МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ТА СІЛЬСЬКИХ БУДІВЕЛЬ

Методичні вказівки до лабораторних робіт

із дисципліни «Проектування автодоріг»

для студентів спеціальності 7.092105

«Автомобільні дороги та аеродроми»

ПолтНТУ 2004

Методичні вказівки до лабораторних робіт із дисципліни «Проектування автомобільних доріг» для студентів спеціальності 7.092105 «Автомобільні дороги та аеродроми» для всіх форм навчання /Полтава: ПолтНТУ, 2004. – 45 с.

Укладач: ст. викладач О.С. Сергеєв.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри проектування автомобільних доріг та сільських будівель В.Й. Хазін, професор

Затверджено радою університету

Протокол № 8 від 2.02.2004 р.

Редактор Н.В. Жигилій

Коректор Н.О. Янкевич

Зміст

Зміст	3
Лабораторна робота № 1	4
Винесення в натуру контрольних ліній та точок (осі прямих ліній, точки перехрещення доріг, початок і кінець криволінійних ділянок, точки злому прямих тощо) дорожньої розв’язки (4 години)
Лабораторна робота № 2	10
Розбиття перехідної кривої (клотоїди) на право- та лівоповоротних з’їздах (2 години)
Лабораторна робота № 3	15
Розбиття колових кривих право- та лівоповоротних з’їздів (2 години)
Лабораторна робота № 4	17
Побудова кривої видимості на лівоповоротних з’їздах дорожньої розв'язки (2 години)
Лабораторна робота № 5	22
Дослідження довжини гальмівного шляху автомобіля (2 години)
Лабораторна робота № 6	25
Визначення швидкості руху автомобілів в натурних умовах (2 години)
Лабораторна робота № 7	30
Дослідження рівнів транспортного шуму на міських вулицях (2 години)
Додатки	39
Рекомендована література	45

Лабораторна робота № 1

Винесення в натуру контрольних ліній та точок (осі прямих ліній, точки перехрещення доріг, початок і кінець криволінійних ділянок, точки зламу прямих тощо) дорожньої розв’язки.

Мета роботи: навчити студентів відновлювати та закріпляти трасу автомобільної дороги в натурних умовах; винесення в натуру контрольних ліній і точок (осі прямих ліній, точки перехрещення доріг, початок і кінець криволінійних ділянок, точки зламу прямих тощо) дорожньої розв’язки.

Основні положення

У процесі відновлення траси закріплюють початкові, кінцеві і проміжні точки траси, усі її кути й точки початку та кінця кривих з установленням закріпних знаків, а також відновлюють і закріплюють смугу відводу дороги, осі штучних споруд, площі кар'єрів, будівельні майданчики, відновлюють тимчасові репери і встановлюють додаткові (біля штучних споруд, поблизу глибоких виїмок і насипів та на трасі не рідше ніж через 2 км).

Відновлення і закріплення траси дороги і головних осей окремих споруджень звичайно виконує проектна організація і здає за актом будівельній організації.

Оскільки розбивні кілки часто збиваються, основні розбивні знаки, що закріплюють вісь дороги, необхідно виносити за межі робіт. При використанні машин, що рухаються вздовж насипу (скреперів, грейдерів), установлювати розбивні знаки в підошви укосів насипу недоцільно, тому що вони порушуються. У цьому випадку вздовж лінії перетинання укосів насипу з поверхнею землі плугом проорюють борозни, а крутість укосів контролюють переносним шаблоном. При розбивці невисоких насипів кілки з висотними оцінками повинні знаходитися на осі насипу, крім того, їх установлюють за межами резервів на обрізах (рис. 1.1).

Пів смуги відводу

Рис. 1.1. Схема установки кілків на обрізах с нанесе­нням висотних відміток:

Н — робоча відмітка насипу по бровки; Н_ф — розбивочна робоча відмітка корита по осі насипу; Н_о — проектна робо­ча відмітка дна корита по осі насипу

Перед будівництвом дороги відновлюють та закріплюють на місцевості (рис. 2, 3) початок (ПТ) і кінець (КТ) траси, вершини кутів повороту (ВКП), початок (ПЗ) і кінець (КЗ) закруглення, початок (ПКК), середину (СКК) і кінець (ККК) кругової кривої, початок (ППК) та кінець (КПК) перехідних кривих, пікети (ПК), характерні проміжні (плюсові) точки (ПК+), нульові місця (НМ), тобто точки з нульовими земляними роботами, стоянки теодоліта, осі водоперепускних труб та мостів.

Рис. 1.2. Схема закріплення ділянки траси з круговою кривою:

1 — кілки, металеві стержні або труби; 2 — дерев'яні стовпи; 3 — тимчасовий репер

Рис. 1.3. Схема закріплення ділянки траси з перехідною кривою, малим мостом і водоперепускними трубами:

1 – кілки зі сторожками, металеві стержні або труби; 2 – кілок; 3 – дерев'яні стовпи; 4 – тимчасові репери; 5 – постійний репер

Пікетаж відновлюють подвійним замірюванням мірною стрічкою і закріплюють дерев'яними кілками. Висотне положення траси закріплюють тимчасовими реперами, в'язаним подвійним нівелюванням з постійними реперами. Закріплення в плані та по висоті виносять за межі зони земляних робіт, і в журналі зазначають відстані, на які вони винесені. Виноски роблять за допомогою теодоліта перпендикулярно до осі у вигляді створів із двох стовпів або кілків, які виставляють по можливості постійними на відстані від осі до ближчого стовпа або кілка 30...50 м. Кілки, стовпи та репери обкопують неглибокими рівчаками, щоб їх можна було швидко відшукати на місцевості.

Рис. 1.4. Закріплення точок:

а – дерев’яним кілком; б – металевим стержнем; в – дерев’яним стовпом; е – мета­левою трубою; д – ґрунтовим репером (залізною трубою, замурованою в бетон); е, є, ж – тимчасовими реперами – відповідно дерев’яним стовпом, реперами-пнями, йоржем

Методика проведення роботи з перенесення проекту на місцевість

На першому лабораторному занятті складається схема лівоповоротного з’їзду за вихідними даними, за якими виконуються розрахунки всіх контрольних точок з’їзду (дивись нижче наведений приклад). Далі на карті полігону, згідно із завданням викладача, намічають точку перетину, з якої будують схему лівоповоротного з’їзду.

На другому занятті роботу виконують на території університету, згідно з картою на якій було побудовано лівоповоротний з’їзд, виконують винесення з’їзду на місцевість. За допомогою землемірної стрічки розмічають відстані до контрольних точок для будівництва дорожньої розв’язки на місцевості. Крім стрічки також використовують теодоліт для побудови кутів пересічення та перевіряють відстані до контрольних точок. Контрольні точки закріпляють кілками, як це робили на виконанні робіт з геодезії. Ці точки будуть використовуватись під час виконання інших лабораторних робіт, тому кілки повинні бути підписані.

Після виконання лабораторної роботи виконують висновки щодо винесення контрольних точок у натурі.

Приклад. Вихідні дані:

Кут перехрестя α=90º;

Категорії доріг – ІІІ;

Радіус кривої в плані R =70 м;

Довжина перехідної кривої L=80 м;

Кут перехідної кривої =324426;

Довгий тангенс клотоїди Т_д=54,28 м;

Короткий тангенс клотоїди Т_к=27,52 м;

Віддаль від початку перехідної кривої до початку колової кривої t=39,57 м;

Зменшення радіуса кривої – переміщення кривої =3,77 м;

Параметр клотоїди ; А=74,83 м.

Розрахункові дані всіх контрольних точок

;	R′=70-3,77=66,23 м
;	Yк=11,80 м
;	Хк=98,73 м
	м
	м
;	м
	м
	м
	м
=180+-2	=180º+90º-2×324426=2043108
ℓ ;	ℓ м
	м
ℓ;
ℓкк;	м

Рис. 1.5. Розрахункова схема лівоповоротного зїзду

Опис приладів:

Для проведення лабораторної роботи використовуємо землемірні стрічки та теодоліт.

Рис. 1.6. Землемірні стрічки:

а – штрихова; б – шкалова; в – стрічка на кільцевому станку; г – шпилька на кільці; 1 – штрихи; 2 – ручки; 3 – прорізи для шпильок; 4 – дециметрові отвори; 5 – півметрові заклепки; 6 – метрові пластини; 7 – стальне полотно; 8 – шпилька; 9 – стопорні гвинти кільцевого станка

Рис 1.7. Теодоліт

а – вид з боку рівня; 1 – зорова труба; 3 – колонка; 4 – циліндричний рівень; 5 – закріпляючий гвинт алідади; 6 – навідний гвинт алідади; 9 – закріпляючий гвинт лімба; 11 – закріпляючий гвинт зорової труби; 13 – гвинт кремальєри; 14 – окуляр відлікового мікроскопа; 16 – оптичний візир; 18 – основа теодоліта; 19 – юстировочні гвинти рівня;

б – вид з боку вертикального кругу; 2 – вертикальний круг; 6 – навідний гвинт алідади; 7 – підставка; 8 – підйомний гвинт; 10 – навідний гвинт лімба; 11 – закріпляючий гвинт зорової труби; 12 – навідний гвинт зорової труби; 15 – вікно підсвітки; 17 – отвір для закріплення бусолі; 18 – основа теодоліта.

Контрольні питання:

1. Що являють собою розбивальні роботи?

2. Від чого залежить точність розбивальних робіт?

3. Які методи використовують для закріплення траси?

4. Які точки закріплюють на місцевості?