- •51.Туристичн рекреаційні ресурси південного рекреаційного району
- •52.Туристичн рекреаційні ресурси карпатського рекреаційного району
- •53.Туристичн рекреаційні ресурси полісько-подільського рекреаційного району
- •54.Туристичн рекреаційні ресурси придніпровського рекреаційного району
- •55.Туристичн рекреаційні ресурси харківського рекреаційного району
- •56.Кліматичні ресурси закарпаття та придатність до літніх і зимових видів відпочинку
- •Кліматичні ресурси
55.Туристичн рекреаційні ресурси харківського рекреаційного району
Харківський рекреаційний район охоплює Луганську, Харківську і Сумську області (площа району 81,9 тис. км2). За рекреаційними ресурсами район оцінюється як дефіцитний. Частка рекреаційно-туристичних земель від загальної площі областей становить до 30% у Сумській області й менше 20% у Харківській і Луганській областях. Рельєф і клімат району оцінюються як помірно комфортні для рекреаційно-туристичної діяльності. Тривалість літнього періоду становить 110-120 днів. Купальний сезон триває 120-136 днів з початку червня до середини вересня. Територія району розташована у двох природних зонах – степу і лісостепу, район добре забезпечений водними ресурсами (867 річок, які належать до басейнів Дону і Дніпра. У Харківському районі виявлено багато джерел мінеральної води (Березівські – найвідоміші гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві мінеральні води). Серед основних природно-заповідних об'єктів виділяються філіал Українського степового природного заповідника Михайлівська цілина, Луганський заповідник, Катеринівський заказник, гідрологічна пам'ятка "Шелехівське озеро", зоологічна пам'ятка "Боромля", Деснянсько-Старогутський національний природний парк. У Харківському районі переважає пізнавальний, діловий та педагогічний туризм із річним циклом. Стан території оцінюється як екологічно кризовий і передконфліктний. Зважаючи на незначний рівень забезпечення району рекреаційно-туристичними ресурсами, спостерігається помітна міграція рекреантів і туристів до інших, більш привабливих районів, а також підвищення рівня оздоровчої рекреації на берегах водосховищ Харківської області.
56.Кліматичні ресурси закарпаття та придатність до літніх і зимових видів відпочинку
Кліматичні ресурси
Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім та надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря.
Неоднорідність рельєфу земної поверхні Закарпаття і особливості циркуляції повітря суттєво впливають на процеси поглинання і перетворення сонячного випромінювання, процеси теплового і водного обміну. Тому кліматичні умови на території області дуже різняться і залежать як від висоти над рівнем моря, так і від орієнтування та експозиції гірських схилів
Зима на рівнині м'яка, коротка і нестала. Тут вона значно тепліша, ніж в інших районах України, розміщених на тій же широті, що пояснюється надходженням вологих і відносно теплих повітряних мас з Атлантичного океану. Переважає хмарна погода з туманами, температура повітря близька до 0°С. Сильні морози бувають рідко. Сніговий покрив нестійкий, часті відлиги. В горах зима суворіша і триваліша. Сніговий покрив досягає 1 м і більше, на найвищих вершинах сніг лежить аж до липня. Температури повітря нерідко опускаються до -30°С і нижче, середні ж у січні становлять -8°...-9°С. В горах спостерігається температурна інверсія – в долинах буває холодніше, ніж на схилах гір. Це відбувається внаслідок того, що важке й щільне холодне повітря опускається в долини і там застоюється.
Літо у Закарпатті починається з другої декади травня (як і на Південному березі Криму). В цей час переважає морське повітря помірних широт, яке приносить велику кількість опадів. Континентальні тропічні повітряні маси, вторгаючись сюди, зумовлюють нерідко підвищення температури до +36°...+40°С (при середньодобовій +15°...+25°С). В гірських районах температура повітря значно нижча (в середньому +9°...+13°С), на найвищих вершинах влітку іноді випадає сніг. Гірський район займає найбільшу частину області. Між окремими його частинами існують значні відмінності у кліматі, пов'язані з висотою над рівнем моря, різною експозицією схилів, формами рельєфу. В теплий період із збільшенням висоти на кожні 100 м температура знижується на 0,7°С, а в холодний – на 0,4°С. З висотою скорочується тривалість безморозного періоду (до 100-60 днів), зменшується сума активних температур (1000°С - 600°С). Тут випадає надмірна кількість опадів (понад 1400 мм), більшість їх – у вигляді снігу. Такі умови дають можливість вирощувати найменш вибагливі до тепла сільськогосподарські культури: овочі на зелень, ріпу, картоплю, кормові трави.
57. ОРОГРАФІЧНІ РЕСУРСИ ЗАКАРПАТТЯ Розміщення на території Закарпатської області двох тектонічних структур зумовило поділ її на гірську і рівнинну частини. Майже 80% площі області займають Карпатські гори і лише 20% – Закарпатська (Притисинська) низовина. В межах області знаходиться частина Українських Карпат, які в свою чергу входять у Карпатську гірську систему, що лежить на території шести країн Європи. Карпати простягаються у вигляді поздовжніх ланцюгів хребтів та міжгірних долин. Хребти асиметричні: північно-східні схили круті, а південно-західні – пологі. Середня висота хребтів – від 700 до 1500 м. Жодна з вершин не досягає снігової лінії. На південний схід від Свидовця між Чорною Тисою і Білою Тисою лежить Чорногірський масив. Це – найвища частина Закарпаття й України. Чорногора найменше розчленована ерозією, має круті схили, на яких поширені льодовикові форми рельєфу. Тут знаходяться і найвищі вершини Українських Карпат – гори Говерла (2061 м), Бребенескул (2032 м), Піп Іван Чорногірський (2022 м), Петрос (2020 м). В Закарпатський області спостерігається ряд процесів, пов'язаних з рельєфом, які негативно відбиваються на умовах життя і діяльності людей. Це – селі, зсуви, осипи, обвали, площинна і лінійна ерозія. Водокам'яні і грязекам'яні селеві потоки виникають на схилах під час танення снігу в горах та злив, а також у невеликих гірських потоках, що у верхів'ях рік Уж і Боржава, та в ярах на передгір'ї Вулканічного хребта.
58. БАЛЬНЕОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ЗАКАРПАТТЯ До бальнеологічних ресурсів відносять: мінеральні води, термальні води та лікувальні грязі.Те р м а л ь н і - це теплі та гарячі підземні води, що виходять на поверхню землі у вигляді джерел, або видобуваються за допомогою свердловин. М і н е р а л ь н и м и (лікувальними) водами називаються підземні води, які проявляють благотворну фізіологічну дію на організм людини.На території Закарпаття нараховується близько 50 джерел термальних вод. В основному ці джерела - штучні. Освоєні джерела і басейни є в наступних місцях: турбаза Закарпаття, турбаза Боржава, санаторій Косино.Тут використовуються такі типи вод: вуглекислі, крем'янисті - Береговське родовище; азотні - Іванівське, Боржавське; азотно - метанові і йодо - бромні хлоридно - натрієві - Гараздівське родовище. Мінеральні води Закарпаття здавна відоме як край надзвичайно багатий мінеральними джерелами. В області вже досліджено понад триста мінеральних лікувальних джерел. По газовому складу їхньої води вони поділяються на вуглекислі, сірководневі, метанові і радонові. Найбільш поширені в області вуглекислі джерела. Особливо багато їх на Свалявщині. Свалявський район - один з найстаріших бальнеологічних курортів Європи. Ряд родовищ є унікальними, їх води відповідають типу Єсентуки, Боржомі Арзні і не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Вони є високоефективними і цінними для лікування і профілактики захворювань органів травлення, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та периферійної нервової системи.
59. ЛІСОВІ РЕСУРСИ ЗАКАРПАТТЯ Площа лісів Закарпаття становить близько 5000 км2. Серед деревних лісових порід найпоширеніші бук (58%), ялиця й дуб, а також вільха, тису, сосна, ясен і інші. Вони переважно ростуть у передгір'ях і горах на бурих горно - лісових і гірських луго - буроземних ґрунтах, на низовині, що переміняються дерново-підзолистими й буроземно-підзолистими. Широке поширення лісів сприяло розвитку в області деревообробної промисловості. Багатий і різноманітний тваринний мир регіону. На Закарпаття живе 80 видів ссавців, 280 - птахів, 16 - земноводних, 60 - риб, 100 - молюсків. В Українських Карпатах водиться три чверті всіх ссавців країни. Тут можна зустріти дикого кабана, козулю, карпатського оленя, бурого ведмедя, вовка, лисицю, єнотоподібний собаку, борсука, куницю, крота, ласку, горностая, тхора, норку, видру, рись, зайця, білку, ондатру й багатьох інших мешканців. На Закарпатті є також чимало історичних парків-памяток. Зокрема вони розташовані у таких місцевостях, як: В. Березний — парк ХIХ ст., Ужгород — парк Лаудона, парк Підзамковий, Мукачево — парк із 140 екзотичних дерев i кущiв, Виноградово — парк Перенi, Карпати — парк Шенборнiв, Буштино — парк XVIII ст., Невицьке — парк Вагнера (замок), В.Лази — парк Плотені, Чертеж — парк 1848 р.
60. БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ЗАКАРПАТТЯ
За своїм багатством не відстає від рослинного різномаїття і тваринний світ нашого краю. Тут проживає: 80 видiв ссавцiв, 280 птахiв, 10 плазунiв, 16 земноводних, 60 риб, 100 молюскiв. У Карпатах водиться три чверті усіх ссавців України. Особливо поширені на Закарпатті: кріт, лисиця, вовк, єнотовидний собака, бурий ведмідь, борсук, куниця, ласка, горностай, тхір, видра, лісовий кіт, рись, заєць, білка, ондатра, дикий кабан, козуля, карпатський олень. Серед птахів Закарпаття слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, фазана, сіру куріпку, перепела, горлицю, голуба, лиску, деркача, чайку, вальдшнепа, дятла, сову, лелеку, дрозда. У нас живуть такі водоплавні птахи: чомга, лебідь, дика гуска, крижень, казарка, дика качка, чирок, чапля, бугай. Зплазунів поширені степова черепаха, ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна (єдина отруйна змія Карпат), саламандра,мідянка. У річках Закарпаття водиться майже половина усіх прісноводних риб України: форель струмкова, лосось дунайський, харiус, андруга, малий чоп, умбра, бабець, гірчак, пiдуст, мiнога угорська, марена, головень, сом, щука, лин, йорж, плiтка, карась (рис. 2.6).
