Тема 6:Вчинення нотаріальних дій
1. Накладання заборони відчуження
2. Прийняття документів для зберігання
3. З’ясування дієздатності учасників посвідчувальної угоди
4. Посвідчення договорів довічного утримання
5. Засвідчення вірності перекладу
1. Накладання заборони відчуження
При посвідченні різноманітних угод щодо відчуження чи застави нерухомого майна, видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя чи оформлення спадкових прав на нерухоме майно однією з основних обставин, яку перевіряє нотаріус є наявність чи відсутність заборони на відчуження об'єкта нерухомого майна.
Із самої назви нотаріальної дії випливає її суть: перешкодити вільному розпорядженню майном. Коли на майно накладено заборону на його відчуження, то власник конкретного об'єкта нерухомого майна не може розпорядитися ним, оскільки не має одного з елементів права власності — розпорядження цим майном.
Стаття 73 Закону України "Про нотаріат" містить перелік випадків, а саме:
• установа банку, підприємство чи організація видає громадянинові позичку на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку;
• посвідчується договір довічного утримання;
• посвідчується договір про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
• в усіх інших передбачених законом випадках.
До інших передбачених законом випадків належить накладення арешту на об'єкти нерухомого майна органами дізнання чи слідства або судовими установами у зв'язку зі справами, що знаходяться в їхньому провадженні.
При посвідченні договору довічного утримання заборона на відчуження нерухомого майна, яке є об'єктом договору, теж накладається обов'язково, оскільки, по-перше, набувач придбаного жилого будинку не має права розпорядитися цим майном до смерті особи, яка є відчужувачем за договором. Його право власності не має однієї складової — права розпорядитися цим майном до смерті відчужувача.
За Законом України "Про заставу" сторони можуть самі на підставі ст. 32 цього Закону вирішувати, накладати чи ні заборону на відчуження цього об'єкта нерухомого майна, про що зазначають у тексті цього ж договору.
Накладення заборони на відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна здійснюється за 'їхнім місцезнаходженням.
Заборона на відчуження земельної ділянки накладається за місцем її розташування.
Провадження по вчиненню цієї нотаріальної дії, можна умовно розділити на дві стадії:
• власне вчинення нотаріальної дії;
• внесення відомостей про вчинену нотаріальну дію до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Визначивши, що вчинення цієї нотаріальної дії належить до його компетенції, нотаріус має отримати відповідні документи, які є підставою для вчинення дії, а саме:
• повідомлення установи, банку, підприємства або організації про видачу громадянинові позички на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку;
• договір довічного утримання;
• договір застави;
• постанова слідчих чи судових органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна;
• інші документи, передбачені чинним законодавством.
Накладення заборони провадиться вчиненням відповідного напису на повідомленні установи, банку, підприємства чи організації про видачу позички.
Один примірник повідомлення з написом нотаріуса про надходження заборони надсилається відповідній установі, банкові, підприємству чи організації, що видала позичку, а другий залишається у справах нотаріуса.
Після вчинення нотаріальної дії відомості про неї мають бути внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна — це комп'ютерна база даних, яка містить відомості про:
накладені заборони та арешти;
зняття заборон та арештів;
видані довідки щодо відсутності або наявності заборон та арештів.
Держателем Єдиного реєстру, до обов'язків якого відноситься забезпечення функціонування Єдиного реєстру, є Міністерство юстиції України. Адміністратором Єдиного реєстру виступає державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна затверджений Наказом МЮ України від 9 червня 1999 р. за № 31/5.
Зняття заборони провадиться на підставі повідомлення установи, банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання.