- •Державний комітет зв’язку та інформатизації України Львівський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій
- •Розділ 1. Основи інформаційних мереж
- •Тема 1.1 Вступ. Глобальна інформаційна інфраструктура (гіі)
- •1. Розвиток інформаційних мереж
- •2. Складові та атрибути гіі
- •Тема 1.2 Структура інформаційної мережі План лекції
- •1. Структура інформаційної мережі
- •2. Види топологій мереж
- •Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
- •Тема 2.1 Частотне мультиплексування План лекції
- •Мультиплексування, як засіб ефективного використання каналу зв’язку
- •2. Частотне мультиплексування
- •Тема 2.2 Часове мультиплексування
- •1. Принцип дії часового мультиплексування
- •2. Синхронність та плезіохронність
- •Контрольні питання
- •Тема 2.3 Плезіохронні мережі
- •1. Ієрархія т - 1
- •2. Ієрархія е - 1
- •3. Ієрархія мультиплексування
- •Розділ 3. Архітектура мереж та методи доступу
- •Тема 3.1 Широкомовні мережі. Множинний доступ
- •1. Широкомовні мережі
- •2. Множинний доступ
- •Тема 3.2 Множинний доступ з розпізнанням носія
- •Метод доступу з розпізнанням носія та уникненням колізій csma/ca
- •Метод доступу з розпізнанням носія та уникненням колізій csma/cd
- •Тема 3.3 Архітектура мереж
- •1. Загальні поняття мережевої архітектури
- •Поняття мережевої архітектури
- •3. Просторові вимоги
- •4. Потреби користувачів
- •Тема 3.4 Операційні системи сімейства Unix
- •Загальні відомомсті
- •Властивості файлової струткури Unix
- •Різниця між загальними і приватними даними
- •Операційні системи типу Linux
- •Розділ 4. Способи комутації в інформаційних мережах Тема 4.1 Основні способи комутації
- •1. Види комутації в мережах
- •2. Характеристики комутації кіл та пакетів
- •3. Комутація кіл
- •Тема 4.2 Віртуальні приватні мережі
- •1. Фільтрування маршрутів
- •2. Тунелювання
- •Розділ 5. Комп’ютерні ім
- •Тема 5.1 Класифікація комп’ютерних мереж
- •Загальні відомості про комп’ютерні мережі
- •Класифікація комп’ютерних мереж
- •Тема 5.2 Топологія фізичних зв'язків
- •1. Топологія обчислювальної мережі
- •3. Топологія „кільце”
- •4. Топологія „шина”
- •Тема 5.3 Технології локальних мереж
- •2. Протокол llc рівня керування логічним каналом (802.2)
- •Тема 5.4 Бездротові комп’ютерні мережі
- •1. Принцип та режими роботи бездротової мережі
- •2. Забезпечення мобільності у бездротових мережах
- •Розділ 6. Ір - адресація Тема 6.1. Структура ip-адреси
- •1. Формат ір- адреси
- •2. Повнокласова та безкласова ip-адресація
- •Тема 6.2. Трансляція мережевих адрес
- •1. Принцип дії nat
- •2. Статична nat
- •Тема 6.3 Відповідність між mac-адресами та ip-адресами
- •1. Протоколи високого рівня і mac-адреси
- •2. Протокол arp
- •3. Протокол rarp (Reverse Address Resolution Protocol)
- •Тема 6.4. Раутінг в ip-мережах
- •Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •1. Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •2. Функції раутінгу
- •Тема 6.5. Загальні відомості про протокол tcp
- •2. Номери портів tcp
- •3. Сполучення tcp
- •4. Процеси
- •Розділ 7. Міжнародна комп’ютерна мережа Інтернет
- •Тема 7.1 Структура та принцип функціонування мережі Інтернет
- •2. Безпровідні системи
- •3. Повністю оптоволоконні системи (pon і sonet)
- •Тема 7.2 Сервіси Інтернету
- •1. Типи сервісів Інтернет
- •2. Електронна пошта
- •Розділ 8. Технології глобальних мереж
- •Тема 8.1 Технологія adsl
- •1. Основні відомості про технологію adsl
- •2. Архітектура dslam
- •Тема 8.2 Технологія атм
- •2. Атм і модель osi
- •Тема 8.3 Технологія ір- телефонії
- •1. Переваги використання ір- телефонії
- •2. Особливості процесу передачі голосу
- •1. Переваги використання ір- телефонії
- •2. Особливості процесу передачі голосу
2. Повнокласова та безкласова ip-адресація
Для супроводу мереж різного розміру при повнокласовій адресації IP-адреси, представлені 32-бітовим кодом, ділять на наперед задані класи класи: A, B, C, D, E. Практичне використання на даний час мають перші 3 класи: A, B і C. Кожен клас – A, B або C визначає границю між мережевим префіксом і номером станції всередині 32-бітової IP-адреси. При повнокласовій IP-адресації кожна адреса містить ключ самоідентифікації – перші зліва біти IP-адреси, які визначають пункт поділу між мережевим префіксом і номером станції. Це спрощує систему раутінгу в Internet, оскільки первинні протоколи раутінгу можуть не підтримувати “ключ дешифрування” або “мережеву маску” для визначення довжини мережевого префіксу. Для ключа самоідентифікації адрес класу A використовують 1 біт (02), для адрес класу B – 2 біти (102), для адрес класу C – 3 біти (1102), для адрес класів D та F – 4 (11102) і 5 бітів (111102) відповідно. Формати основний класів адрес зображені на рис. 3.4, біти ключа самоідентифікації виділені зліва, там же вказані їх значення. Зауважимо, що ці біти входять до мережевого префіксу, тому діапазон його можливих значень визначається з урахуванням фіксованих значень цих бітів.
Рисунок
6.2.
Структура IP-адрес
IP-адреса може бути використана для посилання як на мережу, так і на окрему станцію. За угодою, адреса станції (HostID), всі біти якої рівні 0, ніколи не призначається окремій станції, вона зарезервована для посилання на мережу з адресою NetID. IP-адреси можуть бути використані для позначення всеадресного (широкомовного) повідомлення для мережі NetID (т. зв. скероване всеадресне повідомлення); для цього всі біти номера станції встановлюються в “1”. IP-адреса обмеженого широкомовного повідомлення або широкомовного повідомлення в локальній мережі має всі 32 біти встановлені в “1”. Поле IP-адреси, яке містить всі “1”, інтерпретується як “всі” (напр., “всі станції” в мережі); поле, яке складається з усіх “0”, інтерпретується як “цей/ця” (наприклад, HostID=0 - “цей вузол”, NetID=0 - “ця мережа”).
Мережевий префікс NetID 12710 011111112, який відповідає IP-адресі класу А, зарезервований для кільцевої перевірки (контрольної петлі) і використовується для тестування стеку протоколів TCP/IP та для процесів внутрішньої комунікації в локальному вузлі. Трафік не передається в мережу - це не мережева адреса.
На практиці діють 5 комбінацій щодо використання нулів (“цей”) і одиниць (“всі”):
Всі “0” |
Ця станція (host)1 |
|
|||
Всі “0” |
Адреса станції (HostID) |
Станція (host) у цій мережі |
|
||
Всі “1” |
Обмежена широкомовна (для локальної мережі)2 |
|
|||
Адреса мережі (NetID) |
Всі “1” |
Скерована широкомовна для мережі |
|
||
12710011111112 |
Будь-що (часто “1”) |
Кільцева перевірка3 |
|||
З урахуванням угод про спеціальні адреси розподіл кількості адрес у різних класах можна проілюструвати табл. 6.1:
Таблиця 6.1. Кількість мереж і кількість станцій про повнокласовій адресації.
|
Максимальна кількість мереж |
Максимальна кількість станцій в одній мережі |
Клас A |
Nd=27-2=126 |
Nh=224-2=16 777 214 |
Клас B |
Nd=214=16 384 |
Nh=216-2=65 534 |
Клас C |
Nd=221=2 097 152 |
Nh=28-2=254 |
192.168.1.0
192.168.1.1-192.168.1.254
192.168.1.255
Оскільки 32-бітову IP-адресу можна поділити на чотири 8-бітові поля (байти), то для спрощення запису і читання IP-адрес людьми IP-адреси часто виражають чотирма десятковими числами, розділеними крапками, тобто у формі у AAA.BBB.CCC.DDD. Кожне десяткове число виражає десяткове значення відповідного байта IP-адреси. Таку форму представлення IP-адреси називають крапкованим децимальним записом. IP-адреси можна розрізняти за класами, використовуючи десяткове значення AAA першого байта (табл. 6.2):
Таблиця 6.2. Діапазони IP-адрес при повнокласовій адресації.
Клас |
Найменша адреса |
Найбільша адреса |
A |
1.xxx.xxx.xxx4 |
126.xxx.xxx.xxx |
B |
128.0.xxx.xxx |
191.255.xxx.xxx |
C |
192.0.1.xxx |
223.255.255.xxx |
D |
224.0.0.0 |
239.255.255.255 |
E |
240.0.0.0 |
247.255.255.255 |
Контрольні питання
Що означає “повнокласова адресація” ?
Який формат ір- адреси
до якого класу належить ір- адреса 195.1.15.33 ?
Скільки вузлів може ір- адреса класу А ?
Що таке ключ самоідентифікації ?
