^{Лекція 03.03.2015}

Юрисдикція.

до прийняття нового ЦПК у 2005 поняття цивільна юрисдикція не існувало. Було поняття підвідомчість.

Підвідомчість - тлумачилась як розмежування компетенції щодо розгляду і вирішення цивільних справ між державними органами, установами, організаціями тощо.

З прийняттям конституції у 1996 інститут підвідомчості почав втрачати свою суть, оскільки було проголошено що усяка заінтересована особа, має право звернутися за захистом до суду щодо будь яких порушених або оспорюваних прав свобод та інтересів, згідно ст 124 юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини що виникають у державі.

Зазначені конститутційні положення відбились у ППВСУ №9 від 01.11.1996 «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя», таким чином в Україні виниклад думка, про те що відмова суду у прийнятті до провадження позову чи заяви у звязку з тим що даний спір може бути вирішений іншим органом чи установою є незаконною.

відмова від прийняття заяви незаконна, але є можливість відмовити у відкритті провадження.

Юрисдикція - це категорія, що характеризує повноваження суду, а цивільна юрисдикція повноваження суду щодо розгляду і цирішення саме цивільних справ,

Цивільна юрисдикція - це визначена законодавством України компетенція судді по розгляду і вирішення в порядку цивільного судочинства справ що виникають із житлових, цивільних, земельних, сімейних, трудових, та інших правовідносин, за виключенням випадків, коли розгляду таких справ здійснюється за правилами іншого судочинства,

Судовинство: конституційна, загальна (цивільну, господарську, адміністративну, кримінальну)

суди цивільної юрисдикції: місцеві загальні суди, апеляційні суди, Вищий спеціальзований суд із розгляду цивільних та кримінальних справ, ВСУ.

Об’єднання в одне провадження у цивільній справі вимог які належать розгялдати за правилами різних юрисдикцій, є недопустимим (ст 16 ЦПК). Якщо позивач (заявник) помилково обєднав такі вимоги суд, зобовязаний відкрити провадження лише в межах вимог, які належать до цивільної юрисдикції. І відмовити у відкритті провадження за вимогами які належать до інших юрисдикцій (ухвала).

Вирішуючи питання про юрисдикцію суддя враховує:

1. характер правовідносин

2. предмет спору

3. субєктний склад

Таким чином суддя робить висновок, що данні правовідносини не є адмін чи госп суду.

Основні критерії адм юрисдикції:

1. відповідно до ст 3 КАС: справи адм юрисдикції це публічно-правові спори, у яких хоча би однією із сторін є орган виконавчої влади, орг МС, їхня посадова чи службова особа, або інши субєкт який здійснює владні повноваження. ст 17 КАС - юрисдикція адм судів поширюється на правовідносини що виникають з звязку із здійснення субєктом владних повноважень управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму

2. основні критерії господарської юрисдикції:

   1. справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні господарських договорів,

   2. справи про банкрутство,

   3. земельні спори, у яких беруть участь субєкти господарської діяльності, за винятом тих що віднесенні до адм судів.

Основні критерії цивільної юрисдикції:

1. як правило спір носить приватно-правовий характер, відсутнє підпорядкування однієї сторони іншій,

2. правовідносини засновані на диспозитивності (автономності, власній ініціативності)

3. у спорах де домінують інтереси повязані із потребами, інтересами окремої особи, або групові спори

Питання ДЕК: якщо до суду цивільної юрисдикції предявлено спір що підлягає розгляду адм юрисдикції - Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі відповідно до ч. 2 ст 122 ЦПК. А якщо ця проблема виявилася вже після відкриття провадження - Ухвала про закриття провадження у справі - ч 1 ст 205.

категорія (справа про……) - виходячи з предмету позову,

коло справ - це матеріальне право яке обслуговує відповідні правовідносини.

суддя аналізує матеріальне право для того щоб встановити субєктів які необхідні для вирішення справи.

Лекція

10.04.2015

Підсудність

1. Поняття підсутності цивільних справ

2. Види підсутності

3. Наслідки порушення правил підсудності

4. Передача справи з одного суду до іншого

Глава 1 розділу 3 цпк

ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»

1. Після зясування питання про належність справи до компетенції суду загальної юрисдикції, заінтересована особа (представник) повинні зясувати питаннь про те до якого саме суду слід звернутися з позовом чи заявою з метою захисту прав свобод чи інтересів, для регулювання цього питання і існує інститут підсудності цивільних справ. ЇЇ визначають Особи які беруть участь у справі.

   1. Позов - матеріально-правова вимога, позивача до відповідача предявлена на розсуд суду.

   2. Заява - звернення заявника до суду з вимогою про встановлення фактів з якими норма права (як правило матеріального) повязують виненнення зміну чи припинення прав та обовязків,

Позов та заява - це засоби відкриття провадження у справі.

ЦПК не дає визначення поняття підсудності. У наукових джерелах визначення поняття підсудності даються по-різному.

Підсудність цивільних справ - це інститут цивільно-працесуального права, який складається з сукупності норм, що регламентують розмежування компетенції щодо розгляду і вирішення цивільних справ.

Види підсудності: питання про класифікацію підсудності у наукових-джерелах є дискусійною. (родової підсудності немає).

Основний критерій територіальні підсудність - це повноваження судів щодо розгляду і вирішення цивільних справ на визначеній законом території.

Основним підвидом територіальної підсудності є загально територіальна підсудність - ст. 109 ЦПК. Підсудність справ за місцем знаходження відповідалача, позов завжди придявляється за місцем знаходження від відповідача. Що стосується справ окремого правадження, то підсутність кожної справи визначається кожним окрем розділом тієї чи іншої категорії справ. Дане правило діє в усіх випадках якщо інше не передбачено законом.

Місце знаходження - поняття яке зазвичай застосовується щодо юридичних осіб, це адреа органу або особи які відповідно до установчих документів юр особи чи закону виступають від її імені, ст. 93 ЦК

Окрім місцезнаходження ст 109 ЦПК містить привязку і до реєстрації, згідно ст 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (2003):

• ^{місце перебування} - це адміністративно-територіальна одитиця на території якої особа проживає менше 6 місяців на рік.

• ^{місце проживання} - ади тер одициня на якій особа проживає понад 6 місяців на рік

• ^{реєстрація} - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих данних до реєстраційного обліку відповідного органу.

Чи є сьогодні реєстрація обов’язковою? Згідно ст 6 ЗУ….і громадянин України і іноземець і іноземець і особа без громадянства зобовязані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструватися зареєструвати місце проживання, місце проживання також підлягає реєстрації але у випадку якщо особа перебуває більше одного місяця за межами місця свого проживання.

Альтернативна територіальна підсудність - різновид територіальної підсудності - це підсудність яка передбачає право вибору суду для предявлення позову (підсудність за вибором позивача)

Справи які можуть розглядатися як за місцем проживання (перебування) відповідача так і за місцем проживання (перебування) відповідача:

• ^{справи про стягнення аліментів}

• ^{про визнання батьківства відповідача}

• ^{справи що виникають з трудових правовідносин}

• ^{справи про розірвання шлюбу (у разі якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти, або якщо позивач за станом здоров’я чи з інших поважних причин, виїхати до місця проживання (перебування) відповідача, подружжя можуть домовитися за місцем проживання кого із них може розглядатися справа про розірвання шлюбу)}

• ^{справи повязані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішенями, діями, бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду. (ст 110)}

Справи які можуть розглядатися судом із за місцем проживання (перебуванням відповідача) так і за міцем проживання (перебування) позивача або за місцем завданням шкоди (потрійна альтернатива):

1. про відшкодування шкоди завданої каліцтвом іншої шкодженням здоров’я або смерті фізичної особи чи шкоди завданої внаслідок скаєння злочину;

2. справи про зихсит прав споживачів.

Справи які можуть розглядатися судом як за місцем проживання (перебування) відповідача, так і за місцем завдання шкоди:

1. Справи про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юр. осіб

Альтернативна підсудність може застосовуватися також якщо місце проживання (перебування) відповідача невідоме.

Альтернативна підсудність у справа окремого провадження:

• ^{заяви про визнання особи безвісно відсутною або оголошення її померлою подаються до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місце проживання (перебуванням) особи, місце перебування якої невідоме, або за місцем знаходженням майна такої особи (ст 246 ЦПК).}

Наказе провадження: за загальним правилом заяви про видачу судового наказу зазвичай подаються до суду першої інстанції з урахуванням загальних правил підсудності, тобто до справ наказного провадження можуть застосовуватися різні підвиди територіальної підсудності, все залежить від юридичної природи справиа також субєктного складу.

!!! Позивач має право вибору між кількома судами яким згідно із ст 110 ЦПК, окрім або за виняком виключної територілаьної підсудності - це різновид територіальної підсдності яка встановлена або визначена законодавством і тлумачиться у тому сенсі, що певні категорії цивільних справ може розглядатися лише судами вказаними у закон:

• ^{позови що виникають з приводу нерухомого майна, такі позови придявляються виключно до суду за місце знаходженні майна або основної її частини}

• ^{позови про виключення майна з опису, за місцем знаходження майна або основної її частини}

• ^{позови кредиторів спаткодавця що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, подаються до суду за місцем знаходження або основної її частики}

• ^{позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, предявляються до суду за місцем знаходження перевізника}