Секція 21 «Літературознавство, мовознавство, мистецтвознавство, соціальні комунікації»

Назва пріоритетного напряму розвитку науки і техніки: (згідно з Законом України від 12.10.2010 № 2519-17):

Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави.

Назва пріоритетного тематичного напряму:

(згідно з постановою КМУ від 07.09.2011 № 942):

Фундаментальні дослідження з актуальних проблем суспільних та гуманітарних наук.

Організація-виконавець Харківська державна академія дизайну і мистецтв Міністерства освіти і науки України.

Адреса: вул. Червонопрапорна, 8 м. Харків, 61002, Україна

Назва наукового проекту: Методичні аспекти теорії творчості, матриці символів, атрибутів сакрального мистецтва при формуванні світоглядних понять.

Керівник проекту (П.І.Б.) Соколюк Людмила Данилівна

Науковий ступінь доктор мистецтвознавства учене звання професор

Місце основної роботи Харківська державна академія дизайну і мистецтв

Посада завідувач кафедрою теорії та історії мистецтв.

Робоч. тел., факс: 057-706-15-60 дом. тел.:

E-mail: akademi@ksada.edu.ua

Запит розглянуто й погоджено рішенням науково-технічної ради (назва вищого навчального закладу/наукової установи) від «14»червня 2013 р., протокол № 31.

Керівник проекту _____________________ (Соколюк Л. Д.)	Проректор із наукової роботи Харківської державної академія дизайну і мистецтв _______________________(Єрмаков С. С.)
(підпис) " "____________2013 р.	(підпис) " "____________2013 р.
	М.П.

Фаховим напрямком 21 «Літературознавство, мовознавство, мистецтвознавство, соціальні комунікації»

ПРОЕКТ

фундаментального дослідження за рахунок видатків державного бюджету

Назва проекту: Методичні аспекти теорії творчості, матриці символів, атрибутів сакрального мистецтва при формуванні світоглядних понять.

Строки виконання (3 роки): з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.

Обсяг фінансування: 630 тис. грн., зокрема на 2014 рік: 210 тис. грн.

1. АНОТАЦІЯ

У зв’язку з радикальними змінами що відбулися на мікро- і макрорівні культурної системи, мистецтво позиціонує себе як особлива цінність соціально-художня форма пізнання миру, що склалася в процесі еволюції культури, що синтезує відбиття й перетворення індивідуального й суспільного буття. У них цінності соціальної престижності виступають, поряд з естетичними, у якості, що орієнтує, консолідує сили, що акумулює всі інші змісти й значення, що протистоять хаосу, реконструкції й бездуховності. У своїй світоглядній сутності мистецтв виступає одним з найважливіших концептів додання науково-технічному прогресу гуманістичного й екологічного доцільного напрямку.

Створення засад багаторівневої системи творчості з включенням аналітичного, інтегрованого, сутнісного рівня шляхом моделювання повноцінного емоціонального та художнього змістовного середовища з залученням суб’єктивно - психологічних аспектів творчості.

2. Проблематика дослідження

• об’єкт дослідження: об’єктом дослідження є фази творчих процесів, сукупність принципів та підходів при формування світоглядних понять.

• предмет дослідження: предметом дослідження є творчість як об’єкт формування світоглядних понять.

• фундаментальна проблема, на вирішення якої спрямовано проект:

а) проблема відображення смислового змісту в художній творчості;

б) суб’єктивно-психологічний аспект творчості

в) механізм та послідовні етапи творчості

• актуальність та значимість проекту для отримання нових знань, підтвердження гіпотез, теорій, подальшого використання на практиці:

- Актуальність розглядаємих питань обумовлена тим, що сьогодні у всьому світі іде пошук діалогу цивілізацій, культур, особливо тих, які відрізняються одна від одної радикальними орієнтуваннями.

- Крім того актуальним є питання вирішення загострившихся проблем людства та перспектив розвитку техногенно-інформаційної цивілізації.

Діалектика соціальної дійсності показує наскільки складна та суперечлива система знаків і символів і нерозуміння цієї проблеми призводить до кризи ідей та самого життя. Для прикладу можна надати символи та знаки часів другої світової війни.

Актуальним є також розвиток багаторівневої по структурі схеми творчості.

3. Мета і основні завдання проекту

• Мета:

Розглянути творчу діяльність мистецтв з точки зору семіотичних, лінгвістичних, соціологічних, культурологічних досліджень.

Розробка підходів та концепцій на основі загальних традицій філософсько-культурологічного осмислення теорії мистецтв.

Виявлення антропологічних і психологічних значень символів при обґрунтування поняття культури.

Мета дослідженні полягає ще і в тому, щоб показати єдність творчості й сприйняття в їхньому процесуальнім бутті. Творчість повинна бути прийнято як підстава сприйняття, а сприйняття – як умова творчості. Творчість є форма сприйняття дійсності, у якій уловлюється її внутрішній зміст і внутрішня тенденція розвитку. Результатом такого сприйняття і є художній твір. І навпаки, сприйняття художнього твору є форма продуктивної уяви.

• Завдання, на вирішення яких спрямовано проект:

Створення багаторівневої системи творчості, аналізу проблеми смислового змісту в процесах сприйняття та творчості, аналізу суб’єктивних та об’єктивних умов творчості.

Розробка критеріїв осмислення культурно-цінностних аспектів на етику матеріального та духовного виробництва утилітарного та естетичного осмислення сутності мистецтва в його культурно-цінностном значенні.

Виявлення тенденції по упорядкуванню та гармонізація світу середовища, речей, діяльності і комунікації.

Підготовка управляючих концепцій до системи і програм прогнозування розвитку суспільних систем.

4. СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАДАЧІ:

• Аналіз результатів, отриманих вітчизняними та іноземними вченими із цієї проблеми:

Питання співвідношення мистецтва і техніки, подвійної природи дійсності були присвячені роботи З. Бегенау, Л. Н. Безмоздіна, Л. С. Бичкової, А. Гана, М. Я. Гінзбурга, Е. Григорьева, В. Гріпіса, В. В. Ільїної, К. М. Кантора, П. Клєє, В. Кандінского , С. А. Лебедева, К. Маркса, І. Л. Маца, Моглі-Надя, Дж. Нельсона, Л. Переверзева, Л. І. Новікової, Н. Пуніна, А. Родченко, Є. В. Сидоріної, Г. Ф. Сунягіна, Г. Торо, М. Федорова, О. шлем мера та інш.

У різних аспектах проблема суб’єктивації цінностей мистецтва в комунікаціях постіндустріального суспільства розглядалися багатьма філософами й психологами в концепціях відчуження (Г. В. Ф. Гегель), особистісних внесків і відбитків суб’єктивності (А. В. Петровський, В. А. Петровський), екзистенціального аналізу (В. Франкл), перетворення форм ( К. М. Мамардашвили); а також у роботах Б. Багдикяна, П. Голдинга, Ж. Деррида, А. Маслоу, Дж. Мердока, К. Мергелидзе, А. Моля.

Були також досліджені напрямки мистецтва. Ідея комплексного вивчення різних сторін художньо-стильової обробки товару (стайлинг) знайшла відбиття в міждисциплінарних дослідженнях дизайну середовища людину (А. Курьерова), урбодизайну (В. Бондорин), проблем гуманізації дизайнерського проектування (К. Кондратьева), естетичної аксіології (Л. Столович), художнього моделювання ( В. Сидоренко), постмодернізму з погляду православної філософії (Е. Горичева), філософії мистецтва (С. Батракова), мифодизайну споживчого суспільства (Б. Барт, А. Уляновський), системного проектування в дизайні (Е. Лазарєв, Л. Колпащіков), реклами, що як проявляється субсистеми (с. Клині, В. Лейс, Ш. Лодж, Л. Хут і інш.)

Разом з тим робіт за прямою тематикою проекту майже немає.

• напрацювання авторів проекту в даному напрямі.