181.Правові основи турагентської діяльності.

Діяльність туристичних агентів регулюється Господарським та Цивільним кодексами України, спеціалізованими законодавчими актами, основним з яких є Закон України «Про туризм», на якому базуються інші нормативно-правові акти. Згідно ЗУ «Про туризм» туристичні агенти (далі турагенти) - юридичні  особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Турагент надає туристичні послуги виключно на підставі договорів, укладених з туроператорами та з вітчизняними партнерами, які забезпечуватимуть надання послуг з тимчасового розміщення, харчування, перевезення, організації відпочинку, оздоровлення та розваг, екскурсійного обслуговування тощо. Турагентства укладають агентські угоди з туроператорами, одержуючи право на продаж окремих видів послуг та інклюзив турів від імені туроператора. Договір містить у собі чіткі інструкції щодо реалізації турів, територіальних обмежень сфери діяльності, прав та обов’язків сторін, а також порядок виплати і розмір комісійної винагороди. Продаж подорожей туристам здійснюються на договірних засадах (з оформленням ваучера). Згідно договору на туристичне обслуговування,   турагент за встановлену договором плату зобов’язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг за замовленням туриста.

У статті 15 ЗУ «Про туризм» зазначено, що турагент для покриття своєї відповідальності за збитки, що можуть бути заподіяні туристу повинен надати підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності перед туристом. Мінімальний розмір якого – сума, еквівалентна не менше ніж 2000 євро.

182.Зміст та порядок ліцензування туристичної діяльності.

Ліцензування є вагомим чинником державного управління туристичною діяльністю. Зокрема, згідно із ЗУ "Про туризм", туроператори зобов'язані провадити свою діяльність, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності ліцензій. Метою ліцензування туроператорської діяльності є створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити туроператорську діяльність, подає до органу ліцензування – Державної служби туризму та курортів України – заяву встановленого зразка про видачу ліцензії. У заяві вказано відомості про суб'єкта господарювання-заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, вид господарської діяльності, на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію та термін (3 роки).

До заяви про видачу ліцензії додаються нотаріально засвічені копії:

відомості за підписом заявника - суб’єкта господарювання про наявність власного або орендованого службового приміщення (офісу);

довідки з банківської чи іншої кредитної установи про підтвердження забезпечення фінансової гарантії відповідальності суб’єкта господарювання в розмірі, визначеному ст.15 ЗУ «Про туризм»,

договору зі страховою компанією про здійснення обов’язкового страхування (медичне та від нещасного випадку) туристів, що відправляються у туристичні подорожі.

Не пізніше, ніж за 10 робочих днів, орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі. Причому повідомлення про прийняте рішення надсилається заявнику в письмовій формі протягом 3 робочих днів з дати його прийняття.