17. Функції екскурсії

1. Функція наукової пропаганди. Екскурсія сприяє розповсюдженню політичних, філософських, наукових, мистецьких та інших поглядів, ідей і теорій. Виконуючи функцію пропаганди, кожна екскурсія повинна мати чітку спрямованість. В основу екскурсії покладені принципи пропаганди, науковість, ідейність, зв'язок з життям, дохідливість і переконливість.

2. Функція інформації. Екскурсія у відповідності зі своєю темою містить інформацію по конкретному розділу знань: про досягнення історичної науки, медицини; про відкриття археологів; винаходи, досягнення в господарському і культурному будівництві. Значна частина інформації на екскурсії підтверджується показом об'єктів.

3. Функція організації культурного дозвілля. Під дозвіллям мається на увазі та частина неробочого часу, яка залишається у розпорядженні людини після робочого дня. Це вільний час в межах доби, тижня, року людина витрачає на свій розсуд на активну творчу або суспільну діяльність.

4. Екскурсія у функції розширення культурно-технічного кругозору. Кожна екскурсія сприяє розширенню кругозору людини. Її учасники отримують знання з історії, в галузі мистецтва, архітектури, літератури, економіки.

5. Функція формування інтересів людини. Завдання екскурсії - повідомити знання аудиторії і викликати інтерес у людей до конкретної галузі знань. Побувавши на літературній екскурсії, її учасники виявляють надалі інтерес до конкретного письменнику. Учасники таких екскурсій надалі читають літературу по образотворчому мистецтву, літературній творчості, відвідують музеї, інші екскурсії.

18. Методичні підходи до проведення екскурсії.

У класифікації прийомів проведення екскурсії виділяються дві групи:

Прийоми показу, куди входять прийоми, що організують спостереження (вивчення, дослідження) об'єктів і дозволяють виділити об'єкт з навколишнього середовища, з цілого; прийоми, завдання яких, спираючись на уяву екскурсантів, зробити зримими зміни в зовнішньому вигляді об'єкта; Прийоми розповіді - це прийоми, побудовані на поясненні об'єкта, описі його внутрішнього вигляду і викликають у екскурсантів зорові асоціації.

Найбільш численну групу складають прийоми показу, які дозволяють спростити спостереження об'єкта, виділяють його особливості, які непомітні при звичайному огляді.

Прийом попереднього огляду. Цей прийом використовується в той момент, коли екскурсанти знаходяться на місці розташування пам'ятника.

Прийом панорамного показу дає можливість екскурсантам спостерігати вид місцевості.

Прийом зорової реконструкції (відтворення). Сутність цього прийому полягає в тому, що словесним шляхом відновлюється первісний вигляд історичної будівлі.

Прийом зорового монтажу.Екскурсовод, використовуючи прийом зорового монтажу, становить потрібний образ, підсумовуючи зовнішній вигляд декількох пам'ятників, а також їх окремих частин.

Прийом локалізації подій. Цей прийом дає можливість обмежити увагу учасників екскурсії відомими рамками, прикувати їх погляди в даній конкретній території, саме до того місця, де сталася подія.

Прийом абстрагування Цей методичний прийом дозволяє екскурсантам розглянути ті ознаки предмета (пам'ятника історії і культури, монументальної скульптури), які служать основою для розкриття теми.

Прийом зорового порівняння. При цьому порівнюють один з одним як схожі, так і різні за своїм зовнішнім виглядом об'єкти.

Прийом інтеграції (відновлення, заповнення) побудований на поєднанні окремих частин спостережуваного об'єкта в єдине ціле.

Прийом зорової аналогії грунтується на дії одного з загальних методів наукового пізнання - методу аналогії. Прийом аналогії побудований на порівнянні:

а) даного об'єкта з фотографією або малюнком іншого аналогічного об'єкта;

б) об'єкта, що спостерігається з тими об'єктами, які екскурсанти спостерігали раніше.

Прийом перемикання уваги. Методичний прийом руху. Показ меморіальної дошки.