200. Федерація як одна з форм державного устрою

Федерація – це держава, територія якої складається з території її членів – суб’єктів . Всі суб’єкти федерації є державними утвореннями, тобто вони наділені установчою владою – можуть приймати власні конституції, які повинні відповідати основним федеративним законам. Пріорітет у сфері законотворчості, як і в інших сферах державної діяльності завжди залишається за федераціями.

У світі нараховується 26 федерацій. Сьогодні у світі існують такі федеративні держави, як Росія, США,Канада, Австралія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Союзна Республіка Югославія, Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія та ін., тобто країни, які відіграють провідну роль в економіці світу.Залежно від принципу, покладеного в основу утворення федерації, виділяють: історико-географічні федерації (утворилися шляхом історичного обєднання федеральних одиниць в єдину державу; національно-етнічні федерації ( федеральні одиниці в таких країнах утворені на основі врахування етнічних меж та національних інтересів їх.

Основні ознаки федерації: 1) наявність єдиної території, яка у політико-адміністративному відношенні не є одне ціле, а складається з територій-суб’єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ; 2) наявність загальної конституції федерації і конституції суб’єктів, тобто наділення суб’єктів федерації установчою владою; 3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб’єктів; 4) наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб’єктів федерації, федерального уряду, самостійних органів управління суб’єктів федерації; 5) наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб’єктів: у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія); 6) можливість суб’єктів федерації мати власну судову і правову системи (США); 7) наявність загально федеральної податкової і грошової системи; 8) суб’єкти федерації не мають суверенітету і не є суб’єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожний з її суб’єктів.

201. Види форм державного правління

Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів держави.

Існує 4 форми державного правління: 1) республіка (найбільш поширена у світі); 2) монархія; 3) країни співдружності; 4) джамахірія.

Республіка – це форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний строк з окресленими законом повноваженнями та існує поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Монархія - це форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі (спадкоємному монархові).

Держави у складі співдружності – форма державного правління, 14 країн колишніх колоній ВБ, в яких формально главою держави є британська королева, представлена в країні генерал-губернатором, обов’язково її уродженцем ( Канада, Австралія, Нова Зеландія, Багамські о-ви, Ямайка та ін.).

Джамахірія – форма державного устрою, яка є відмінною від монархії та республіки і в перекладі з арабської означає «правління народу». У державному правлінні джамахірії приймає участь все доросле населення країни, яке об’єднане у первинні народні конгреси. В свою чергу, вони обирають свої виконавчі органи, представники яких автоматично стають делегатами народних конгресів провінцій.

Характер форми державного правління залежить від типу суспільства. У суспільствах не зв’язаних економічними зв’язками і змушених поєднуватись за допомогою централізованої державної влади, природною формою правління є монархія. Для тих суспільств, які засновані між вільними, політично рівноправними суб’єктами, властива республіканська форма правління. Форма правління зумовлюється також конкретним розміщенням соціально-політичних сил і результатом боротьби між ними (наприклад, Жовтнева революція, Велика французька революція), а також історичними подіями в окремих країнах світу.

Отже, форма державного правління визначається порядком організації, структурою і взаємодією вищих державних органів влади та управління.