Культура
Каліграфія виконана Міфу (Династія Сун)
Конфуціанство слугувало офіційною філософією Китаю впродовж тривалого історичного часу. Відмінне знання китайських класичних текстів було умовою вступу до китайської бюрократії. Наголос на книжності та літературі ієрархізував складові китайської культури, в якій каліграфія вважалася вищим мистецтвом ніж живопис, графіка чи театр. Китайські традиційні цінності походили від різних ідеологем конфуціанства та інших консервативних вчень. Зокрема в управлінській та військовій практиці ефективно використовувалися положення легізму. Даосизм, а точніше його народна версія, поширив серед китайців культуру вигоди, що сприяла розвитку комерційних талантів. У сучасному Китаї багато неоконфуціанців протиставляють «права людини» Заходу традиційним китайським цінностям, як то «шанування сім'ї», «відданість державі» та інші.
Бурхливі події 19-20 століття змусили китайців замислитися над необхідністю демонтації чи збереження власної цивілізаційної моделі. Західники обіцяли Китаю «світле майбутнє» за умови тотальної вестернізації і ставили у приклад Японію. Політика насадження демократії у традиційному китайському суспільстві зазнала краху — частково через авторитарну «традицію» управління, а частково через внутрішні і зовнішні війни.
Китайське суспільство зберігало середньовічні традиції до початку в КНР так званої «культурної революції». Її метою було реформування китайського села, пропаганда нових комуністичних цінностей, творення нової передової китайської культури «необтяженої конфуціанськими догматами». У результаті «революції» багато культурних діячів було репресовано і більшість традицій ліквідовані як «регресивні практики» або «феодальні пережитки». Було проведено реформування ієрогліфічної писемності, що зробило недоступними для подальших поколінь тексти творів, які складалися їх попередниками. Однак з 1980-х років «культурна революція» була припинена, а комуністичний уряд взяв курс на формування «патріотично налаштованої нації», розпочавши реставрацію знищених традицій.
На Тайвані подібних культурних реформ не проводили. Вшановуючи традиції письменства і чиновництва левова частка бюджету Республіки Китай йшла на формування освічених фахівців у галузі культури.
Система письма
Китайська ієрогліфіка нараховує понад 50 тисяч знаків. Вона змінювалася і мала різні стилі написання. Перші знаки з'являються на кістках для ворожби 2 тисячоліття до н. е. Каліграфія, вміння гарно писати ієрогліфи, вважається у Китаї вершиною мистецтва. Більшість священних текстів буддизму, даосизму і конфуціанства написані від руки.
Друкарство розвинулося за правління династії Сун. Академії вчених, які займалися виданням і переписуванням класики традиційно спонсорувалися державою. Члени імператорської родини нерідко брали участь у нарадах вчених.
Іспити
Однією з основних рис традиційної китайської культури були державні іспити. Вони сприяли вихованню освіченої еліти, оскільки кандидат не залежно від соціального походження, який досконало знав класичні тексти, був спроможний зайняти ранг чиновника. Останні мали високий соціально-економічний статус. Люди гуманітарних занять — письменники, філософи, вчені — були людьми «першого сорту» у Китаї. Держава їх усіляко підтримувала.
Наука
Трикутник Паскаля був вперше намальований китайцями.
Технологічні відкриття Китаю:
|
|
|
Інші галузі знань:
Математика використовувалася у архітектурі і географії. Число пі було підраховано з точністю до сьомого числа після коми математиком Цзу Чунчжи у 463 році. Десяткова система числення використовувалася у Китаї з XIV століття до н. е. Математики Чу Шичен, Ян Хуі, Цзу Сіцзє та Лю Жусєн відкрили «трикутник Паскаля» за 500 років до того як його намалював сам Паскаль.
Біологія набула особливого розвитку у прикладних науках — фармацевтиці і гербології.
Китайська медицина і хірургія не поступалися західним.
Інноваціями у військовій сфері були арбалети, розробка прицілів, арбалети залпового вогню, требушети, отруйні гази на основі гірчиці, рельєфні карти, пілотовані повітряні змії, вогневі шашки і ракети, порох, гранати та ранні бронзові гармати.
Економіка
У першому кварталі 2011 року темпи розвитку китайської економіки склали в річному численні 9,7%. Про це повідомив офіційний представник Державного статистичного управління (ДСУ) КНР Шен Лайюнь. ВВП країни досяг 1 трлн 481 700 000 000 дол. У порівнянні з четвертим кварталом 2010 року в першому кварталі 2011 року ВВП Китаю збільшився на 2,1%, зазначив представник ГСУ КНР.
