2. Архітектура dslam

Загальна архітектура мультиплексора доступу DSL не пов'язана з певною технологією DSL або з певними службами. Все залежатиме від можливостей, вбудованих виробниками в устаткування. У простому випадку DSLAM може працювати як вузол доступу ADSL і забезпечувати підтримку з'єднань ADSL тільки для доступу до Інтернету через маршрутизатор TCP/IP.

Звичайно DSLAM знаходиться в центральній станції. Інші місця для розміщення визначаються конкретними договорами. Деякі з варіантів розглядаються нижче, проте найбільш зручне розташування DSLAM в центральній станції. У ряді варіантів DSLAM може належати і обслуговуватися місцевою телефонною компанією.

З боку споживача DSLAM підтримує тільки одну з декількох можливих технологій DSL і структур локальних ліній. Локальна лінія може йти безпосередньо на мережевий інтерфейсний адаптер персонального комп'ютера. Технологія HDSL з двома парами провідників здатна підтримувати різні пристрої. Проте користувачу може потрібно інтерфейс T1 або E1, що не дуже часто зустрічається у домашніх споживачів. Може застосовуватися симетрична DSL (SDSL), без особливих змін в порівнянні з ADSL.

З боку служб DSLAM може працювати з маршрутизаторами IP, комутаторами ATM або іншими пристроями для доступу до широкосмугових служб. Допустима підтримка тільки одного або декількох різних пристроїв. Звичайно маршрутизатори IP забезпечують доступ до Інтернету або корпоративних мереж інтранет, а комутатори ATM - до різних служб мереж ATM. У одному з варіантів архітектури DSLAM доступ до всіх серверів і служб виконується через комутовану мережу ATM. Звичайно з боку служб в DSLAM забезпечується інтерфейс локальної мережі 10Base T.

Важливо відзначити, що базова конфігурація DSLAM не є маршрутизатором або комутатором. Це не просто один з видів мультиплексорів, хоча DSLAM і об'єднує потоки бітів в каналах вхідного і витікаючого потоків для відправки в мережу ATM або IP. DSLAM розділяє потоки бітів виключно на основі каналів, як це роблять звичні мультиплексори. Тому зв'язок DSLAM з іншим устаткуванням (якщо є) повинен бути здатний переносити сумарний потік, що поступає від клієнтів.

Об'єднання трафіку на основі загальної суми вхідних бітових потоків називається мультиплексуванням з розділенням за часом (TDM). Проте в мережі можуть бути і інші типи мультиплексорів, одержуючі або відправляючі цифрову інформацію. Звичайно застосовується не просте мультиплексування TDM, а статичне (stat muxing), засноване на тому, що більшість генеруючих потоки бітів додатків самі є "імпульсними".

Перерви в роботі додатку можуть використовуватися для пересилки бітів від іншого додатку на основі сумісного розділення однієї смуги пропускання. Це, загалом, відповідає концепції комутації пакетів. В деякому розумінні статичне TDM застосовується не для зв'язку між лініями, а для зв'язку мереж (істотне спрощення питання, але досить корисна аналогія). Сучасні моделі DSLAM рідко застосовують базовий метод TDM і звичайно мають нагоду маркіровки пріоритетності трафіку, переформатування трафіку для ефективнішого розміщення в пакетах або осередках і можливості для зєднання вхідних і вихідних потоків. Ці властивості збільшують вартість DSLAM, але підвищують його ефективність. Приведемо наочний приклад.

Контрольні питання

1. Який частотний спектр використовується для передачі голосових даних ?

2. Який частотний спектр використовується для передачі даних у мережу Інтернет?

3. Який частотний спектр використовується для прийому даних з мережі Інтернет?

4. Що таке DSLAM та де він зазвичай розташований ?