
- •Історія відносин Україна - єс
- •Прагнення України до повноцінного членства в єс[ред. • ред. Код]
- •Позиція і політика єс[ред. • ред. Код]
- •Угода про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Порядок денний асоціації Україна — єс[ред. • ред. Код]
- •Майбутній вступ України в єс[ред. • ред. Код]
- •Співробітництво в окремих секторах[ред. • ред. Код] Безпека та оборона[ред. • ред. Код]
- •Торгівельно-економічне співробітництво[ред. • ред. Код]
- •Юстиція і внутрішні справи[ред. • ред. Код]
- •Енергетика[ред. • ред. Код]
- •Охорона довкілля[ред. • ред. Код]
- •Транспорт[ред. • ред. Код]
- •Хроніка відносин[ред. • ред. Код]
- •Перспективи євроінтеграції україни: порівняльний аналіз розвитку країн-сусідів єс
- •Основні етапи та тенденції розвитку євроінтеграційного процесу України
- •План дій у контексті нового формату євроінтеграції України
- •Політичний аспект реалізації Європейської політики сусідства
- •Економічний аспект реалізації єпс
- •Індекс економічної свободи країн-сусідів єс[1]
- •Країни – сусіди єс ( членство в сот)1
- •Темпи економічного зростання як чинник євроінтеграції
- •Валовий внутрішній продукт країн-сусідів єс за 2006р.1
- •Інфляція у країнах-сусідах Євросоюзу за 2006 рік (% )2
- •Співвідношення товарообігу України з Росією та єс 2005 рік1
- •Перспективи євроінтеграції як чинник геополітичної рівноваги України
- •Підхід єс до угод про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Історія[ред. • ред. Код] Переговорний процес[ред. • ред. Код]
- •Прогнози підписання[ред. • ред. Код]
- •Намагання зірвати підписання угоди певними пoлітичними силами України[ред. • ред. Код]
- •Ратифікація угоди[ред. • ред. Код]
- •Структура угоди[ред. • ред. Код]
- •Преамбула та Розділ I «Загальні цілі та принципи»[ред. • ред. Код]
- •Розділ II «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки»[ред. • ред. Код]
- •Розділ III «Юстиція, свобода і безпека»[ред. • ред. Код]
- •Розділ IV «Торгівля і питання пов'язані з торгівлею»[ред. • ред. Код]
- •Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво»[ред. • ред. Код]
- •Розділ VI «Фінансове співробітництво»[ред. • ред. Код]
- •Розділ VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення»[ред. • ред. Код]
- •Додатки[ред. • ред. Код]
- •Реакція з боку керівництва Росії[ред. • ред. Код]
Країни – сусіди єс ( членство в сот)1
Україна |
Білорусь |
Молдова |
РФ |
Грузія |
Вірменія |
Азербайджан |
Туніс |
Марокко |
Лівія |
Алжир |
Єгипет |
- |
- |
+ 26.07.02 |
- |
+ 14.06.00 |
+ 5.02.03 |
- |
+ 29.03.95 |
+ 1.01.95 |
- |
- |
+ 30.06. 95 |
У Закавказзі поза межами цієї організації залишається тільки Азербайджан, а у Східній Європі – Україна, Білорусія і Росія.
В процесі підготовчої роботи Україна гармонізувала законодавство з нормами та вимогами СОТ, скасувала податкові та інші пільги, надані окремим суб`єктам господарювання та підприємництва, у т. ч. в спеціальних економічних зонах, відмовилась від дискримінаційного підходу до іноземних компаній щодо використання податкових векселів у розрахунках із бюджетом та ін.
У зв`язку із завершенням переговорного процесу з Киргизією щодо умов доступу на ринки товарів і послуг Україна очікує завершального засідання робочої групи для встановлення рівня відповідності українського законодавства двостороннім протоколам, підписаним із країнами – членами СОТ, та останнього рішення Генеральної Ради Світової організації торгівлі.
Вступ до СОТ розглядається Європейським Союзом як основна передумова створення з Україною зони вільної торгівлі. Передбачається, що уже на першому етапі дії режиму вільної торгівлі подвоїться український експорт до країн ЄС, а ВВП зросте на 20-30 %.
Серед країн – сусідів ЄС у Східній Європі лише Молдові надані пільгові умови торгівлі. З 2005 р. діє угода про режим асиметричної торгівлі з ЄС (GSP), згідно з якою Молдова отримала можливість неоподаткованого ввозу на євроринок близько 12 тисяч найменувань товарів, у т.ч. меблів та текстилю.
Проте режим вільної торгівлі між ними не встановлено.
Темпи економічного зростання як чинник євроінтеграції
Важливим чинником євроінтеграції є темпи економічного зростання. Згідно з Планами дій, вони мають забезпечити зближення соціально- економічних показників ЄС та країн – сусідів.
Масштабність економічних завдань, що стоять перед Україною євроінтеграційного проекту зумовлена, по-перше, необхідністю виходу на досягнуті Євросоюзом стандарти, що відповідають його світовій першості за обсягом валового внутрішнього продукту (бл. 12,5 трлн. дол.). По-друге, тією обставиною, що Україна пережила максимальне падіння ВВП серед країн СНД, за винятком охоплених збройними конфліктами (до 37 % від рівня 1990 р.) . По-третє, триваючою трансформацією економічної системи.
Для подолання або скорочення цієї дистанції національна економіка повинна розвиватися або темпами, що удвічі перевищують темпи зростання ВВП Євросоюзу (модель “наздоганяючого розвитку”) або утричі (модель “випереджального розвитку”).
Виходячи з даних за період 2000-2005 рр., коли Україна досягла середньорічних темпів зростання ВВП на 7,4 %, за звітний 2006 р. – 7 %, а за І квартал 2007 р. – 8 %, можна стверджувати, що динаміка її розвитку є випереджальною (зростання європейської економіки залишається в середньому на рівні 2,6 % ).
Економічно Україна є найпотужнішим сусідом ЄС. Без урахування Росії, її валовий національний продукт (за купівельною спроможністю) у 2,75 рази перевищує середню величину ВВП країн-сусідів Євросоюзу: