- •Тема 1: Вступ до цп. Поняття і система цп.
- •1. Цп як приватне право.
- •2. Предмет цп.
- •3. Метод цп.
- •4. Принципи цп.
- •5. Система цп.
- •Тема 2: Джерела цп.
- •1. Поняття джерел цп.
- •2. Цивільне законодавство.
- •3. Міжнародні договори.
- •4. Звичаї ділового обороту.
- •Тема 3: Система і дія нормативно-правових актів в цп.
- •2. Дія нормативно-правових актів.
- •3. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •Тема 4: Цивільні правовідносини
- •1. Поняття цивільного правовідношення і його зміст.
- •2. Підстави виникнення цивільних правовідносин.
- •3. Класифікація цивільних правовідносин.
- •1. Залежно від особливостей суб'єктного складу виокремлюють абсолютні та відносні правовідносини.
- •2. Залежно від характеру вимог, що належать управомоченій особі, виділяють речові та зобов'язальні правовідносини.
- •3. Залежно від об'єкта правовідносини класифікуються на особисті немайнові та майнові.
- •4. За функціональним призначенням виокремлюють регулятивні й охоронні правовідносини.
- •5. Залежно від часу їх дії цивільні правовідносини можуть бути довгостроковими та короткостроковими.
- •Тема 5: Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •1. Цивільна правоздатність.
- •2. Поняття цивільної дієздатності.
- •3. Види цивільної дієздатності.
- •4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •5. Оголошення фізичної особи померлою.
- •6. Місце проживання. Акти цивільного стану.
- •7. Правосуб'єктність іноземців та осіб без громадянства.
- •8. Опіка та піклування.
- •Тема 6: Юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •1. Сутність юридичної особи.
- •2. Поняття і ознаки юридичної особи.
- •3. Види юридичних осіб.
- •4. Правосуб’єктність юридичної особи.
- •5. Відокремлені підрозділи юридичної особи.
- •6. Виникнення юридичної особи.
- •7. Припинення юридичної особи.
- •Тема 7: Організаційно-правові форми юридичної особи
- •1. Організаціно-правові форми підприємницьких юридичних осіб: господарські товариства, виробничий кооператив, підприємство, обєднання підприємств.
- •2. Організаційно-правові форми непідприємницьких юридичних осіб.
- •Тема 8: Об’єкти цивільних прав
- •1. Поняття та види об’єктів цивільно-правових відносин.
- •2. Речі як об’єкти цивільно-правових відносин. Юридична класифікація речей.
- •3. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільно-правових відносин.
- •4. Нематеріальні блага як об’єкти цивільно-правових відносин (особисті немайнові права, інформація, результати інтелектуальної діяльності).
- •Тема 9: Правочини
- •1. Поняття правочину.
- •2. Види правочинів.
- •3. Умови дійсності правочинів.
- •4. Недійсність правочину.
- •5. Правові наслідки визнання правочинів недійсними.
- •Тема 10: Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків
- •1. Поняття і способи здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •2. Принципи здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •3. Межі здійснення здійснення цивільних прав і обов'язків.
- •Тема 11: Представництво
- •1. Поняття представництва.
- •2. Виникнення і види представництва.
- •4. Передоручення.
- •5. Припинення довіреності.
- •Тема 12: Поняття і види строків в цп
- •1. Поняття строків в цп.
- •2. Обчислення строків в цп.
- •3. Види строків в цп.
- •1. За правовими наслідками:
- •2. За підставами встановлення:
- •3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •6. За ступенем визначеності:
- •Тема 13: Позовна давність
- •1. Поняття і значення позовної давності.
- •2. Види строків позовної давності.
- •6) Спеціальні.
- •3. Початок перебігу строків позовної давності.
- •4. Зупинення, переривання та наслідки спливу строків позовної давності.
- •Тема 14: Загальні положення права власності
- •1. Власність і право власності.
- •2. Зміст права власності.
- •3. Набуття права власності.
- •4. Припинення права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •5. Момент виникнення права власності.
- •Тема 15: Форми власності
- •1. Право приватної власності.
- •2. Право державної власності.
- •3. Право комунальної власності.
- •Тема 16: Спільна власність
- •1. Поняття і підстави виникнення спільної власності.
- •2. Право спільної часткової власності.
- •3. Право спільної сумісної власності.
- •Тема 17: Захист права власності
- •1. Поняття захисту права власності.
- •2. Види цивільно-правових способів захисту права власності.
- •3. Речово-правовий захист володіння.
3. Міжнародні договори.
Міжнародний договір - це угода двох або кількох держав, що містить норми права про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у відносинах між ними. Він може називатися по-різному: договір, угода, пакт, конвенція, протокол та ін.
Залежно від рівня, на якому укладається міжнародний договір, він може бути міждержавним, міжурядовим, відомчим, а залежно від кількості сторін - двостороннім або багатостороннім. Міжнародні договори є частиною національного законодавства. Порядок набрання ними чинності встановлено ст. 9 Закону України від 29 червня 2004 р, "Про міжнародні договори України".
Міжнародні договори, чинні в Україні, мають пріоритет перед національним законодавством. Таке правило відображає загальну тенденцію до гармонізації міжнародних угод та національного законодавства з формуванням у перспективі уніфікованих норм у галузі цивільного права.
4. Звичаї ділового обороту.
Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
Видом правового звичаю є звичай ділового обороту, під яким розуміється усталене правило поведінки, яке широко застосовується у певній сфері підприємницької діяльності.
Традиційно найпоширенішими звичаями ділового обороту є звичаї в торгівлі, розрахункових операціях, торговельному мореплавстві тощо. Сюди можна віднести і інкотермс – міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.
Тема 3: Система і дія нормативно-правових актів в цп.
В кодексі подивитися: ст. 4, 5, 8, 10
1. Система нормативно-правових актів. (див. тема №2, питання №2)
2. Дія нормативно-правових актів.
Будь-який акт цивільного законодавства приймається для того, щоб з певного часу чи протягом певного часу на визначеній території ним забезпечувалося б регулювання цивільних відносин за участю визначеного кола осіб. Іншими словами, акти цивільного законодавства діють у певних межах, які визначаються трьома факторами:
а) часом;
б) простором;
в) колом осіб.
Дія нормативно-правового акта цивільного законодавства у часі - це офіційно встановлений проміжок його юридичного буття, котрий, як правило, не обмежений певним строком, а визначається моментом набрання ним чинності та моментом припинення його дії.
Набрання чинності НПА відбувається:
- після 10 днів з дня його опублікування;
- дата набрання чинності вказується в самому НПА;
- міжнародні договори набирають чинності з моменту прийняття Україною закону про їх ратифікацію;
- підзаконні акти набирають чинності з дня їх прийняття;
- міністерські акти набирають чинності з моменту їх реєестрації протягом 10 днів.
Припинення дії НПА:
- настання дати, що передбачається в самому НПА;
- відмінення НПА іншим НПА;
- визнання НПА таким, що суперечить Конституції;
- прияняття нового НПА, який врегульовує такіж суспільні відносини.
Призупинення дії НПА:
- мораторій - відстрочення виконання зобов'язань, що встановлюються урядом на певний термін або до закінчення яких-небудь надзвичайних подій (наприклад, війни, стихійних лих).
Дія акта цивільного законодавства у просторі - це визначення територіальних меж застосування його положень для регулювання відносин, які виникають і розвиваються на певній території.
Дія нормативно-правового акта цивільного законодавства за колом осіб - це поширення його дії на певних суб'єктів права. Нормативно-правові акти цивільного законодавства поділяються на нормативно-правові акти загальної дії і нормативно-правові акти спеціальної дії. За загальним правилом акти цивільного законодавства поширюються на всіх осіб, до яких належать фізичні та юридичні особи, держава Україна, АРК, територіальні громади.
Іноді дія нормативно-правових актів спрямовано поширюється лише на певне коло осіб (наприклад, Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"2 поширюється лише на суб'єктів підприємницької діяльності).