- •Первинні сигнали електрозв'язку і їх фізичні характеристики
- •Телефонні (мовні) сигнали
- •Сигнали звукового мовлення
- •Факсимільні сигнали
- •Телевізійні сигнали
- •Сигнали передачі даних і телеграфії
- •Загальні принципи побудови телекомунікаційних мереж, Основні поняття й визначення
- •Призначення й склад мереж електрозв'язку
- •Структура мереж електрозв'язку
- •Основні топології телекомунікаційних мереж.
- •Принципи побудови взаємопов'язаної мережі зв'язку
- •Первинна мережа електрозв'язку.
- •Вторинні мережі електрозв'язку.
- •Питання й завдання для самоконтролю
- •10. Основні топології телекомунікаційних мереж.
Первинна мережа електрозв'язку.
Первинною мережею ВМЗ називається сукупність ліній передачі, мережних вузлів і мережних станцій, що утворять мережу типових каналів передачі й мережних трактів. Мережні вузли організуються на перетинанні декількох ліній передачі, у них встановлюється каналотворча апаратура систем передачі й здійснюється перемикання каналів або їхніх груп, що належать різним системам.
На мал. 9 закінчення каналів показані кружечками. Мережні станції є кінцевими пристроями первинної мережі й призначені для підключення споживачів до цієї мережі.
Рис. 14. Структура первинної мережі
Первинна мережа по територіальному принципі підрозділяється на магістральні, внутрізонові й місцеві первинні мережі.
Магістральна первинна мережа з'єднує каналами різних типів всі обласні й республіканські центри.
Внутрізонова первинна мережа, в основному, з'єднує різними каналами районні мережі даної області один з одним і з обласним центром.
Місцеві первинні мережі обмежені територією міста або сільського району. Вони забезпечують можливість організації каналів (або фізичних пар проводів) між станціями й вузлами цих мереж, а також між абонентами. Часто внутрізонову мережу й місцеві первинні мережі поєднують однією назвою - зонова первинна мережа.
Розглянутий територіальний розподіл припускає триярусну структуру первинної мережі. Найнижчий ярус містить у собі місцеві мережі, розподілені по всій території країни. Середній ярус - внутрізонові мережі. Найвищий ярус - магістральна мережа зв'язку, що поєднує в єдину мережу зв'язку всі внутрізонові мережі.
Всі магістральні мережні вузли належать до вузлів першого класу, внутрізонові - до вузлів другого класу й місцеві - до вузлів третього класу.
Серед мережних вузлів перших двох класів самими великими є територіальні мережні вузли, які розташовуються на перетинанні декількох досить потужних кабельних, радіорелейних і інших ліній. На цих вузлах всі лінії закінчуються каналообразующей апаратурою. За допомогою цих вузлів можна з'єднати канали і їхні групи, що належать різним системам передачі, а також передавати канали споживачам. На місцевих первинних мережах такі вузли не організуються.
Мережні вузли перемикання є менш великими, розташовуються на всіх ярусах первинної мережі й організуються на перетинанні різних ліній передачі малої потужності. На цих вузлах здійснюється перемикання каналів і посилення сигналів.
Мережні вузли виділення встановлюються на магістральній і внутрізонової первинних мережах і призначені для організації виділення каналів споживачам.
Мережні станції (магістральні, внутрізонові, місцеві) є кінцевими точками мережі й розміщаються або у видаленні від відповідних мережних пристроїв і тоді з'єднуються з останніми сполучними лініями, або розташовуються разом з мережними вузлами.
Вторинні мережі електрозв'язку.
Канали первинної мережі є основою для побудови вторинних мереж, які розрізняються по виду переданих повідомлень. До складу вторинної мережі входять: кінцеві абонентські установки, абонентські лінії, вузли комутації, канали, виділені з первинної мережі для утворення даної вторинної мережі.
Залежно від виду переданих повідомлень розрізняють наступні вторинні мережі:
телефонної,
телеграфну,
передачі даних,
факсимільну,
передачі газет,
звукового мовлення,
інтегрального обслуговування (ІSDN).
З визначення первинної мережі видно, що вона забезпечує зв'язок тільки між певними вузлами. Тому для утворення шляхів передачі повідомлень до будь-якого вузла мережі потрібно здійснити з'єднання між каналами різних магістралей, що кінчаються на тому самому вузлі. Якщо на вузлах первинної мережі встановити кроссовые з'єднання, то на базі первинної мережі будуть створені вторинні некомутовані мережі.
У вузли не комутирується сети, що, можуть уключатися абонентські лінії, які з'єднуються з каналами мережі також за допомогою кроссовых з'єднань. У більшості випадків канали вторинних мереж є колективними для всіх або групи абонентських пунктів, включених у даний вузол. На вузлі в цьому випадку встановлюється апаратура комутації, що забезпечує підключення абонентських ліній до каналу лише на час передачі інформації. Таким чином, на базі вторинної некомутованої мережі, утворюються вторинні мережі іншого типу - вторинна комутована. Сукупність технічних або програмних засобів для прийому, обробки, розподіли й передачі повідомлень або викликів називається вузлом комутації (КК). Основну частку встаткування КК представляють крос і комутаційне встаткування.
Крос - це пристрій введення/виведення вхідних і вихідних каналів, де здійснюються довгострокові (кросві) з'єднання. Канали, що підключаються, і лінії передачі можна розділити на чотири типи: канали й лінії не комутирується сети, що, зв'язку, які в КК проходять тільки через крос; канали й лінії комутирується сети, що, зв'язку, які через крос підключаються до встаткування комутації каналів; канали й лінії комутирується сети, що, зв'язку, які через крос підключаються до встаткування комутації повідомлень (пакетів); абонентські лінії, які кроссируются на комутаційне встаткування.
Комутаційне встаткування забезпечує який-небудь спосіб комутації:
комутацію каналів, що реалізує встановлення з'єднання по виклику;
комутацію повідомлень, що припускає прийом, обробку, зберігання й транзит повідомлення;
комутацію пакетів, що здійснює прийом, обробку, зберігання й транзит пакета;
гібридну або адаптивну комутацію.
Залежно від числа абонентів і розмірів території вторинні мережі можуть мати різну структуру. При радіальній побудові вторинної мережі всі кінцеві пункти (ОП) з'єднуються в один вузол, що є вузлом комутації й здійснює з'єднання між ОП. Радіальний спосіб звичайно використовується на невеликій території.
На значній території реалізація цього способу неоп- равдана, тому що вимагає великої витрати кабелю. Крім того, при ушкодженні вузла вся мережа перестає функціонувати. Для усунення цих недоліків використовується радіально-вузловий спосіб побудови мережі, при якому крім центрального (головного) вузла, називаного вузлом 1- го класу, створюються вузли більше низьких класів (див.рис). Радіально-вузловий принцип допускає тільки один шлях встановлення з'єднання. Часто виникає необхідність в організації обхідних шляхів для підвищення надійності й живучості мережі, зменшення числа відмов у з'єднанні й т.д. Із цього погляду більше краще з'єднання вузлів за принципом "кожний з кожним" (див. мал. 6). Така мережа має інший недолік - велика кількість сполучних ліній між вузлами й, отже, висока вартість.
На реальних мережах зв'язку звичайно застосовуються комбіновані принципи - радіально-вузлової й "кожний з кожним". При цьому вузли 1- го класу з'єднуються між собою за принципом "кожний з кожним" і одночасно є центрами радіально-вузлової побудови мережі.
.
Рис. 15. Побудова вторинних мереж електрозв'язку: сполучення принципів радіально-вузлового й "кожний з кожним"
