
- •Сутність корекційної педагогіки як науки
- •Теоретичний апарат корекційної педагогіки
- •Принципи і методи корекційної педагогіки
- •Становлення і розвиток корекційної педагогіки
- •Основні категорії порушень розвитку у дитини
- •Сімейне виховання дитини із порушеннями розвитку
- •Особливості діяльності спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку
- •Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями слуху
- •Значення слуху у розвитку дитини
- •Причини, діагностика і корекція порушень слуху
- •Педагогічна класифікація осіб із порушеннями слуху
- •Особливості розвитку психіки і мовлення слабочуючих (туговухих) дітей
- •Спеціальне навчання дітей із порушенням слуху
- •Навчання слабочуючих дітей у масовій школі
- •Професійна освіта і соціальна адаптація осіб із порушеним слухом
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями зору
- •Роль зору у житті людини
- •Причини і види порушень зору
- •Психологічні особливості людей із порушеннями зору
- •Діагностування порушень зору
- •Профілактика порушень зору
- •Корекційне навчання і виховання дітей із порушеннями зору
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Особливості навчання і виховання дітей із порушеннями мовлення
- •Роль мовлення у житті людини. Види мовлення
- •Психофізіологічні основи мовлення
- •Динаміка розвитку мовлення
- •Поняття порушення мовлення
- •Класифікації порушень мовлення
- •Лінгвістична класифікація порушень мовлення
- •Нейропсихологічна класифікація порушень мовлення
- •Клініко-педагогічна класифікація порушень мовлення
- •Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення
- •Характеристика психічного розвитку дітей із порушеннями мовлення
- •Особливості профілактики мовленнєвих порушень
- •Організація корекційної роботи із дітьми, що мають порушення мовлення
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лексична тема «Зимові забави»
- •Лексична тема «Квітковий магазин»
- •Література
- •Діти з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Види патології опорно-рухового апарату
- •Дитячий церебральний параліч (дцп). Причини дцп
- •Характеристика порушень психіки під час дцп
- •Корекційне навчання і виховання дітей, хворих на дцп
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями інтелектуального розвитку
- •Загальна характеристика дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Причини появи дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Форми розумової відсталості
- •Динаміка соціальної політики щодо розумово відсталих осіб
- •Психологічні особливості дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Проблеми корекційного навчання, виховання і розвитку розумово відсталих дітей
- •Особливості роботи педагогів із дітьми, які мають порушення інтелектуального розвитку
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів та аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти із затримкою психічного розвитку
- •Поняття про затримку психічного розвитку (зпр)
- •Групи дітей із зпр
- •Діагностика та корекція розвитку дітей із зпр
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Діти з раннім дитячим аутизмом
- •Поняття про синдром раннього дитячого аутизму
- •Причини та механізми виникнення рда. Психологічна сутність раннього дитячого аутизму. Класифікація рда
- •Психологічні особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із синдромом раннього дитячого аутизму (розвиток уваги, відчуттів і сприймання, мовлення, мислення)
- •Розвиток особистісної та емоційно-вольової сфери дітей із синдромом раннього дитячого аутизму
- •Психологічні особливості діяльності дитини з раннім дитячим аутизмом. Ігрова та учбова діяльність дітей із рда
- •Психологічна діагностика і корекція раннього дитячого аутизму
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти зі складними порушеннями розвитку
- •Завдання корекційної освіти дітей зі складними порушеннями розвитку
- •Причини складних порушень розвитку
- •Класифікації дітей зі складними порушеннями розвитку
- •Психологічні особливості дитини зі складними порушеннями розвитку
- •Діагностика і корекція розвитку під час складних порушень
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями поведінки
- •Поведінка людини у її психолого-педагогічному вимірі
- •Особливості порушень поведінки дошкільників та молодших школярів
- •Порушення поведінки у підлітковому віці
- •Шляхи профілактики та корекції поведінкових відхилень
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
Особливості розвитку психіки і мовлення слабочуючих (туговухих) дітей
Розвиток психіки слабочуючої дитини відбувається з відхиленнями від норми. Дитина не тільки погано чує, тобто має фізичний (біологічний) недолік, у неї порушено також інші функції і сторони психіки, що визначають хід розвитку її особистості.
Рання втрата слуху впливає на психічний, а певною мірою, і на фізичний розвиток дитини. Вона позбавляє глухих дітей можливості сприймати звукові сигнали зовнішнього світу. Це ускладнює їх орієнтування у соціумі і проявляється в деяких зовнішніх особливостях поведінки (шуми, що супроводжують дихання і вживання їжі, човгання ногами, незвичайні голосові реакції під час фізичних зусиль, різних емоцій). Відсутність слухових вражень збіднює внутрішній світ людини.
Часткове сприймання мови такою дитиною може створювати в оточуючих неправильне уявлення про те, що дитина повністю розуміє їх. В інших випадках слабочуючу дитину можуть помилково вважати такою, що має порушення інтелекту.
Недорозвинення мовлення у дитини спричинене неповноцінним слухом. Це веде до зміни загального розвитку (порушення слуху – загальне порушення пізнавальної діяльності - недорозвинення мовлення). Недорозвинення мовлення носить характер вторинного прояву, воно виникає й існує як функціональне на тлі аномального розвитку психіки у цілому.
Труднощі словесного спілкування є однією з головних причин аномального розвитку. Бідність словникового запасу, спотворений характер мовлення дитини, який формується в умовах порушеного слухового сприймання, накладають відбиток на хід розвитку її пізнавальної діяльності.
Оволодіння мовленням в умовах спеціального навчання передбачає розвиток мовного мислення слабочуючих дітей, поступовий перехід від властивого їм наочного, конкретного відображення навколишньої дійсності до більш узагальненого усвідомлення і відтворення на рівні засвоюваних мовних значень.
Рівень розвитку мовлення під час порушень слуху обумовлено ступенем порушення слуху; часом виникнення слухового порушення; педагогічними умовами розвитку дитини після настання порушення слуху; індивідуальними особливостями дитини.
Глухі і слабочуючі відрізняються за способом сприймання мовлення. Глухі опановують зорове (під час читання з губ і обличчя співрозмовника) і слухозорове (за допомогою звукопідсилювальної апаратури) сприймання словесного мовлення тільки у процесі спеціального навчання. Слабочуючі можуть самостійно опановувати сприймання на слух мовлення розмовної гучності у процесі природного спілкування з оточуючими. Значення зорового сприймання мовлення зростає в залежності від ступеня порушення слуху.
Окрему групу щодо формування мовлення і його сприймання складають пізньооглухлі. Ці діти на момент настання порушення слуху вже мали сформоване мовлення. Вони можуть мати різний ступінь порушення слуху і різний рівень збереження мови (після виникнення порушення слуху без спеціальної педагогічної підтримки словесне мовлення починає розпадатися), але вони мають навички словесного спілкування, сформоване словесно-логічне мислення. Для таких дітей під час вступу до спеціальної школи важливим першочерговим завданням є засвоєння навичок зорового або слухозорового сприймання зверненого до них мовлення.
На основі педагогічної класифікації здійснюється диференційована спеціальна освіта дітей, що мають різні ступені порушення слуху і, відповідно, рівні розвитку мовлення. Направлення дитини до спеціальної школи того або іншого виду враховує не лише характер і ступінь порушення слуху, але і стан мовного розвитку. Тому пізньооглухлі діти, як правило, вчаться у школі для слабочуючих дітей. Глухій дитині з високим рівнем розвитку мовлення і сформованими навичками сприймання усного словесного мовлення також бажано відвідувати школу для слабочуючих.
Сутність аномального розвитку дитини з частковим порушенням слуху полягає у тому, що його першопричина є біологічною (фізичний дефект слуху), а наслідки - соціальними (порушення спілкування, що ведуть до атипового характеру формування психіки). Головні прояви цих наслідків (недорозвинення мовлення, особливості мислення, пам’яті, уваги, сприймань, уявлень) носять функціональний характер.
Згідно з психолого-педагогічною класифікацією і медичними диференційно-діагностичними критеріями до категорії слабочуючих відносять тих дітей, порушений слух яких дозволяє їм певною мірою опанувати мовленнєву діяльність самостійно, без спеціального навчання.
У слабочуючої дитини наявне не тотальне, а часткове порушення діяльності одного з найістотніших аналізаторів - слуху. Вона інакше, ніж глуха дитина, пристосовується до дефекту, шукає інші шляхи компенсації недоліку, причому головним чином не за рахунок зору, а за рахунок неповноцінного слуху.