Тема: Лікарський контроль за юними спортсменами
План
1. Організація і програма обстеження
2. Функціональна діагностика
3. Лікарсько-педагогічний нагляд
4. Етапи спортивної підготовки
5. Спортивний відбір
6. Медичні засоби відновлення спортивної працездатності
1. Організація і програма обстеження
Система підготовки юних спортсменів передбачає виділення основних етапів і направленість процеса тренувань, вибір коштів і методів технічної, функціональної і психологічної підготовки; визначення об’єму і інтинствності фізичних навантажень в залежності від вікових і індивідуальних морфофункціональних особливостей.
Ця система передбачає наступні етапи: 1) попередня підготовка (вік 6-9 років); 2) початкова спортивна спеціалізація (вік 10-12 років); 3) поглилені тренування у вибраному виді спорту (вік 13-15 років); 4) спортивне вдосканалення (вік 16 років і старше).
При лікарсському обстеженні юних спортсменів треба приймати до уваги тенденції розвитку сучасного спорту, що мають прояви зростаючої інтенсифікації тренувальних навантажень з акцентом на спеціалізовану підготовку, зниження вікового цензу на всіх етапах підготовки резервів для спорта висок их досягнень. Ця тенденція виникла тому, що в кожному шкільному колективі є діти і підлітки, що мають кращі показники темпів росту і розвитку і можуть переносити значні за об’ємом і інтенсивністю навантаження та показують високі спортивні результати. У зв’язку з цим в основі планування характеру, об’єму і інтенсивності фізичних навантажень лежить облік морфофункціональної стиглості нервової системи, опорно-рухового апарату, основних вегетативних систем життєзабезпечення.
При такому підході діє принцип спортивної медицини – спортивне вдосконалення повинно сприяти укріпленню здоров’я, нормальному фізичному розвитку, підвищенню функціональних можливостей дітей, підлітків, юнаків, дівчат.
Лікарський контроль за юними спортсменами відбувається в відповідності з загальними організаційно-методичними положеннями спортивної медицини і передбачає певні стани здоров’я, особливості фізичного розвитку та конституції.
Діти і підлітки мають допуск до тренувань за наявності справки шкільного лікаря або лікаря підліткового кабінету, що діє протягом 3 місяців.
Вподальшому юні спортсмени повинні мати огляд спеціалістів з лікарсько-фікультурноного диспансеру.
Принциповим положенням є те, що до спортивних тренувань мають допуск тільки здорові діти.
При формуванні лікарських рекомендацій треба враховувати, що деякі відхилення в стані здоров’я (наприклад, синдром дисплазії сполучної тканини, не заважаючий працездатності при звичайних заняттях з фізичного виховання в загальноосвітній школі), можуть викликати протипоказання до занять спортом. Необхідно виявляти і проводити санацію осередків хронічної інфекції, тому що, каріозні зуби, хронічний тонзіліт і ін. є причиною порушення серцевого ритму, судинної дистонії, а також провокують перенапруження, перетренованість у юних спортсменів.
Лікарський контроль на окремих етапах спортивного вдосконалення проводять за певною програмою, яку в залежності від місцевих умов складає лікар, який працює з даним контингентом юних спортсменів.
Лікарський контроль включає: 1) диспансерне обстеженя не менш двох разів на рік (первинне і заключне) в об’ємі «Журналу диспансерного огляду спортсмена»; 2) повторне і додаткове обстеження; 3) лікарсько-педагогічні нагляди з використанням додаткових і повторних навантажень.
Виділяють наступні різновиди повторних обстежень: поточні і етапні.
Поточні обстеження проводять в мікроциклах, етапні – з початку і в кінці кожного мезоциклу. При проведенні повторних обстежень в мікро- і мезоциклах вивчають динаміку спортивно-технічної підготовленості, фізичних якостей, функціональних можливостей і стану здоров’я юного спортсмена. Повторне обстеження юні спортсмени проходять перед змаганнями боксерів, легкоатлетичним бігом на дальни відстані і ін., після хвороби або травми.
Програма медичного обстеження на окремих етапах підготовки передбачає оцінку стану здоров’я, фізичного розвитку і функціональних можливостей спортсменів. З цією метою використовують комплекс клінічних, лабораторних і інструментальних методів дослідження. Проводять також додаткові обстеження хірургом, нвропатологом, окулістом і т.д.
Обстеження юних спортсменів проводять за уніфікованою методикою, що має паспортну частину, анамнез, дослідження фізичного ьрозвитку і стану окремих систем (центральна нервова система, вегетативна нервова система, аналізатори, опорно-руховий апарат, серцево-судинна система і т.д.), виконання функціональних проб, лабораторні і інструментальні дослідження.
Анамнез включає дані про захворювання і травми що переніс спортсмен. Важливі анамнестичні дані про спадкові хвороби, особливостях конституції і рухових можливостях батьків, тому що ці дані мають значення при спортивному отборі. Заслуговують уваги матеріально-битові умови життя. У юних спортсменів необхідно вияснити наявність негативних звичок(куріння і ін.). Слід вияснити, з якого віку почались регулярні спортивні тренування, в яких видах спорту, яким видом спорту займається зараз, яка динаміка спортивних результатів у вибраному виді спорту. При опитуванні слід вияснити характер, об’єм і інтенсивність тренувальних навантажень, учбово-тренувальних зборах, кількості і маштабі змагань.
При дослідженні фізичного розвитку використовуються соматоскопія і антропометрія. Важливо своєчасно виявити порушення постави, деформації грудної клітки і хребта, сплощення стоп. Оцінка фізичного розвитку проводять за допомогою стандартів, розроблених для відповідних вікових груп юних спортсменів.
При дослідженні центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, основних вегетативних систем життєзабезпечення (нервова, ендокринна, серцево-судинна, дихальна, травна, видільна) використовують клінічні (анамнез, огляд, пальпація, перкусія і аускультація), інструментальні і лабораторні методи.