- •Сутність корекційної педагогіки як науки
- •Теоретичний апарат корекційної педагогіки
- •Принципи і методи корекційної педагогіки
- •Становлення і розвиток корекційної педагогіки
- •Основні категорії порушень розвитку у дитини
- •Сімейне виховання дитини із порушеннями розвитку
- •Особливості діяльності спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку
- •Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями слуху
- •Значення слуху у розвитку дитини
- •Причини, діагностика і корекція порушень слуху
- •Педагогічна класифікація осіб із порушеннями слуху
- •Особливості розвитку психіки і мовлення слабочуючих (туговухих) дітей
- •Спеціальне навчання дітей із порушенням слуху
- •Навчання слабочуючих дітей у масовій школі
- •Професійна освіта і соціальна адаптація осіб із порушеним слухом
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями зору
- •Роль зору у житті людини
- •Причини і види порушень зору
- •Психологічні особливості людей із порушеннями зору
- •Діагностування порушень зору
- •Профілактика порушень зору
- •Корекційне навчання і виховання дітей із порушеннями зору
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Особливості навчання і виховання дітей із порушеннями мовлення
- •Роль мовлення у житті людини. Види мовлення
- •Психофізіологічні основи мовлення
- •Динаміка розвитку мовлення
- •Поняття порушення мовлення
- •Класифікації порушень мовлення
- •Лінгвістична класифікація порушень мовлення
- •Нейропсихологічна класифікація порушень мовлення
- •Клініко-педагогічна класифікація порушень мовлення
- •Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення
- •Характеристика психічного розвитку дітей із порушеннями мовлення
- •Особливості профілактики мовленнєвих порушень
- •Організація корекційної роботи із дітьми, що мають порушення мовлення
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лексична тема «Зимові забави»
- •Лексична тема «Квітковий магазин»
- •Література
- •Діти з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Види патології опорно-рухового апарату
- •Дитячий церебральний параліч (дцп). Причини дцп
- •Характеристика порушень психіки під час дцп
- •Корекційне навчання і виховання дітей, хворих на дцп
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями інтелектуального розвитку
- •Загальна характеристика дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Причини появи дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Форми розумової відсталості
- •Динаміка соціальної політики щодо розумово відсталих осіб
- •Психологічні особливості дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Проблеми корекційного навчання, виховання і розвитку розумово відсталих дітей
- •Особливості роботи педагогів із дітьми, які мають порушення інтелектуального розвитку
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів та аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти із затримкою психічного розвитку
- •Поняття про затримку психічного розвитку (зпр)
- •Групи дітей із зпр
- •Діагностика та корекція розвитку дітей із зпр
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Діти з раннім дитячим аутизмом
- •Поняття про синдром раннього дитячого аутизму
- •Причини та механізми виникнення рда. Психологічна сутність раннього дитячого аутизму. Класифікація рда
- •Психологічні особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із синдромом раннього дитячого аутизму (розвиток уваги, відчуттів і сприймання, мовлення, мислення)
- •Розвиток особистісної та емоційно-вольової сфери дітей із синдромом раннього дитячого аутизму
- •Психологічні особливості діяльності дитини з раннім дитячим аутизмом. Ігрова та учбова діяльність дітей із рда
- •Психологічна діагностика і корекція раннього дитячого аутизму
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти зі складними порушеннями розвитку
- •Завдання корекційної освіти дітей зі складними порушеннями розвитку
- •Причини складних порушень розвитку
- •Класифікації дітей зі складними порушеннями розвитку
- •Психологічні особливості дитини зі складними порушеннями розвитку
- •Діагностика і корекція розвитку під час складних порушень
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями поведінки
- •Поведінка людини у її психолого-педагогічному вимірі
- •Особливості порушень поведінки дошкільників та молодших школярів
- •Порушення поведінки у підлітковому віці
- •Шляхи профілактики та корекції поведінкових відхилень
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
Діагностування порушень зору
Психологічна діагностика дітей із порушенням зорової функції передбачає ретельне спостереження за дитиною із самого її народження, знання нормативних термінів становлення основних показників психічного розвитку.
Про можливу зорову патологію може свідчити відсутність у дитини 2-3 місячного віку фіксації погляду на людському обличчі або іграшці та рухів очей, що стежать за об’єктом, реакцій на зорові стимули і зміни в оточуючому середовищі. Приблизно до піврічного віку в дитини з порушеннями зорової функції може спостерігатися розвиток своєрідного аутизму: вона не тягнеться до іграшок, у неї відсутні емоційні реакції на оточення, при вкладанні іграшки у руку помітною є некоординованість рухів рук і дрібної моторики пальців; у неї відсутня орієнтувальна реакція при появі у полі зору нової іграшки. Дитина боїться простору, самостійного пересування.
Велике значення у випадках раннього виявлення порушень зору має всебічне комплексне обстеження дитини з використанням об’єктивних методів тестування (електроенцефалографія, електронний тахістоскоп).
Пізніше, під час спостереження за динамікою психічного розвитку дитини, необхідно адаптувати тестовий матеріал до знижених можливостей зорового сприймання у дітей цієї категорії. Матеріал, що використовується, повинен мати велику контрастність, гарну освітленість, великі розміри. Ускладненим є використання таких поширених методик, як аналіз малюнку, інтерпретація різних видів ігрової активності.
Профілактика порушень зору
З метою профілактики виникнення і прогресування порушень зору у дітей шкільного віку важливо дотримуватися елементарних гігієнічних правил побудови навчального дня у школі, організації занять і відпочинку у позашкільний час, правильного харчування.
Необхідно забезпечити гарну освітленість: стіни і поверхні столів у класних кімнатах слід фарбувати у світлі тони, регулярно мити вікна, не ставити на підвіконня високі квіти і предмети, що закривають доступ світла у клас. Потрібно враховувати, що у першому ряду від вікна освітлення найчастіше гарне, а у третьому, особливо коли хмарно, може бути недостатнім. Для того, щоб усі діти знаходилися у рівних умовах, кожне півріччя необхідно пересаджувати їх на інший ряд, залишаючи на однаковій відстані від класної дошки.
Робота за комп’ютером серйозно напружує не лише органи зору, але й увесь організм у цілому. Тому під час роботи за комп’ютером слід регулярно робити перерви, гімнастику для очей.
Заняття фізкультурою і спортом забезпечують поліпшення діяльності усіх органів і систем, стимулюють обмінні процеси в організмі, що позитивно впливає на зір.
Гострий зір потрібен людині упродовж усього життя, тому необхідно забезпечити здоровий і достатній за часом сон, правильно харчуватися. Людям із ослабленим зором бажано вживати продукти, багаті на вітаміни, особливо вітамін В2 (рибофлавін), який покращує розрізнення кольорів і нічний зір. Характерними ознаками його дефіциту в організмі є тріщини у кутах рота, зниження апетиту, слабкість, апатія, головний біль, відчуття паління шкіри, різь в очах. Джерелами вітаміну В2 є незбиране молоко, кисле молоко, ацидофілін, кефір, сир, пісне м’ясо, печінка, нирки, серце, дріжджі. Також важливим для зору є вітамін А. Унаслідок його нестачі страждає нічний зір (нікталопія, «куряча сліпота»), уражається рогівка ока, розвивається ксерофтальмія (сухість ока). Вітамін А знаходиться у вершковому маслі, незбираному молоці, яєчному жовтку, печінці (особливо у печінці риб). Морква, шпинат, салат, щавель, зелень (як культурна, так і дикоросла), а також плоди шипшини багаті на бета-каротин, який утворюється в організмі людини при вживанні цих продуктів (у поєднанні з жирами - рослинною олією, сметаною, оскільки цей вітамін належить до групи жиророзчинних).
У раціоні дітей мають бути: морква - багате джерело бета-каротину; чорниця (свіжа і суха чорниця підвищує гостроту зору, знімає втому очей і покращує нічний зір; цілющі властивості чорниці пояснюються наявністю у ній біофлавоноїдів, що сприяють живленню сітківки ока); червоний солодкий перець і шпинат є джерелами лютеїну, який, подібно сонячним окулярам, захищає сітківку. Під час теплової обробки лютеїн руйнується, тому ці продукти треба їсти у сирому вигляді. Кукурудза, апельсини, манго і персики є багатими на зеаксантин. Цей пігмент, як і лютеїн, захищає сітківку і запобігає помутнінню кришталика; риба містить багато таурину, ненасичених жирних кислот і вітаміну Е, що допомагає уникнути зайвої сухості очей; шипшина є визнаним профілактичним засобом при дистрофії сітківки; цитрусові містять вітамін С, потрібний для захисту очей від інфекцій, а також для запобігання віковим захворюванням. Додатково можна застосовувати фармацевтичні препарати, що сприяють поліпшенню зору, покращувати кровопостачання очей.
Позитивний ефект має спеціальна гімнастика для очей. Фахівцями розроблено тренувальні вправи із метою виконання на уроках для профілактики зорової втоми і короткозорості:
1. Відкинутись на бильце стільця. Вдихнути. Нахилившись уперед до кришки парти, видихнути. Повторити 5-6 разів.
2. Відкинутись на бильце стільця, прикрити повіки, міцно заплющити очі, відкрити повіки. Повторити 5-6 разів.
3. Руки на пояс. Повернути голову вправо, подивитись на лікоть правої руки, повернути голову вліво, подивитись на лікоть лівої руки, повернутись у вихідне положення. Повторити 5-6 разів.
4. Підняти очі вгору, виконати ними рухи по колу за годинниковою стрілкою, потім зробити ними рухи по колу проти годинникової стрілки. Повторити 5-6 разів.
5. Руки витягти уперед, подивитись на кінчики пальців, підняти руки вгору (вдихнути), стежити очима за руками, не піднімаючи голови, руки опустити (видих). Повторити 4-5 разів.
6. Подивитись прямо перед собою на класну дошку 2-3 сек., перевести погляд на кінчик носа на 3-5 сек. Повторити 6-8 разів.
7. Закрити повіки. Протягом 30 сек. проводити їх масаж кінчиками вказівних пальців.
Усі ці вправи виконують сидячи. Фізкультхвилинку проводить викладач.
Для поліпшення здатності акомодації ока при короткозорості часто використовують вправу «Мітка на склі». Знаходячись на відстані 30-35 сантиметрів від вікна треба прикріпити до нього на рівні очей круглу кольорову мітку діаметром 3-5 мм. Дитина стає на відстані 30-35 см від вікна і намічає на відстані за вікном будь-який предмет. Він має знаходитися на лінії, що проходить через мітку на склі. Зафіксувавши погляд на цьому предметі, переносить його на мітку на склі, потім знову протягом 1-2 секунд дивиться на предмет. Так повторюють кілька разів. Вправу проводять двічі на день. У перші два дні - 5 хвилин, а потім - 7 хвилин. Повторюють систематично з перервами в 10-15 днів.
Корисним засобом «змазування» і очищення поверхні очей є моргання. Воно сприяє також розслабленню м’язів обличчя (слід моргати без зусиль, рухатися повинні тільки повіки, брови знаходяться у розслабленому стані).
Напружений стан очей втомлює людину. Під час інтенсивної зорової роботи м’язи очей напружуються, тому слід частіше використовувати вправи на релаксацію. Під час розслаблення біль і напруга знижуються, нормалізується дихання. Помічено, що на зняття психічної напруги сприятливо діють запахи ялини, мандарина і ваніліну.
