53.Туристичн рекреаційні ресурси полісько-подільського рекреаційного району

Полісько-Подільський рекреаційний район охоплює Рівненську, Житомирську, Вінницьку, Тернопільську, Хмельницьку й Волинську області й займає площу 131,1 тис. км². Більша частина рай­ону розміщена на півночі й північному заході України та на Поділлі — у центральній частині правобережжя України. Площа по­тенційних рекреаційно-туристич­них територій району в структурі земель становить близько 33%.

Дефіцит рекреаційних ресурсів мають Рівненська та Житомирська області.

Серед геологічних ре­сурсів унікальними за своєю при­родою є спелеологічні ресурси, на­самперед карстові печери. Тут міститься одна з найдовших у світі печер — Оптимістична, яка знаходиться поблизу с. Коралівка (Тернопільська область). Взагалі в Тернопільській області налічуєть­ся близько 70 печер, з-поміж яких особливо виділяються Криштале­ва, Вертеба, Озерна, Млинки, Ювілейна Угринь, Тимкова Скеля. Серед печер Хмельницької області – Атлантида та інші. З рекреаційною метою викори­стовуються об'єкти природно- запо­відного фонду, зокрема національні природні заповідники – Медобори, Подільські Товтри (найбільший в Україні за площею – 261,3 тис. га). Найбільш цінні культові (сакральні) споруди зосереджені в Тернопільській області, серед яких Почаївська Лавра, у Волинській області – Святогірський монастир. Усього на­лічується понад 10 тис. культурно-історичних об'єктів. Полісько-Подільський рекреаційний район має багатопрофільну спеціалізацію, у ньому розвиваються пізнавальний, лікувально-оздоровчий, релігійний та спортивний  (у тому числі мисливський) види туризму; пішохідний, водний, спелеологічний туризм із сезонним циклом. Екологічний стан району характе­ризується від передконфліктного до катастрофічного на півночі в зоні відчуження ЧАЕС.

54.Туристичн рекреаційні ресурси придніпровського рекреаційного району

Придніпровський рекреаційний район охоплює Дні­пропетровську й  Кіровоградську об­ласті (площа району 56,5 тис. км²) і належить до густонаселених і урбанізованих районів, що, з одного боку, зумовлює високу потребу населен­ня в різних видах відпочинку, а з іншого – потребує віднайдення но­вих видів рекреаційно-туристич­них ресурсів та їх обліку. Район ви­різняється високою концентрацією екологічно небезпечних     вироб­ництв (видобувні галузі, хімічна та металургійна промисловість),   дефі­цитом питної води, не дуже багатою історико-культурною спадщиною, що значно зменшує його рекреаційну привабливість. Рекреаційний район за рекреаційними ресурсами оцінюється як дефіцитний. Сприяють розвитку рекреації у Придніпровському рекреаційному районі значні запаси мінеральних вод, зокрема бромних, йодо-бромних, радонових, залізистих  і лікуваль­них грязей (родовища Ліпне, Сліпне, оз. Солоний Лиман). У межах району знаходяться такі території природ­но-заповідного фонду України, як Дніпровсько-Орільський            заповід­ник.

Се­ред найвизначніших архітектурно-містобудівних споруд переважає громадська та промислова архітек­тура. У Кіровог­радській області привертає увагу Державний музей-заповідник І. Карпенка-Каро­го "Хутір Надія", Грецька церва (м. Кіровоград), Преображенський собор (м. Дніпропетровськ) і Дніпропетровська Національна горна академія.

У районі переважає пізнаваль­ний, навчально-освітній, водний, пішохідний, рекреаційний і діловий туризм. Рекреаційний цикл переважно сезонний. Подальший розвиток має круїзне освоєння Дніпровського "рекреаційного коридору", яхтинг, реконструкція та інтенсифікація берегової забудови.