Доказування та докази у цивільному процесі

1. Поняття судового пізнання і судового доказування

Оскільки весь хід процесу спрямований насамперед на встановлення фактів та обставин, пізнання явищ правової дійсності, даній проблематиці приділялась значна увага в усі часи розвитку цивільно-процесуального права та процесу, у сфері доказування у цивільних справах найбільша кількість як теоретичних проблем так і в сфері доказування здебільшого рішення судів скасовуються судами вищих інстанцій у зв’язку із порушенням правил доказування,

У наукових та навчальних джерелах поняття судове пізнання як правило ототожнюється із судовим доказуванням, разом з тим у наукових роботах стверджується що судове пізнання та судове доказування різні речі, або що це різні види процесуальної діяльності

Пізнання - (філософ) невідємна складова розвитку особистості, її специфічна якість, будь-яка діяльність особи в тому числі повязана із здійсненням правосуддя грунтується на пізнані (осягнення розуму явищ обєктивної дійсності, одержування істиного про когось що-небудь). Процесу пізнання вивчає філософія, логіка, соціологія, та інші науки. Основою пізнання - виступає спостереження, аналіз, митивація, привязка тощо.

Судове пізнання або пізнання у цивільному процесі - це різновид загального пізнання оскільки базується на його загальних засадах, разом з тим судове пізнання обумовлене правозастосовчою діяльністю у субєктів пізнання. Пізнання у цивільному процесі обумовлене цивільно-процесуальною формою.

ЦПК не оперує поняттям пізнання, але поняття пізнання тісно повязане із завданням та метою цивільного судочинтсва. Сутність пізнання у будь-якому процесі зводиться до відбиття у свідомості суддів, осіб які беруть участь у справі, обставин конкретної справи і доказів що їх підтверджують чи спростовують, їх правильній, відподвіній логіці та закону, юридичній квалвфікації,

Мета пізнання - як і будь-яка діяльність людини пізнання спрямоване на досягнення певної мети, оскільки перед судом стоїть завдання отримати не просто знання а обгруптовано істине знання про обставини та факти, загально-пранято вважати, що метою пізнання є встановлення істини по справі.

Під істиною в правосудді розуміється відповідність знань суддів фактом реальної дійсності, що сприяє досягнення вірних висновків:

• ^{аналіз позову (зяви)}

• ^{аналіз зустрічного позову}

• ^{аналіз позову 3 особи що заявляє самостійні вимоги що предмету спору}

• ^{аналіз доказів та їх співставлення із позивними вимогами, аналіз пояснень тверджень заперечень, осіб які беруть участь у справі. на підставі такої аналітичної діяльності суд рохається від припущень до істиних висновків.}

Сприводу того можливо чи неможливо у правосудді досягти істини точиться наукова дискусія, в більшості праць підготовлених останнім часом міститься висновок про те що правосуддя і істина несумісті поняття

Тріушнікова М. К.: «Відсутність у цивільно-працесуальному законодавстві обов’язку відшукування істини не значає що явища не існує, ідея про те що ЦПК перед судом не ставить мету отримання істини є хибною, очевидно слід говорити про те що у будь-якому випадку суд повинен прагнути досягти істини і вживати всі можливі для цього заходи.»

У звязку з омеженою роллю судду в процесі доказування в процесу позовного правадження, досягти істиних знань про обставини є значно складнішим ніж в окремому.

Досягнення мети судовго пізнання залежить від активності сторін інших осіб що беруть участь у справі від реалізації ними своїх змагальних прав (права доказування),

Мета пізнання судом та особами які будуть участь у справі не збігається:

• ^{мета пізнання суду спрямована на досягнення вірних знань, ухвалення законного та обгрунтованого рішення}

• ^{а осіб які будуть учать у справі мають судо приватний характер}

Таким чином субєктами пізнання у цивільному процесу є суд, а також особи які буруть участь у справі

Особи які сприють:

• ^{експерт спрямовує пізнання лише на тих фактах які необхідні для надання висновку (вузький напрямок пізнання)}

Пізнання у цивільному процесі - це обумовлена цивільно-процесуальною формою розумова (логічна) та процесуальна діяльність субєктів пізнання, які спрямована на формування знань про факти та обставини, права та обовязки на підставі, за допомогою доказів

дізнання як логіко-пізнавальна діяльність має свої засоби (тобто прийоми, заходи, які дозволяють здійснити, виявити, якими є доказування та докази)

Судове доказування - міжгалузевий інститутут

Доказ - є визначальним у всіх галузях

Норми про докажи і містяться і в матерільаних і в процесуальних законах в науці, вчені оперують поняттям доказове право

Доказування - комплексний правовий інститут, тому що норми про доказування та докази розмішенні та закріплені в загальній так і в особливій частині. Що стосується визначення поняття доказування то кожен із авторів акцентує увагу на тих обставинах які здаються найбільш значущими

Основними аспектами які виділяються науковцями:

• ^{доказування регламентаване законодавством,}

• ^{доказування це діяльність суду інших осіб які будуть участь у справі}

• ^{або лише осіб які беруть участь у справі}

• ^{або усіх трьох груп цивільно-процесуальних правовідносин}

Спрямоване доказування (мета) - на встановлення обставин справи; на встановлення істини; на обгрунтування обставин справи, тощо

Здійснюється доказування за допомогою доказів

З урахуванням останніх наукових тентенцій регулювання процесу доказування законодавством, розширення змагальних засад цивільного судочинства, можемо зробити висновок що доказування у цивільному процесі це:

• ^{урегульована законодавством процесуальна діяльність субєктів цивільних процесуальних відносин спрямована на обгрунтування вимог осіб які беруть участь у справі на встановлення оставин справи, вирішення справи посуті, ухвалення законного рішення судом}

Доказування та доведення, науковці стверждують що доведення треба розуміти в більш широкому сенсі, оскільки це комплекс заходів які дозволяють переконати суд у достовірності наведених фактів за допомогою доказів, а доказування це здебільшого операції з доказами.

Доказування найтіснішим чином повязані з принципими змагальності, рівності, безпосередності.

Доказування найбільш повно реалізується в суді першої інстанції

Доказування підкорене цивільно-процесуальній формі - тобто здійснюється суворо, у спосіб визначений ЦПК

Матеріальне право регламентує предмет доказування, правила доказування., субєкти доказування тощо

Мета доказування - підпорядкована загальному завданню та меті цивільного судочинства які встановленні ст 1 ЦПК.

Мета доказування у осіб які будуть участь у справі - переконати суд у наявності чи відсутності фактів та обставин що обгрунтовують вимоги та заперечення.

мета суду сприяти особам які будуть участь у спрві у цьому