
- •Державний комітет зв’язку та інформатизації України Львівський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій
- •Розділ 1. Основи інформаційних мереж
- •Тема 1.1 Вступ. Глобальна інформаційна інфраструктура (гіі)
- •1. Розвиток інформаційних мереж
- •2. Складові та атрибути гіі
- •Тема 1.2 Структура інформаційної мережі План лекції
- •1. Структура інформаційної мережі
- •2. Види топологій мереж
- •Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
- •Тема 2.1 Частотне мультиплексування План лекції
- •Мультиплексування, як засіб ефективного використання каналу зв’язку
- •2. Частотне мультиплексування
- •Тема 2.2 Часове мультиплексування
- •1. Принцип дії часового мультиплексування
- •2. Синхронність та плезіохронність
- •Контрольні питання
- •Тема 2.3 Плезіохронні мережі
- •1. Ієрархія т - 1
- •2. Ієрархія е - 1
- •3. Ієрархія мультиплексування
- •Розділ 3. Архітектура мереж та методи доступу
- •Тема 3.1 Широкомовні мережі. Множинний доступ
- •1. Широкомовні мережі
- •2. Множинний доступ
- •Тема 3.2 Множинний доступ з розпізнанням носія
- •Метод доступу з розпізнанням носія та уникненням колізій csma/ca
- •Метод доступу з розпізнанням носія та уникненням колізій csma/cd
- •Тема 3.3 Архітектура мереж
- •1. Загальні поняття мережевої архітектури
- •Поняття мережевої архітектури
- •3. Просторові вимоги
- •4. Потреби користувачів
- •Тема 3.4 Операційні системи сімейства Unix
- •Загальні відомомсті
- •Властивості файлової струткури Unix
- •Різниця між загальними і приватними даними
- •Операційні системи типу Linux
- •Розділ 4. Способи комутації в інформаційних мережах Тема 4.1 Основні способи комутації
- •1. Види комутації в мережах
- •2. Характеристики комутації кіл та пакетів
- •3. Комутація кіл
- •Тема 4.2 Віртуальні приватні мережі
- •1. Фільтрування маршрутів
- •2. Тунелювання
- •Розділ 5. Комп’ютерні ім
- •Тема 5.1 Класифікація комп’ютерних мереж
- •Загальні відомості про комп’ютерні мережі
- •Класифікація комп’ютерних мереж
- •Тема 5.2 Топологія фізичних зв'язків
- •1. Топологія обчислювальної мережі
- •3. Топологія „кільце”
- •4. Топологія „шина”
- •Тема 5.3 Технології локальних мереж
- •2. Протокол llc рівня керування логічним каналом (802.2)
- •Тема 5.4 Бездротові комп’ютерні мережі
- •1. Принцип та режими роботи бездротової мережі
- •2. Забезпечення мобільності у бездротових мережах
- •Розділ 6. Ір - адресація Тема 6.1. Структура ip-адреси
- •1. Формат ір- адреси
- •2. Повнокласова та безкласова ip-адресація
- •Тема 6.2. Трансляція мережевих адрес
- •1. Принцип дії nat
- •2. Статична nat
- •Тема 6.3 Відповідність між mac-адресами та ip-адресами
- •1. Протоколи високого рівня і mac-адреси
- •2. Протокол arp
- •3. Протокол rarp (Reverse Address Resolution Protocol)
- •Тема 6.4. Раутінг в ip-мережах
- •Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •1. Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •2. Функції раутінгу
- •Тема 6.5. Загальні відомості про протокол tcp
- •2. Номери портів tcp
- •3. Сполучення tcp
- •4. Процеси
- •Розділ 7. Міжнародна комп’ютерна мережа Інтернет
- •Тема 7.1 Структура та принцип функціонування мережі Інтернет
- •2. Безпровідні системи
- •3. Повністю оптоволоконні системи (pon і sonet)
- •Тема 7.2 Сервіси Інтернету
- •1. Типи сервісів Інтернет
- •2. Електронна пошта
- •Розділ 8. Технології глобальних мереж
- •Тема 8.1 Технологія adsl
- •1. Основні відомості про технологію adsl
- •2. Архітектура dslam
- •Тема 8.2 Технологія атм
- •2. Атм і модель osi
- •Тема 8.3 Технологія ір- телефонії
- •1. Переваги використання ір- телефонії
- •2. Особливості процесу передачі голосу
- •1. Переваги використання ір- телефонії
- •2. Особливості процесу передачі голосу
Розділ 6. Ір - адресація Тема 6.1. Структура ip-адреси
План лекції
1. Формат ір- адреси
2. Повнокласова та безкласова ір- адресація
1. Формат ір- адреси
Специфікації першого стандарту IP (IP version 4 або IPv4), прийнятого у 1981 році в документі RFC , вимагають, щоб кожна система, під’єднана до IP-мережі, мала призначену унікальну 32-бітову IP-адресу. Таким чином в IP-мережі з протоколом IPv4 адресний простір містить 232= 4 294 967 296 адрес.
IP-адреса має дворівневу структуру (рис. 5.1).
Р
исунок
6.1. Загальна структура IP-адреси
Перша частина IP-адреси ідентифікує мережу, до якої під’єднана станція, а друга - конкретну станцію у даній мережі. Першу частину адреси називають номером мережі, ідентифікатором мережі (NetID) або, частіше, мережевим префіксом; другу частину – мережевим суфіксом, номером станції або ідентифікатором станції (HostID). Останній термін, хоч загальноприйнятий, неточно відображає суть цієї частини адреси. Наприклад, станція, яка має два або більше фізичних під’єднань до мереж (multi-home host), потребує двох або більше IP-адрес, при чому кожна адреса відповідає одному з під’єднань станції до відповідної мережі. Раутер, який з’єднує n мереж, має n різних IP-адрес, по одній для кожного мережевого під’єднання (інтерфейсу). Тому точніше було б мережевий суфікс називати номером інтерфейсу станції.
12.168.1.130
128 64 32 16 8 4 2 1
00001100.10101000.00000001.10000010
Дворівнева структура IP-адреси відображає ієрархічний принцип побудови адресного простору в IP-мережах. Всі станції в даній мережі мають той самий мережевий префікс, але різні (унікальні) номери станцій. Будь-які дві станції в різних мережах мусять мати різні мережеві префікси, але можуть мати однакові номери станцій. Це означає, що кожна станція (точніше, кожен мережевий інтерфейс станції) однозначно ідентифікується за номером мережі, до якого вона належить, і номером станції (інтерфейсу станції) у цій мережі. Ієрархічна побудова адресного простору в IP-мережах дозволяє побудувати маршрутизацію (раутінг) пакетів таким чином, що пакети спочатку скеровуються до потрібної мережі на підставі мережевого префіксу адреси призначення, а в межах цієї мережі – до потрібної станції з використанням номера станції (інтерфейсу).
Спосіб поділу 32 бітів адреси на номер мережі та номер станції, тобто спосіб визначення пункту поділу 32 бітів на частину, яка описує мережевий префікс, і частину, яка відповідає номеру станції, визначає два підходи до побудови і використання адресного простору: історично перший – повнокласову адресацію і новітній – безкласову адресацію в IP-мережах. На даний час в IP-мережах застосовуються обидва підходи. Це обумовлено тим, що повнокласова адресація, як історично перша, все ще широко використовується у програмних модулях раутерів вищих рівнів ієрархії IP-мереж, а великий розмір сучасних IP-мереж (Internet) не дозволяє достатньо швидко і без ускладнень здійснити повсюдний перехід до більш прогресивної безкласової адресації. Більш детальна інформація про переваги та недоліки повнокласової і безкласової адресації в IP-мережах наведена нижче.