51.Туристичн рекреаційні ресурси південного рекреаційного району

Причорноморський рекреаційний район охоплює Одеську, Миколаївську, Херсонську області (без м. Генічеська та Арабатської стрілки), а також Авто­номну Республіку Крим (без Азовського узбережжя Криму). Кількість туристів і рекреантів, які щороку відвідують цей район, становить близько 49% від загальної кількості туристів в Україні. Тут зосереджено найбільші в Україні експлуатаційні запаси мінеральних вод різного хімічного складу, однак використовуються вони лише на 5%.  У Криму 26,4%  розвіданих запасів мулових органо-мінеральних сульфідних грязей, ропа Мойнакського і Сакського озер, більшість з яких не використовується. Унікальність Причорноморського рекреаційного району полягає і в наявності карстових форм рельєфу в Гірському Криму, де знаходиться 85% карстових порожнин України. Вони переважно короткі (загальна довжина – 34,4 км; найдовша печера – Червона (13,7 км) у Сімферопольському районі), однак займають перші позиції за глибиною (наприклад, Каскадна – 400 м). В районі існують історичні міста : у Кри­му – це Бахчисарай, Інкерман, Балаклава, Судак, Коктебель, Керч, Євпаторія, у Миколаївській обла­сті — Очаків, Воскресенськ, Жовтне­ве, в Одеській — Балта, Болград, Білгород-Дністровський, Вилкове, Рені, Ізмаїл, у Херсонській — Каховка. Однак найбільше рекреантів відвідують цей район з ме­тою лікування та оздоровлення (майже 60% від загальної кількості ту­ристів).

З-поміж перспективних видів рекреації в Причорноморському районі варто виділити ділову, рел­ігійну, спортивну, зокрема та­кі її види, як спелеотуризм, велотуризм, мисливський, водний, повітроплавальний, гірський туризм, а та­кож освітній, науковий, геологіч­ний, виробничий, зокрема дегуста­ційний.

52.Туристичн рекреаційні ресурси карпатського рекреаційного району

Карпатський рекреаційний район розміщений на заході країни і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. До складу району ввійшли чотири області – Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька. Прикордонне поло­ження, специфічні природні умо­ви вплинули на формування його рекреаційно-туристичного потен­ціалу й визначили одне з провідних місць у рекреаційній галузі країни. Щорічна кількість рекреантів стано­вить 2,2-2,5 млн. осіб, однак, за фактичними підрахунками, район може прийняти туристів ушестеро більше. Район забезпечений рекреаційно-туристичними ресурсами. Рельєф його рівнинний, гірський і перед­гірний оцінюється як комфорт­ний для ведення рекреаційної діяльності. У районі зосереджено значні запаси мінеральних вод різного хімічного складу й ступеня мінера­лізації (за розвіданими запасами особливо виділяється Закарпатсь­ка область). Це – сульфідні, вугле­кислі, залізисті води, води з підвищеним вмістом органічних речовин (найбільші родовища у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях).  Як баль­неологічний ресурс використо­вується озокерит – гірський віск, родовища якого знаходяться тільки в цьому районі країни і який являє собою суміш високомолекулярних сполук вуглеводів, смол та асфальтенів (найбільші родовища – Бориславське і Трускавецьке).  У районі знаходяться також унікальні за лікувальними властивостями соляні шахти і солоні озера Солотвина, мало освоєні в плані рекреації; гіпсові печери Буковини. Деякі з карстових порожнин Закарпатської області використовуються з лікувальною метою (спелеотерапія) для лікування бронхіальної астми. Важливе рекреаційне значення мають гірські річки та озера Кар­пат, зокрема притоки Дністра, Пру­ту, Тиси. Річки Черемош, Прут, Ріка, Теребля, Уж, Стрий та інші придатні для сплавляння ними на туристичних суднах. Основний рекреаційний вузол району – м. Львів, значні рекреаційні вузли –  обласні центри Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці. Рекреаційними центрами є також Трускавець, що формується як потужний курортополіс, а також Мукачево, Галич, Коломия, Яремча, Косів, Надвірна, Рахів, Ясіня, Яблуниця, Славське, Тисовець, Самбір, Дрогобич, Борислав, Берегове, Виноградне, Солотвин, Тячів тощо. Карпатський рекреаційний ра­йон поки що не використовує належним чином багаті рекреаційні ресурси. Однак значення рекреації і туризму в соціально-економічному відродженні району постійно зрос­тає, особливо останнім часом. Туризм і рекреація сприяє диверсифікації економіки району.