
- •Історія відносин Україна - єс
- •Прагнення України до повноцінного членства в єс[ред. • ред. Код]
- •Позиція і політика єс[ред. • ред. Код]
- •Угода про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Порядок денний асоціації Україна — єс[ред. • ред. Код]
- •Майбутній вступ України в єс[ред. • ред. Код]
- •Співробітництво в окремих секторах[ред. • ред. Код] Безпека та оборона[ред. • ред. Код]
- •Торгівельно-економічне співробітництво[ред. • ред. Код]
- •Юстиція і внутрішні справи[ред. • ред. Код]
- •Енергетика[ред. • ред. Код]
- •Охорона довкілля[ред. • ред. Код]
- •Транспорт[ред. • ред. Код]
- •Хроніка відносин[ред. • ред. Код]
- •Перспективи євроінтеграції україни: порівняльний аналіз розвитку країн-сусідів єс
- •Основні етапи та тенденції розвитку євроінтеграційного процесу України
- •План дій у контексті нового формату євроінтеграції України
- •Політичний аспект реалізації Європейської політики сусідства
- •Економічний аспект реалізації єпс
- •Індекс економічної свободи країн-сусідів єс[1]
- •Країни – сусіди єс ( членство в сот)1
- •Темпи економічного зростання як чинник євроінтеграції
- •Валовий внутрішній продукт країн-сусідів єс за 2006р.1
- •Інфляція у країнах-сусідах Євросоюзу за 2006 рік (% )2
- •Співвідношення товарообігу України з Росією та єс 2005 рік1
- •Перспективи євроінтеграції як чинник геополітичної рівноваги України
- •Підхід єс до угод про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Історія[ред. • ред. Код] Переговорний процес[ред. • ред. Код]
- •Прогнози підписання[ред. • ред. Код]
- •Намагання зірвати підписання угоди певними пoлітичними силами України[ред. • ред. Код]
- •Ратифікація угоди[ред. • ред. Код]
- •Структура угоди[ред. • ред. Код]
- •Преамбула та Розділ I «Загальні цілі та принципи»[ред. • ред. Код]
- •Розділ II «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки»[ред. • ред. Код]
- •Розділ III «Юстиція, свобода і безпека»[ред. • ред. Код]
- •Розділ IV «Торгівля і питання пов'язані з торгівлею»[ред. • ред. Код]
- •Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво»[ред. • ред. Код]
- •Розділ VI «Фінансове співробітництво»[ред. • ред. Код]
- •Розділ VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення»[ред. • ред. Код]
- •Додатки[ред. • ред. Код]
- •Реакція з боку керівництва Росії[ред. • ред. Код]
Співвідношення товарообігу України з Росією та єс 2005 рік1
|
Європейські країни (без СНД) |
ЄС |
РФ |
СНД |
Загальний товарообіг (млрд. дол.) |
23,5 |
20,45 |
20,33 |
27,77 |
Частка в загальному товарообігу України |
33,4 % |
29 % |
28,9 % |
39,4 % |
У 2006 році тенденція до зростання ролі Євросоюзу в системі торговельних відносин України набула додаткової динаміки. Експорт товарів до країн ЄС зріс на 18,1%, а імпорт – на 31,5%. Загальний товарообіг на початку 2007 року збільшився до 27,83 млрд. доларів або на 36% порівняно з 2005 роком. Таким чином, на початку 2007 року питома вага Євросоюзу та Росії у сукупному товарообігу України суттєво змінилась.
Співвідношення товарообігу України з Росією та ЄС на початок 2007 року1
|
ЄС |
РФ |
Загальний товарообіг (млрд. дол.) |
27,83 |
26,18 |
Частка в загальному товарообігу України |
33,4 % |
31, 4 % |
Основною проблемою залишається рівень зовнішньоторговельної інтеграції з ЄС. За цим показником Україна переважає лише Білорусію, Молдавію та Грузію, поступаючись іншим сусіднім країнам Євросоюзу.
Питома вага ЄС у зовнішньоторговельному балансі країн – сусідів Євросоюзу(2006 рік) (%)2
Україна |
Білорусь |
Молдова |
РФ |
Грузія |
Вірменія |
Азербайджан |
Туніс |
Марокко |
Лівія |
Алжир |
Єгипет |
33,4 |
30,9 |
31,1 |
52,9 |
27,8 |
34,6 |
54,4 |
- |
68,2 |
71,2 |
56,5 |
36,3 |
Ця різниця є особливо відчутною з країнами Центральної та Південно-Східної Європи, які на момент вступу до ЄС досягли 60-70 % частки Євросоюзу у сукупному національному товарообігу. Показово також, що на Україну припадає лише 1,2 % загального обсягу торгівлі ЄС.
Оптимістичним моментом можна вважати найвищі серед країн – сусідів темпи зростання товарообігу з Європейським Союзом, а також те, щоУкраїна має відносно високе 29 місце в рейтингу найбільших торговельних партнерів ЄС. Інші сусіди Євросоюзу у Східній Європі та Закавказзі посідають відповідно: Білорусь – 48 місце, Азербайджан – 59, Молдова – 92, Вірменія – 101, Грузія – 112.
Впровадження зони вільної торгівлі з ЄС, із урахуванням динамічно зростаючого економічного потенціалу України, стане, як очікується, потужним каталізатором розвитку двосторонніх торговельних відносин.
Як і в торгівлі, основні європейські партнери України в інвестиційній сфері обмежуються вузьким колом країн. Так, половина товарообігу “ЄС-Україна” припадає на Німеччину, Італію та Польщу, а 83,5 % загального обсягу інвестицій з ЄС забезпечують Німеччина, Кіпр, Австрія, Велика Британія та Нідерланди. Євросоюз залишається основним інвестором України (15,9 із 21, 2 млрд. доларів або 75,2 %).
За питомою вагою ( у ВВП) прямих іноземних інвестицій Україна поки що поступається іншим сусідам ЄС, окрім РФ, Лівії та Єгипту. Одним із вирішальних тут залишається чинник політичної нестабільності в державі.
Проявом інтенсивної економічної співпраці з Євросоюзом є функціонування в Україні близько 500 спільних підприємств (для порівняння: число українсько-російських підприємств сягає 700). Посиленню підприємницької взаємодії з ЄС сприяє адаптація чинних національних стандартів до європейських. За підсумками виконання Плану дій на початок 2007 року гармонізованими є 3598 із бл. 20 тис. стандартів (кращий показник для східноєвропейських сусідів ЄС). Важливо зазначити, що гармонізація всієї системи стандартів створює сприятливі умови для торговельно-економічного співробітництва, але, за досвідом центральноєвропейських країн, а також Румунії і Болгарії, не є обов’язковою передумовою набуття членства в Євросоюзі.
Серед складових співпраці з ЄС у безпековій сфері залишається військово-політичне та військово-технічне співробітництво. Повільні темпи налагодження взаємодії у цих напрямках зумовлені, зокрема й тим, що, по-перше, Україна продовжує необґрунтовано уникати інтеграції до Західноєвропейського військово-політичного союзу (ЗЄС), особливо з огляду на те, що всі країни - члени НАТО входять до складу ЗЄС. По-друге, зорієнтованістю вітчизняного ВПК на ринки СНД : бл. 70 % комплектуючих для військової техніки надходить з Росії; експорт продукції оборонної промисловості України (44 %) орієнтований на країни СНД і лише 5 % - на країни Європи.
Потужний науково-технічний потенціал України в авіаційно-космічній сфері перебуває лише на початковій стадії застосування як у рамках цивільного, так і оборонного співробітництва. Проте у процесі виконання ПД уже задіяні спільні проекти, спрямовані на:
модернізацію європейського навігаційного супутникового угруповання “Галілео” та створення супутникового угруповання цивільної глобальної навігаційно-супутникової системи;
виведення радіоактивних відходів у космос;
запуск у 2007 році космічного радіотелескопа “Спектр-Р” для створення єдиної наземно-космічної системи визначення координат і кутових переміщень об’єктів Всесвіту;
планетарні дослідження.