? У чому полягає сутність страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Розглянемо питання страхування відповідальності громадян на прикладі найактуальнішого на даний час виду страхування – страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів у результаті скоєння дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Актуальність цього виду страхування зумовлена тим, що транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки для життя і здоров’я громадян, їхнього майна, а кількість ДТП у світі величезна, як і збитки, що завдаються внаслідок їх скоєння.

Суб’єктами обов’язкового страхування цивільно-правової відпові­дальності власників наземних транспортних засобів є страхувальники, страховики, особи, цивільна відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) і потерпілі. Страх­у­вальниками виступають дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори обов’язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Потерпілими є треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, скоєної за участі застрахованого транспортного засобу.

? Який розмір виплат за страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

За цим видом страхування обов’язкова грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний провести виплату за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 50 000 грн на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п’ятикратний ліміт відповідальності страховика, тобто 250 000 грн, відшкодування потерпілому зменшується.

Обов’язкова грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний провести виплату за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 100 000 грн на одного потерпілого.

Шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (у тому числі моральна), пов’язана з такими подіями:

• лікуванням потерпілого;

• тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

• стійкою втратою працездатності потерпілим;

• смертю потерпілого.

? Що таке міжнародна система автострахування «Зелена картка»

«Зелена картка» – страховий поліс (сертифікат) цивільної відповідальності власників транспортних засобів єдиної форми, який може діяти в усіх країнах – членах міжнародної системи автомобільного страху­вання «Зелена картка». Завдяки запро­вадженню обов’яз­кового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів Україна в червні 1997 року приєдналася до міжнародної системи «Зелена картка».

За умовами членства в системі автострахування «Зелена картка» у разі ДТП на території країн – членів системи врегулювання збитків відбувається націо­нальним бюро країни, в якій сталася аварія. Таке бюро з урегулювання претензій, у свою чергу, після повного відшкодування спричинених збитків або шкоди відповідно з національним законодавством країни особи постраждалої від ДТП, звертається з вимогою про компенсацію понесених витрат до бюро тієї країни, в якій винуватцеві шкоди була видана «Зелена картка».

Купуючи страховий поліс «Зелена картка», слід звернути увагу на таке:

• поліс «Зелена картка» можна придбати лише в українській страховій компанії, яка є повним членом МТСБУ;

• вартість «Зеленої картки» залежить від того, до якої країни ви їдете і на який строк (поліс діє від 15 діб до 1 року);

• придбання страхового поліса слід здійснювати завчасно, уважно обираючи страховика, і після того, як ви пересвідчилися у справжності бланка страховки. Більшість фальшивих полісів про­дають шахраї, які «промишляють» біля пунктів пропуску через кордон;

!

Відрізнити фальшивку від справжнього страхового поліса досить легко. Достатньо перевірити бланк за допомогою ультрафіолетової лампи-детектора в будь-якому обмінному пункті, і обман можна виявити. Номер бланка «Зеленої картки» – синього кольору, а в ультра­фіолетовому світлі має зелене свічення.

• п

  !

  оліс «Зелена картка» складається із чотирьох сторінок, виконаних на самокопіювальному папері;

Слід звернути увагу на те, як агент заповнює страховий поліс «Зелена картка». Спочатку заповнюють дані про строк дії договору, щодо транспортного засобу, ПІБ і адреса стра­хувальника. Усі ці записи відображаються на всіх чотирьох аркушах. Потім агент повинен на третьому аркуші зазначити суму страхового платежу, час і місце продажу поліса. Перший, другий і четвертий екземпляри поліса віддають клієнтові. Агент залишає собі третій аркуш, який потім передає страховикові. Для уникнення помилок необхідно уважно перевірити, чи збігаються дані на всіх аркушах поліса, оскільки агент може непомітно заповнити третю сторінку поліса окремо від інших, вказавши інші параметри договору. Наприклад, на першому, другому і четвертому аркушах буде зазначено строк дії поліса – 1 рік, а на третьому – 15 діб, відповідно різниця у страховій премії становитиме близько 2 000 грн, які можуть осісти в кишені недобросовісного страхового агента.

• ліміт відповідальності в кожній країні різний.

!

У Великій Британії ліміт відповідальності за «Зеленою карткою» становить 500 тис. євро, а в Росії – лише 4 тис. євро. У багатьох країнах – Італія, Франція, Фінляндія, Бельгія – узагалі не існує максимального ліміту відповідальності в разі спричинення шкоди життю та здоров’ю громадянина цієї країни.