Співвідношення товарообігу України з Росією та єс 2005 рік1

	Європейські країни (без СНД)	ЄС	РФ	СНД
Загальний товарообіг (млрд. дол.)	23,5	20,45	20,33	27,77
Частка в загальному товарообігу України	33,4 %	29 %	28,9 %	39,4 %

У 2006 році тенденція до зростання ролі Євросоюзу в системі торговельних відносин України набула додаткової динаміки. Експорт товарів до країн ЄС зріс на 18,1%, а імпорт – на 31,5%. Загальний товарообіг на початку 2007 року збільшився до 27,83 млрд. доларів або на 36% порівняно з 2005 роком. Таким чином, на початку 2007 року питома вага Євросоюзу та Росії у сукупному товарообігу України суттєво змінилась.

 

Співвідношення товарообігу України з Росією та ЄС на початок 2007 року1

	ЄС	РФ
Загальний товарообіг (млрд. дол.)	27,83	26,18
Частка в загальному товарообігу України	33,4 %	31, 4 %

 

 

Основною проблемою залишається рівень зовнішньоторговельної інтеграції з ЄС. За цим показником Україна переважає лише Білорусію, Молдавію та Грузію, поступаючись іншим сусіднім країнам Євросоюзу.

 

Питома вага ЄС у зовнішньоторговельному балансі країн – сусідів Євросоюзу(2006 рік) (%)2

 

Укра­їна	Біло­русь	Мол­дова	РФ	Грузія	Вірме­нія	Азербай­джан	Ту­ніс	Ма­ро­кко	Лі­вія	Ал­жир	Єги­пет
33,4	30,9	31,1	52,9	27,8	34,6	54,4	-	68,2	71,2	56,5	36,3

 

 

Ця різниця є особливо відчутною з країнами Центральної та Південно-Східної Європи, які на момент вступу до ЄС досягли 60-70 % частки Євросоюзу у сукупному національному товарообігу. Показово також, що на Україну припадає лише 1,2 % загального обсягу торгівлі ЄС.

Оптимістичним моментом можна вважати найвищі серед країн – сусідів темпи зростання товарообігу з Європейським Союзом, а також те, щоУкраїна має відносно високе 29 місце в рейтингу найбільших торговельних партнерів ЄС. Інші сусіди Євросоюзу у Східній Європі та Закавказзі посідають відповідно: Білорусь – 48 місце, Азербайджан – 59, Молдова – 92, Вірменія – 101, Грузія – 112.

Впровадження зони вільної торгівлі з ЄС, із урахуванням динамічно зростаючого економічного потенціалу України, стане, як очікується, потужним каталізатором розвитку двосторонніх торговельних відносин.

Як і в торгівлі, основні європейські партнери України в інвестиційній сфері обмежуються вузьким колом країн. Так, половина товарообігу “ЄС-Україна” припадає на Німеччину, Італію та Польщу, а 83,5 % загального обсягу інвестицій з ЄС забезпечують Німеччина, Кіпр, Австрія, Велика Британія та Нідерланди. Євросоюз залишається основним інвестором України (15,9 із 21, 2 млрд. доларів або 75,2 %).

За питомою вагою ( у ВВП) прямих іноземних інвестицій Україна поки що поступається іншим сусідам ЄС, окрім РФ, Лівії та Єгипту. Одним із вирішальних тут залишається чинник політичної нестабільності в державі.

Проявом інтенсивної економічної співпраці з Євросоюзом є функціонування в Україні близько 500 спільних підприємств (для порівняння: число українсько-російських підприємств сягає 700). Посиленню підприємницької взаємодії з ЄС сприяє адаптація чинних національних стандартів до європейських. За підсумками виконання Плану дій на початок 2007 року гармонізованими є 3598 із бл. 20 тис. стандартів (кращий показник для східноєвропейських сусідів ЄС). Важливо зазначити, що гармонізація всієї системи стандартів створює сприятливі умови для торговельно-економічного співробітництва, але, за досвідом центральноєвропейських країн, а також Румунії і Болгарії, не є обов’язковою передумовою набуття членства в Євросоюзі.

Серед складових співпраці з ЄС у безпековій сфері залишається військово-політичне та військово-технічне співробітництво. Повільні темпи налагодження взаємодії у цих напрямках зумовлені, зокрема й тим, що, по-перше, Україна продовжує необґрунтовано уникати інтеграції до Західноєвропейського військово-політичного союзу (ЗЄС), особливо з огляду на те, що всі країни - члени НАТО входять до складу ЗЄС. По-друге, зорієнтованістю вітчизняного ВПК на ринки СНД : бл. 70 % комплектуючих для військової техніки надходить з Росії; експорт продукції оборонної промисловості України (44 %) орієнтований на країни СНД і лише 5 % - на країни Європи.

Потужний науково-технічний потенціал України в авіаційно-космічній сфері перебуває лише на початковій стадії застосування як у рамках цивільного, так і оборонного співробітництва. Проте у процесі виконання ПД уже задіяні спільні проекти, спрямовані на:

                  модернізацію європейського навігаційного супутникового угруповання “Галілео” та створення супутникового угруповання цивільної глобальної навігаційно-супутникової системи;

                  виведення радіоактивних відходів у космос;

                  запуск у 2007 році космічного радіотелескопа “Спектр-Р” для створення єдиної наземно-космічної системи визначення координат і кутових переміщень об’єктів Всесвіту;

                  планетарні дослідження.