- •41) Необхідність, суть та види соціального захисту.
- •42) Видатки бюджету на соціальне страхування.
- •43) Фінансування установ та закладів соціального забезпечення.
- •44) Видатки бюджету на розвиток економіки.
- •45) Видатки бюджету на управління та оборону.
- •46) Видатки на заклади культури і мистецтва.
- •47) Видатки на фізичну культуру і спорт.
- •49) Порядок складання проектів кошторисів, їх розгляд, затвердження і виконання.
- •Порядок розгляду і затвердження кошторисів
- •50) Класифікація статей витрат кошторису.
43) Фінансування установ та закладів соціального забезпечення.
Соціальний захист населення — це складова соціальних гарантій населенню, які повинні забезпечуватися державою відповідно до засад соціальної політики. Серед них: гарантування кожному працівнику мінімального рівня заробітної плати та її індексації; вирівнювання рівнів життя малозабезпечених верств населення; захист купівельної спроможності малозабезпечених громадян тощо.
За рахунок бюджетних коштів, які виділяються на соціальний захист і соціальне забезпечення, також фінансується ціла низка установ, зокрема: будинки-інтернати для старих та інвалідів, притулки для неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, територіальні центри і відділення соціальної допомоги та інші. Ці заклади фінансуються в межах сум, затверджених у кошторисах. Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу (код 1111) визначаються за штатними розписами, типовими штатами та ставками заробітної плати згідно з тарифікаційними списками. Витрати на медикаменти та перев'язувальні матеріали (код 1132), продукти харчування (код 1133) тощо визначаються в багатьох соціальних закладах так само, як і в закладах охорони здоров'я (наприклад, у будинках-інтернатах для старих та інвалідів, у дитячих закладах-інтернатах для малолітніх інвалідів тощо).
Видаткина соціальний захист та соціальне забезпечення включають: виплату пенсій і допомоги; пільги ветеранам війни і праці; допомогу сім’ям з дітьми; інші види соціальної допомоги; пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу; дитячі заклади-інтернати; притулки для неповнолітніх; програми соціального захисту неповнолітніх; будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів; кошти з бюджету, що передаються до Фонду соціального захисту інвалідів України; молодіжні програми; інші заклади та заходи в галузі соціальної політики. Видатки на соціальну сферу включають: • фінансування освіти: загальноосвітні школи; школи-інтернати; дитячі дошкільні заклади; професійно-технічні училища; заклади післядипломної освіти; • фінансування охорони здоров’я: медичні заклади; санітарно-епідеміологічна служба; інші заклади; • фінансування культури: театри; музеї; бібліотеки; клуби; заповідники; • фінансування засобів масової інформації: телебачення і радіомовлення; преса, книговидання; інші; • фінансування фізичної культури і спорту.
44) Видатки бюджету на розвиток економіки.
Реалізацію економічної функції держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку. Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного ринкового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей економіки (зокрема енергетичної, вугільної, нафтогазової галузей, сільського господарства, житлово-комунального господарства, транспортного комплексу, оборонної промисловості), розвиток наукомістких інноваційних технологій, модернізацію інфраструктури тощо.
Необхідність державної підтримки розвитку економіки також зумовлена наявністю нерентабельних або малорентабельних галузей, які є стратегічно важливими для країни.
Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Національної академії наук України, науково-дослідними установами.
Видатки бюджету на економічну діяльність охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати (на виробничу інфраструктуру, геологорозвідувальні роботи, роботи щодо землевпорядкування тощо). Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу. При цьому видаткам бюджету відводиться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забезпечення економіки.
Видатки бюджету на економічну діяльність розрізняють за функціональною їх класифікацією, за галузевими особливостями та за цільовим призначенням.
Функціональна класифікація видатків з економічної діяльності держави передбачає поділ видатків на:
o загальну економічну, торговельну та трудову діяльність;
o регулювання трудових відносин;
o сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство;
o паливно-енергетичний комплекс;
o іншу промисловість та будівництво;
o промисловість з видобутку рудних та нерудних корисних копалин;
o транспорт;
o зв' язок, телекомунікації та інформатику;
o інші галузі економіки та види економічної діяльності;
o дослідження і розробки в галузях економіки.
Видатки бюджетів за галузевими особливостями поділяються відповідно до відомчої класифікації та галузевої структури економіки.
За цільовим призначенням видатки на економічний розвиток поділяються відповідно до економічної класифікації видатків.
Видатки державного бюджету на економічну діяльність у 2010 р. становили 36 030 млн грн (табл. 9.1), порівняно з 2009 р. вони зросли на 8,2 %, або на 2735,6 млн грн. Найбільшою в загальних видатках на економічну діяльність є частка видатків на транспорт - 35,0 %, на паливно-енергетичний комплекс припадає 33,4 %, на сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство - 20,0 % видатків.
Видатки бюджету на загальну економічну, торговельну та трудову діяльність спрямовуються на керівництво та управління у сфері технічного регулювання, регуляторної політики та підприємництва, державного майна, конкурентної політики, фондового ринку, експортного контролю, забезпечення співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, державну підтримку реалізації інноваційних та інвестиційних проектів у реальному секторі економіки, а також заходів, пов' язаних з охороною інтелектуальної власності, проведенням приватизації державного майна, створенням системи моніторингу фондового ринку, регулюванням трудових відносин.
Видатки на сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство спрямовуються на ведення лісового та мисливського господарства; керівництво та управління у сфері лісового господарства; охорону та захист лісів у лісовому фонді; керівництво та управління у сфері земельних ресурсів, ветеринарної медицини, водного господарства тощо.
