196. Ресурси сільського зеленого туризму

Агрорекреаційні ресурси (ресурси сільського зеленого туризму) — це об'єкти та явища природного й антропогенного походження, які можна використовувати з метою відпочинку, оздоровлення і туризму у сільській місцевості кількісно обмеженого контингенту людей у фіксований час з допомогою наявних матеріальних можливостей. О. Бейдик наголошує, що рекреаційні ресурси безпосередньо впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районних центрів, їх спеціалізацію та економічну ефективність.У сільському зеленому туризмі саме рекреаційні ресурси є фундаментом успішного процесу розвитку екоагротуристичного бізнесу. Туристичні ресурси виступають передумовою виробництва конкурентного туристичного продукту. Усі рекреаційно-туристичні ресурси поділяють на чотири складові: природні, історико-етнокультурні, соціально-економічні та інформаційні ресурси.

Природні агро рекреаційні ресурси — це навколишнє середовище з мережею сільських поселень, наявними природними об'єктами (річки, ставки, ліси), що мають рекреаційні властивості, та ареалами малозмінених людиною природних екосистем.Історико-етнокультурні агрорекреаційні ресурси — це об'єкти та явища матеріальної і духовної культури життєдіяльності етносу на території його історичного розвитку. До цього виду ресурсів належать пам'ятки історії (фортеці, вали тощо), матеріальної етнокультури, сакральної архітектури, духовної етнокультури (побутові та культові обряди й народні традиції.

Соціально-економічні агрорекреаційні ресурси — це історично сформована система сільського розселення, типи і розміри поселень, традиції народної забудови, традиції аграрної культури місцевого населення, соціальний клімат на селі.

Інформаційні агрорекреаційні ресурси — це інформація про сільську територію, її історію, культуру, природу і людей, яку турист отримує в офісі оператора сільського туризму (турфірми) чи збирає самостійно для того, щоб прийняти рішення й вибрати якийсь один з пропонованих варіантів відпочинку у сільській місцевості.

Агрорекреаційна інфраструктура — це сукупність об'єктів, що сприяють організації гостинності на селі.

197. Особливості менеджменту сзт

Важливим механізмом менеджменту сільського зеленого туризму є налагодження діалогу й партнерства між бізнесом, спілками власників і громадськими інститутами. Це необхідно, насамперед, через потребу перебудови сільської економіки.

Основними чинниками підвищеної складності управління сільським туризмом є:

- суттєва невизначеність ринкової ситуації;- сезонна нестабільність попиту на турпослуги;- висока конкурентність на регіональному ринку турпослуг із закладами інших організаційних форм масової рекреації;- обмеженість фінансових ресурсів;- мінливість попиту (запитів) споживачів турпослуг;- соціально-економічна ситуація в країні тощо.

Можна виділити п'ять типів цілей:

1. Економічні: збільшення частки ринку; підвищення якості продукції; дбайливе ставлення до навколишнього середовища; поліпшення інновацій; поліпшення сервісного обслуговування.

2. Ресурсні: залучення кваліфікованих працівників; залучення інвестицій; поліпшення інфраструктури; створення анімаційних програм обслуговування; екологізація природокористування.

3. Інноваційні: розширення наявного турпродуктного ряду; створення принципово нових продуктів; покращення наявної пропозиції.

4. Соціальні: підвищення доходів працівників; соціальна захищеність; задоволення від роботи; громадська інтеґрація; розвиток персоналу.

5. Цілі престижу: незалежність; імідж та престиж; політичний вплив; суспільний вплив.

Одне з ключових завдань менеджменту сільського туризму полягає у розробці механізмів збалансування вигід від зеленого туризму та потенційних негативних ефектів.

При визначенні стратегічних пріоритетів розвитку агротуристичного господарства доцільним є проведення SWOT-аналізу. Це метод аналізу соціально-економічної ситуації на місцях й з'ясування ключових напрямів менеджменту сільського туризму. Назва методу походить від перших літер англійських слів: S - можливості; W - небезпеки; О - сила; Т - слабкість.