести повторне визначення групи крові стандартними сироватками іншої серії.

69. Відбулася псевдоаглютинація. У пацієнта група крові А(ІІ).

70. Ні в якому разі не можна. Згортки, попавши в судинну систему пацієнта, можуть привести до тромбоемболії легеневої артерії, або інших ( коронарних, мозкових ),що дає високий рівень летальності і важких ускладнень ( інфаркт міокарду, інсульт ).

71. У пацієнтки розвинувся гемолітичний шок. Дії медичної сестри: негайно повідомити лікаря. Лікування – згідно алгоритму.

72. У пацієнта розвинувся цитратний шок. Профілактика: введення в/в 10 мл 10% р-ну хлориду кальцію на кожні 500 мл перелитих донорських еритроцитів. Лікування:

- введення в/в 10% р-ну кальцію хлориду до зникнення судом;

- введення панангіну;

- протишокова терапія.

73. Діагноз: Тромбоемболія легеневої артерії. Лікування – згідно алгоритму.

74. Діагноз: Холодовий шок. Невідкладна допомога: серцево – легенева реанімація. Профілактика: переливання компонентів крові тільки в підігрітому до температури тіла стані.

75. Діагноз: Пірогенна гемотрансфузійна реакція. Лікування – згідно алгоритму.

76. Діагноз: Алергічна гемотрансфузійна реакція. Причина: ідіосинкразія до білків плазми. Лікування – згідно алгоритму.

77. Діагноз: Синдром масивних гемотрансфузій ( малого викиду ). Причина – перевантаження малого кола кровообігу великою кількістю перелитої рідини. Лікування – згідно алгоритму.

78. Діагноз: Гемолітичний шок. Причина: несумісність крові донора і реципієнта по системі АВО або по Rh-фактору. Дії середнього медпрацівника:

- припинити гемотрансфузію;

- не виймати голку з вени;

- негайно викликати лікаря.

Лікування – згідно алгоритму.